Спосіб прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу

Спосіб прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу, що включає визначення рівнів цитокінів у сироватці крові, який відрізняється тим, що прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу здійснюють за рівнем внутрішньоклітинного синтезу регуляторного цитокіну IL-4 у загальній популяції лімфоцитів та фенотипу CD4+ IL-4 у популяції Тхелперів периферійної крові, причому для IL-4 прогностичним значенням прогресування процесу є 3,28±0,48, а для CD4+ IL-4 - 1,04±0,17. (19) (21) u201109578 (22) 01.08.2011 (24) 27.02.2012 (46) 27.02.2012, Бюл.№ 4, 2012 р. (72) САМОЙЛОВА МАРІЯ ВАЛЕРІЯ ВІТАЛІЇВНА, БЕНЮК ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ, ТАНЬКО ОЛЬГА ПЕТРІВНА, ВИНЯРСЬКИЙ ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 простагландинів F2, аспірованих з прямокишковоматкового заглиблення, значно вища, ніж у загальній популяції. Відомо, що концентрація простагландинів в організмі жінок з ендометріозом прямо пропорційна стадії патологічного процесу. Таким чином, визначення концентрації простагландинів є важливим специфічним тестом при діагностуванні ендометріозу та його стадії [Горбушин С.М. Перитонеальный эндометриоз и бесплодие (клиникоморфологические исследования). СанктПетербург: ЕЛБИ-СПб, 2002.-170с.; Lebovis D.I. Induction of angiogenic phenotype in endometriotic stromal cell cultures by interleukin-1 beta / D.I. Lebovis, F. Bentzien, V.A. Chao // Mol. Hum. Reprod.-2000. - Vol. 6. - P.269-275.; Lebovis D. Immunobiology of endometriosis / D. Lebovis, M. Mueller, R. Taylor // Fertil. Steril.-2001. - Vol. 75, №1. - P.1-8.]. Стало відомо, що при ендометріозі порушені процеси фолікулогенезу, що знаходяться під контролем гормонів гіпофізу та яєчників, внаслідок вищезазначеного розвиваються ановуляція, недостатність функції жовтого тіла, синдром лютеїнізації фолікула без овуляції, порушення співвідношення естрогенних фракцій з тенденцією до зростання екскреції естрона та естрадіола. При цьому спостерігається формування ооцитів зі зниженою здатністю до запліднення, має місце порушення стероїдогенної активності клітин гранульози як у стимульованих, так і у нестимульованих циклах. Погіршення якості ооцитів при зовнішньому генітальному ендометріозі пояснюють збільшенням апоптозу гранульози, наявністю процесів альтерації клітин та зростанням інтрафолікулярного оксидантного стресу. В свою чергу, морфофункціональна неповноцінність ооцитів призводить до погіршення якості ембріонів та знижує їх здатність до імплантації. У ретроспективному дослідженні встановлено, що ступінь негативного впливу на оогенез залежить від тяжкості захворювання [Osuga Y. Hepatocyte growth factor concentrations are elevated in peritoneal fluid of women with endometriosis / Y. Osuga. O. Tsutsumi, R. Okagaki // Hum. Reprod.-1999. - Vol. 14, №6. - P.1611-1613.]. Доведена вирішальна роль локальної продукції естрогенів у розвитку ендометріозу. На користь цього факту свідчить і виявлена в останні роки участь у ґенезі ендометріозу рецепторів естрогенів, що забезпечують внутрішньоклітинне надходження та внутрішньоядерну транслокацію стероїдних гормонів [Поморцев А.В. Гормональный профиль больных с наружным генитальным эндометриозом / А.В.Поморцев, Г.В. Гудков, A.M. Дегтярев // Акушерство и гинекология.-2002. №2. - С.35-40.; Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология. К., 2003.-304с.]