Спосіб прогнозування ризику розвитку бронхолегеневих захворювань

Спосіб прогнозування ризику розвитку бронхолегеневих захворювань (БЛЗ), що включає аналіз вологовидільної функції легень, який відрізняється тим, що визначають об'єм конденсату Сьогодні у всьому СВІТІ збільшилась КІЛЬКІСТЬ бро нхолегеневих захворювань, зростає захворюваність та смертність від туберкульозу серед осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС [3] В залежності від сили різних чинників спостерігаються різні індивідуальні зміни у кожному організмі, ВІДПОВІДНО за якими можна прогнозувати ризик розвитку бронхолегеневих захворювань РІЗНІ ступені ризику розвитку БЛЗ та тяжкості перебігу процесу вимагають різного підходу до ведення цих пацієнтів Це накладає відбиток на CO О) 6913 базується на дослідженні та ОЦІНЦІ антиокислювальної активності конденсату повітря, що видихається (КВП) [5] При цьому реєструють індуковану залізом хемілюмінесценцію контрольної модельної системи, яка містить фосфатний буфер, Na лимоннокислий - 45мМ і люмінол - 10 5 , та аналізують досліджуваний КВП, визначаючи співвідношення між тривалістю латентного періоду і світлосумою СВІТІННЯ досліджуваної модельної системи та аналогічними показниками контрольної модельної системи При значеннях цих співвідношень, ВІДПОВІДНО, менше 1,05 і менше 105%, антиокислювальну активність конденсату оцінюють як низьку, що свідчить про високий ступінь ризику розвитку БЛЗ За даним способом антиокислювапьну активність конденсату на рівні 1,16±0,03 і 110,5±0,81% вважають за нормальну При показниках, вищих за норму, прогнозують низький, а при нижчих за норму - високий ризик розвитку БЛЗ Тобто, на основі вказаних показників встановлюють 2 ступені ризику розвитку БЛЗ низький (1 ступінь) та високий (2 ступінь) У даному способі не виділено середнього ступеня ризику розвитку БЛЗ, тобто він реалізує межі диференційованого підходу до визначення групи ризику щодо БЛЗ Незважаючи на те, що спосіб отримання КВП є атравматичним і досить доступним, необхідність великої КІЛЬКОСТІ реактивів, громіздкість та багатоетапність ускладнюють цей спосіб прогнозування (необхідно зібрати КВП, помістити в камеру приладу, де повинна бути постійна температура 37°С, необхідне постійне помішування, записування СВІТІННЯ, інкубація розчину і т д ) До того ж, цей спосіб не враховує важливих патогенетичних чинників, що відображаються на об'ємі КВП і його складі та сприяють переходу адаптаційних механізмів у патогенетичні Таким чином, вказаний спосіб не дозволяє повноцінно і точно прогнозувати ризик розвитку БЛЗ Корисна модель, що заявляється, вирішує завдання підвищення ефективності прогнозування ризику розвитку БЛЗ шляхом визначення та оцінки одного з визначальних чинників виникнення неспецифічних та специфічних БЛЗ - підвищеного вологовиділення Технічний результат - простота у виконанні та точність прогнозування ризику розвитку БЛЗ і, ВІДПОВІДНО, більші своєчасність та ефективність застосування профілактики щодо цих захворювань Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі прогнозування ризику розвитку БЛЗ, який включає аналіз вологовидільної функції легень, згідно корисній моделі, визначають об'єм КВП в положенні пацієнта лежачи на правому та лівому боках, і при його значенні до (4,78±0,55)мл/30 хвилин на правому боці та до (3,78±0,51)мл/30хв на лівому боці прогнозують низький ризик розвитку БЛЗ, при збільшенні об єму КВП до (5,95±0,61)мл/30хв на правому боці та до (4,51±0,24)мл/30хв на лівому боці прогнозують середній ризик розвитку БЛЗ, а при збільшенні об'єму КВП до (7,83±1,26)мл/30хв на правому боці та до (5,21±0,45)мл/30хв на лівому боці - високий ризик розвитку БЛЗ Головною ВІДМІННОЮ особливістю способу, що заявляється, є використання для визначення про гнозу ризику розвитку БЛЗ об'єму КВП, підвищення якого є важливим патогенетичним чинником розвитку як неспецифічних, так і специфічних запальних процесів Це дозволяє підвищити точність прогнозування ризику розвитку БЛЗ і, ВІДПОВІДНО, своєчасність та ефективність застосування профілактики щодо цих захворювань За відомими літературними даними такий спосіб прогнозування БЛЗ невідомий Спосіб, що заявляється, здійснюють наступним чином Дослідження вологовидільної функції легень за КВП проводять