Спосіб ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу

Спосіб ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, що пе 3 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування, що передбачає розкриття, евакуацію гною та механічне видалення стінок абсцесу за допомогою гострої ложечки Фолькмана, промивання рани розчинами антисептиків, згідно з корисною моделлю, некротичні тканини, рановий детрит, стінки абсцесу та елементи епітеліального покрову куприкових ходів (кісти) видаляють за допомогою обробки стінок абсцесу низькочастотним ультразвуком з частотою 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 100-120 мкм, а розкриття абсцесу виконують двома півмісяцевими розтинами з обов'язковим захопленням первинного норицевого ходу. Суть корисної моделі полягає у тому, що за рахунок використання у методиці дії ультразвукових коливань та обов'язкового видалення первинних норицевих ходів епітеліального куприкового ходу досягається швидка та ефективна механічна санація не лише некротичних та нежиттєздатних тканин стінки абсцесу, але і всіх епітеліальних елементів куприкових ходів (кісти), як можливого морфологічного субстрату рецидиву захворювання. Принцип реалізації ультразвукового кюретажу порожнини абсцесу заснований на наступних механізмах: кавітація, механічне висічення, температурний та регенеративний механізми. Механізм кавітаційного впливу обумовлюється утворенням в рідинному середовищі мікропухирців, які наповнені газом. При розриві цих пухирців у внутрішньоклітинній рідині відбувається руйнування (деструкція) некротизованих тканин та елементів епітеліального покрову куприкових ходів (кісти). Механічне висічення тканин реалізується за рахунок аксіальної вібрації робочої частини хвилеводу. Механізм температурної дії реалізується за рахунок тертя робочої частини інструменту об біологічні тканини, при цьому відбувається термічна деструкція та коагуляційний некроз елементів епітеліального покрову куприкових ходів (кісти), які могли непоміченими залишитися в рани. За рахунок реалізації кавітаційного чинника впливу, механічного висічення тканин та температурного впливу досягається ефективна ультразвукова санація порожнини абсцесу з видаленням некротичних та нежиттєздатних тканин. Використання низькочастотного ультразвуку виконує мікромасаж здорових тканин країв та дна рани, що дозволяє досягти стимулюючої регенераторної дії. Комбінація зазначених факторів лікувальної дії низькочастотних ультразвукових коливань, окрім санації порожнини гнійника та видалення елементів епітеліального покрову куприкових ходів, як морфологічного субстрату хвороби, дозволяє створити сприятливі умови для подальшого загоєння рани первинним натягом. Спосіб виконують наступним чином. Ультразвуковий кюретаж порожнини гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу проводять за допомогою ультразвукового генератору Sonoca190 фірми Soring (Німеччина). Безпосередньо озвучування порожнини абсцесу виконується за допомогою UAW-інструменту "копитце" розрахованого на частоту ультразвукових коливань 25 67078 4 кГц. Методика виконання ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу наступна. Виконують інфільтраційну анестезію дерми розчином місцевого анестетику (0,5 % розчин лідокаїну або 0,25 % розчин новокаїну) над місцем абсцесу. В місці знеболення товстою ін'єкційною голкою виконують пункцію абсцесу та евакуацію гнійного ексудату. Гнійний ексудат відправляють до бактеріологічної лабораторії для верифікації патогенної мікрофлори та визначення чутливості висіяних збудників до антибактеріальних препаратів. Через цю ж саму голку в порожнину абсцесу з метою контрастування вводять барвник (3 % розчин перекису водню та 1 % розчин діамантового зеленого). Після контрастування елементів епітеліального куприкового ходу над місцем знеболення скальпелем виконують два півмісяцеві розтини паралельно до лінії міжсідничної складки над місцем запальної інфільтрації до 2,0-2,5 см завдовжки з обов'язковим висіченням отвору первинного норицевого ходу. Для евакуації ранового детриту та залишків гнійного ексудату рану промивають розчином антисептику. З метою проведення ефективного ультразвукового кюретажу додатково проводять місцеву інфільтраційну анестезію під дно та стінки