. Участь імунної системи в розвитку та рості ендометрію в гетеротопічних місцях не викликає сумнівів. До провідних імунних порушень, що визначають можливість існування ендометріоїдних вогнищ, відносяться зниження активності реакцій клітинної цитотоксичності по відношенню до ауто 67552 4 логічного ендометрію, посилення активації перитонеальних макрофагів, підвищення проліферативного та ангіогенного потенціалу перитонеальної рідини, активація гуморальної ланки імунітету з розвитком аутоімунних реакцій. В останні роки в чисельних дослідженнях показано тісний зв'язок розвитку та прогресування зовнішнього генітального ендометріозу з локальним запаленням, зумовленим високим вмістом цитокінів та ростових факторів у перитонеальній рідині та сироватці крові [Druckmann R. IGF-I in gynecology and obstetrics: update 2002/R. Druckmann, U.D. Rohr // Maturitas.-2002-Vol. 41. P.65-83.; Kim J.G. Insulin-like growth factors, IGFbinding proteins, and IGFBP-3 protease activityin the peritoneal fluid of patients with and without endometriosis / J.G. Kim, C.S. Suh., C.H. Kim // Fertil. Steril.-2000. - Vol. 73. - P. 996-1000.]. Даний спосіб прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу, що включає визначення рівнів цитокінів у сироватці крові, згідно з корисною моделлю, прогнозування прогресування зовнішнього генітального ендометріозу здійснюють за рівнем внутрішньоклітинного синтезу регуляторного цитокіну IL-4 у загальній популяції лімфоцитів та фенотипу CD4+IL-4 у популяції Т-хелперів периферійної крові, причому для IL-4 прогностичним значенням прогресування процесу є 3,28±0,48, а для CD4+IL4-1, 04±0,17. Технічний ефект корисної моделі, а саме можливість прогнозувати не тільки розвиток зовнішнього генітального ендометріозу, а й прогресування процесу, обумовлена властивостями внутрішньоклітинного синтезу регуляторних цитокінів у загальній популяції лімфоцитів периферійної крови та в популяції Т-хелперів. Спосіб виконують наступним чином: В сироватці крові визначають рівень цитокіну IL-4 та рівень фенотипу CD4+IL-4. Прогностичним значенням прогресування процесу для IL-4 є 3,28±0,48, а для CD4+IL-4-1,04±0,17. Спосіб ілюструє наступний приклад. У 62 жінок, хворих на зовнішній генітальний ендометріоз (ЗГЕ), визначали особливості внутрішньоклітинного синтезу регуляторних цитокінів у загальній популяції лімфоцитів периферійної крові та в популяції Т-хелперів. Дані, що розкривають особливості синтезу регуляторних цитокінів у загальній популяції лімфоцитів та у популяції Т-хелперів, представлені в таблиці. 5 67552 6 Таблиця Показник IL-2+ IFNγ+ IL-4+ IL-6+ IL-10+ CD4+IL-2+ CD4+IFNγ+ CD4+IL-4+ CD4+IL-6+ CD4+IL-10+ Контрольна група (n=30) 4,35±0,74 5,21±0,81 6,08±0,54 8,12±0,32 5,24±0,54 1,48±0,17 1,29±0,21 2,11±0,25 3,57±0,32 1,64±0,2 І-ІІ ст. ЗГЕ (n=32) 4,62±0,85 15,87±2,24* 3,28±0,48* 5,84±0,72 1,64±0,48 5,32±1,18* 1,04±0,17* 1,12±0,24 III-IV ст. ЗГЕ (n=30) 4,52±0,64 6,24±0,72 12,28±1,42** 9,32±0,65 12,39±1,98** 2,24±0,72 2,78±0,66 5,58±0,92** 4,22±0,41 6,12±1,22** Примітка: - статистично достовірна різниця показників І-ІІ ст. ЗГЕ у порівнянні з контролем. - статистично достовірна різниця показників III-IV ст. ЗГЕ у порівнянні з контролем. В периферійній крові пацієнток з І-II стадіями розповсюдження ендометріоїдної хвороби в загальній популяції лімфоцитів виявлено статистично достовірне зниження вмісту IL-4 - позитивних клітин у порівнянні з аналогічними показниками у групі здорових жінок (р0,05 в обох випадках). При III-IV ст. розповсюдження ЗГЕ відносна кількість клітин з внутрішньоклітинною експресією IL-4 у загальній популяції значно перевищувала аналогічні параметри контролю (р