вранці, натщесерце, на правому та лівому боках Перед дослідженням пацієнту пропонують прополоскати ротову порожнину ЮОмл фурациліну (1 5000) КВП збирають за допомогою спеціальної скляної трубкиконденсатора, попередньо знежиреної у хромовій суміші і добре промитої дистильованою водою До верхньої частини трубки приєднують колбочку для збору слини, до нижньої - колбочку для збору КВП Трубка-конденсатор знаходиться у посудині, заповненій холодною водою, до якої додають грудку льоду та харчову сіль (100г на 1 літр води), температура охолоджувальної рідини має становити 0°С При даній температурі у скляній трубці конденсується біля 80-93% парів видихнутого повітря, волога, яка осідає на стінках трубки, стікає у прийомну колбу, після чого конденсат виливають у чисту знежирену склянку Об'єм КВП вимірюють одноразовими шприцами і виражають як об'єм за ЗОхв або перераховують як об'єм за добу Прогноз щодо ризику розвитку БЛЗ визначають за об'ємом КВП, оскільки підвищення вологовидільної функції легень є одним із маркерів виникнення БЛЗ Підвищене вологовиділення - це чинник, який відіграє важливу роль у патогенезі неспецифічних та специфічних запальних захворювань, сприяючи обтюрації просвіту бронхів за рахунок збільшеної КІЛЬКОСТІ секрету, утруднюючи при цьому видих, що й обумовлює розвиток патологічних процесів в органах дихання Ризик розвитку БЛЗ прогнозують, виходячи з кількості КВП Визначають об'єм КВП окремо в положенні пацієнта лежачи на правому та лівому боках, і при його значенні до (4,78±0,55)мл/30 хвилин на правому боці та до (3,75±0,51 )мл/30хв на лівому боці прогнозують низький ризик розвитку БЛЗ, при збільшенні об'єму КВП до (5,9510,61 )мл/30хв на правому боці та до (4,51±0,24)мл/30хв на лівому боці прогнозують середній ризик розвитку БЛЗ, а при збільшенні об'єму КВП до (7,83±1,26)мл/30хв на правому боці та до (5,21±0,45)мл/30хв на лівому боці - високий ризик розвитку БЛЗ За низького ризику розвитку БЛЗ можна не проводити профілактичні заходи, оскільки при цьому існує мала ймовірність виникнення цих захворювань (15-18%) За середнього ризику розвитку БЛЗ рекомендується звернути увагу на режим харчування (висококалорійне і вітамінізоване) та обмеження перевантажень, оскільки при цьому існує певна ймовірність виникнення цих захворювань (26-35%) За високого ризику ймовірність виникнення БЛЗ становить 85-95%, тому цим особам необхідно проводити комплекс профілактичних заходів, які включають вітаміни, імуномодулятори, режим харчування (висококалорійне і вітамінізова 6913 не), обмеження перевантажень. Конкретні цифри, які визначають оцінку ризику розвитку БЛЗ, були встановлені на основі порівняльного аналізу вологовидільної функції легень у 4 групах осіб (курці, що випалюють до 10 цигарок на день; курці, що випалюють більше 10 цигарок на день; ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС без 6 захворювань органів дихання; особи, котрі зловживають алкоголем) та в контрольній групі, яку склали здорові особи, котрі не палили, не зловживали алкоголем і не брали участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та проживали у місті Києві. Результати визначення показників вологовидільної функції легень наведені у таблиці 1. Таблиця Показники вологовидільної функції легень (об'єм КВП, мл/30хв.) Бік обстеження Лежачи на правому боці Лежачи на лівому боці Загальний Здорові особи Контроль І група (курці, до II група (курці, біль- III група (лікві- IV група (зловживали п=94 10 цигарок) п=32 ше 10 цигарок) п=28 датори) п=44 алкоголем) п=28 4,78±0,55 5,95±0,61 7,83+1,26 8,16±0,93 4,11+0,12 3,75±0,51 4,51 ±0,24 5,21 ±0,45 5,26±0,50 3,01 ±0,22 8,53±1,07 10,46±1,10 13,04±1,22 3,42±1,60 7,12±0,33 Як видно з таблиці, під дією зовнішніх чинників (диму цигарок, спиртних напоїв та радіації) відбувається збільшення об'єму КВП. Найбільш виражені зміни спостерігаються у II, ПІ та IV групах, де встановленні значні підвищення абсолютного вологовиділення легень. Це можна пояснити тією обставиною, що випалювання більше 20 цигарок на день, алкоголь та радіація значно підвищують проникність капілярів судинного русла малого кола кровообігу, що підвищує вологовидільну функцію легень та сприяє обтюрації просвіту бронхів за рахунок збільшеної кількості секрету, утруднюючи видих і обумовлює