порожнини абсцесу. З допомогою UAW-інструменту "копитце" проводиться озвучування порожнину абсцесу. Як проміжне середовище між робочою поверхнею інструменту та біологічними тканинамивикористовують 0,25 % розчин новокаїну зі швидкістю подачі в операційне поле 60-70 крапель на хвилину. З метою виконання адекватного ультразвукового кюретажу використовують амплітуду коливань робочої частини хвилеводу від 100 до 120 мкм (80-100 % від максимальної потужності ультразвукового генератора). Потужність ультразвукового впливу моделюється у ході ультразвукової санації рани в залежності від ступеня її очищення. Ультразвуковий кюретаж проводять шляхом прикладання робочої частини інструменту (хвилеводу) до поверхні стінок абсцесу, при цьому необхідно створювати мінімальний тиск на тканини, щоб не перешкоджати потраплянню розчину анестетику на ранову поверхню. Під час виконання процедури необхідно уникати контакту бокових частин хвилеводу інструменту з краями операційної рани, що може призводити до перегрівання тканин та їх термічної травми. Критерієм оцінки ефективності ультразвукового кюретажу стінок абсцесу є: по-перше, поява чіткої петехіальної кровотечі з ранових поверхонь, що свідчить про повну деструкцію та механічне видалення некротизованих тканин з поверхні рани; по-друге, видалення з рани всіх профарбованих барвником тканин (епітеліальних елементів куприкових ходів та кіст). Ультразвукову санацію гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу завершували введенням в ранову порожнину мазі "Левомеколь" та накладанням асептичної пов'язки. В залежності від поширення гнійного процесу для проведення повноцінної санації гнійника та ультразвукового кюретажу виконували від 2 до 6 сеансів озвучування рани. Сеанси ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епітеліального купри 5 кового ходу проводяться щоденно, в амбулаторних умовах. Виконання ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - розкриття абсцесу двома півмісяцевими розтином з обов'язковим висіченням первинного норицевого ходу, як морфологічного субстрату хвороби, дозволяє підвищити радикальність оперативного втручання; - використання ультразвукової обробки рани на максимальній потужності ультразвукового генератора (амплітуда коливань хвилеводу 100-120 мкм), дозволяє провести не лише повноцінну санацію абсцесу, але й викликати деструкцію та видалити залишки елементів епітеліального покрову куприкових ходів (кісти), які можуть стати причиною рецидиву захворювання; - за рахунок використання у методиці, як проміжного середовища, розчину місцевого анестетику, паралельно з проведенням процедури відбувається термінальна анестезія (блокада нервових закінчень) в місці аплікації хвилеводу, що дозволяє уникнути вираженого больового синдрому під час процедури без виконання додаткового знеболення; - адекватно проведений ультразвуковий кюретаж є радикальним методом хірургічного лікування епітеліального куприкового ходу, що дозволяє уникнути необхідності проведення повторного радикального оперативного втручання; - використання ультразвукового кюретажу дозволяє значно скоротити строки санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, як за рахунок бактерицидної дії ультразвуку, так і шляхом механічного видалення некротичних тканин, ранового детриту та елементів епітеліального покрову куприкових ходів, які є середовищем для росту патогенної мікрофлори та мають найбільший вміст мікробних тіл на одиницю об'єму; - спосіб дозволяє значно зменшити період непрацездатності на випадок радикального хірургічного лікування гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу; - методика дозволяє виконувати економічне видалення патологічно змінених тканин з рани, враховуючи анатомічні особливості гнійних порожнин, кишень та конфігурації норицевих ходів (кісти), тому дозволяє досягти максимального косметичного результату лікування. Приклад: хворий К., звернувся до хірурга поліклініки 15.03.2011 зі скаргами на гіпертермію, біль, припухлість, почервоніння в крижово-куприковій ділянці. Встановлено діагноз гострий абсцес епітеліального куприкового ходу. В екстреному порядку під місцевою інфільтративною анестезією 0,25 % розчином новокаїну хворому виконано ультразвуковий кюретаж гострого абсцесу, згідно з корисною моделлю. Озвучування рани проводили з амплітудою коливань хвилеводу 90-100 % від максимальної потужності ультразвукового генератора. При виконанні процедури видалені всі візуально виявлені некротичні тканини, рановий детрит та попередньо профарбовані барвником епітеліальні елементи куприкового ходу. Озвучування ра 67078 6 ни проводилося до появи чіткої петехіальної кровотечі з усіх її стінок. Ультразвуковий кюретаж завершили тампонуванням рани марлевою серветкою з маззю "Левомеколь". Хворому призначили емпіричну парентеральну антибіотикотерапію (метронідазол та ципрофлоксацин). Наступного дня пацієнту виконано повторну ультразвукову обробку рани з видаленням залишків ранового детриту та нашарувань фібрину. Враховуючи позитивну динаміку місцевого статусу: значне зменшення перифокального набряку, відсутність гнійного ексудату рану вирішено ушити наглухо та виконати дренування порожнини рани двома перфоративними поліхлорвініловими трубочками, укладеними з обох боків від накладених швів. Рану ушили вертикальними П-подібними адаптуючими швами. Післяопераційний період протікав гладко, температура тіла нормалізувалася, по дренажам відділялися незначні серозно-фібринозні виділення, дренажі видалені на наступний день. Шви з рани зняті на восьмий день після ушивання, рана загоїлася первинним натягом. Лікування хворого проводили в амбулаторних умовах. Загальна тривалість втрати працездатності хворого склала 17 діб. В строки спостереження до 3 місяців рецидиву епітеліального куприкового ходу та післяопераційних ускладнень не виявлено. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 6 пацієнтів з гострим абсцесом епітеліального куприкового ходу, яким проводили ультразвуковий кюретаж гострого абсцесу, згідно з корисною моделлю. У всіх пацієнтів мало місце первинне нагноєння епітеліального куприкового ходу без наявності вторинних норицевих ходів. Тривалість ультразвукового кюретажу абсцесу епітеліального куприкового ходу склала від 5,5 до 37,5 хв. (в середньому 18,8±3,6 хв.) і залежала від конфігурації гнійної порожнини, товщини стінок абсцесу. У 1 хворого проведено два сеанси ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу, у 4 - три-п'ять сеансів, і у 1 - шість сеанси. Усім хворим після досягнення адекватної санації гострого абсцесу епітеліального куприкового ходу та видалення усіх епітеліальних елементів куприкових ходів рану ушивали наглухо вертикальними П-подібними адаптуючими швами, у 4 пацієнтів також проводили дренування післяопераційної рани двома перфоративними поліхлорвініловими трубками протягом 2-3 днів. Шви знімали на 7-9 день після ушивання рани. Четверо пацієнтів лікувалися амбулаторно, а двоє - стаціонарно. Загальна тривалість втрати працездатності складала від 14 до 20 діб. В строки спостереження від 3 до 6 місяців рецидиву епітеліального куприкового ходу та післяопераційних ускладнень не виявлено. У 2 пацієнтів протягом 35 днів після проведення ультразвукового кюретажу зберігалася субфебрильна температура тіла, яка не потребувала додаткових лікувальних призначень. Згідно зі способом-аналогом проліковано 12 пацієнтів з гострим абсцесом епітеліального куприкового ходу. Тривалість санації склала від 4,5 до 24 хв. (у середньому 15,6±2,4 хв.) і залежала від товщини стінки абсцесу та конфігурації елементів 7 епітеліального куприкового ходу. Перев'язки виконували щоденно протягом перших 6-7 днів, а потім 3 рази на тиждень до повного очищення післяопераційної рани. Післяопераційну рану вели відкритим способом. Загальна тривалість втрати працездатності складала від 25 до 48 діб. В строки спостереження від 3 до 12 місяців у 7 пацієнтів виник рецидив епітеліального куприкового ходу, який потребував повторного оперативного втручання. У решти 5 пацієнтів рана загоювалася вторинним натягом з формуванням грубого післяопераційного рубця та деформації міжсідничної скласкладки. Комп’ютерна верстка І. Скворцова 67078 8 Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та хірургічного відділення військово-медичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації:: 1. Даценко Б.М. Острое нагноение эпителиального копчикового хода / Б.М. Даценко. - X.: Прапор, 2006.-166 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601