розвиток патологічних процесів в органах дихання та тяжкість його. Отже, зростання об'єму КВП є однією з патогенетичних умов виникнення захворювань органів дихання та тяжкості процесу. Статистична обробка отриманих даних разом із даними клінічного обстеження показала, що при збільшенні об'єму КВП до (4,78+0,55)мл/30хв. на правому боці та до (3,75±0,51)мл/30хв. на лівому можна з достовірністю прогнозувати низький ризик БЛЗ та нетяжкий їх перебіг при виникненні. При збільшенні об'єму КВП до (5,95+0,61 )мл/30хв. на правому боці та до(4,51±0,24)мл/30хв. на лівому можна прогнозувати середній ризик розвитку БЛЗ та середньої тяжкості їх перебіг при виникненні. Збільшення ж об'єму КВП до (7,83±1,26)мл/30хв. на правому боці та до (5,2110,45)мл/30хв. на лівому свідчить про високий ризик БЛЗ. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє прогнозувати схильність до захворювань органів дихання, а саме - бронхів та легень, на основі оцінки вологовидільної функції легень, у якій важливу роль відіграє геодинаміка малого кола кровообігу та дихальних шляхів. Оскільки мукоцеліарний кліренс нормально функціонує тільки при адекватній вологості видихнутого повітря, то порушення вологовиділення легень призводить до розвитку патологічних процесів в органах дихання і є патогенетичним чинником погіршення функції зовнішнього дихання внаслідок обтюрації просвіту бронхів значною кількістю секрету. Таким чином, оцінка вологовидільної функції легень є важливою частиною діагностики та лікування БЛЗ. Приклад 1. Згідно індивідуальної карти обстежуваного №10 від 05.04.02, пацієнт Б. звернувся у міський протитуберкульозний диспансер №1 м.Києва зі скаргами на погіршення самопочуття. З анамнезу відомо, що даний пацієнт випалює до 10 цигарок на день. При дослідженні КВП було встановлено, що його об'єм становить 4,78мл/30хв. на правому боці та 3,78мл/30хв. на лівому. Це засвідчило низький ризик розвитку БЛЗ. Через малу вірогідність виникнення БЛЗ (15-18%) жодних профілактичних заходів рекомендовано не було. Повторне обстеження через 1 рік не виявило будь-яких ознак чи симптомів БЛЗ. Приклад 2. Згідно індивідуальної карти обстежуваного №13 від 10.04.02, пацієнт К. звернувся у міський протитуберкульозний диспансер №1 м.Києва зі скаргами на погіршення самопочуття. З анамнезу відомо, що даний пацієнт випалює більше 10 цигарок на день. При дослідженні КВП було встановлено, що його об'єм становить 5,9мл/30хв. на правому боці та 4,50мл/30хв. на лівому. Це засвідчило середній ризик розвитку БЛЗ. Пацієнту було призначено індивідуальну профілактику, спрямовану на укріплення резистентності організму, оскільки ймовірність виникнення БЛЗ у нього складала 2635%. Повторне обстеження через 1 рік не виявило ознак чи симптомів БЛЗ. Приклад 3. Згідно індивідуальної карти обстежуваного №13 від 10.04.02, пацієнт К. звернувся у міський протитуберкульозний диспансер №1 м.Києва зі скаргами на погіршення самопочуття. З анамнезу відомо, що даний пацієнт зловживає алкоголем. При дослідженні КВП було встановлено, що його об'єм становить 8,2мл/30хв. на правому боці та 5,2мл/30хв. на лівому. Це дозволило прогнозувати високий ризик виникнення БЛЗ (85-95%). Пацієнту було призначено профілактичні заходи, які включали вітаміни, імуномодулятори, посилене харчування (висококалорійне і вітамінізоване), обмеження перевантажень. Повторне обстеження через 1 рік не виявило ознак чи симптомів БЛЗ. 6913 Приклад 4. Згідно індивідуальної карти обстежуваного №25 від 05.05.02, пацієнт Н. звернувся у Республіканський спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення зі скаргами на погіршення самопочуття. З анамнезу відомо, що пацієнт є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС. При дослідженні КВП було встановлено, що його об'єм становить 8,2мл/30хв. на правому боці та 5,Змл/30хв. на лівому. Ці показники відповідають високому ризику виникнення БЛЗ (85-95%). Проте пацієнт відмовився від запропонованого курсу профілактичних заходів. Через півроку пацієнт звернувся зі скаргами на підвищену температуру тіла до 38,5°С слабкість, знижений апетит. В аналізі крові було встановлено значно підвищену кількість лейкоцитів, підвищену ШОЕ, зсув лейкоцитів вліво, знижена кількість лімфоцитів. Хворому, враховуючи рентгенологічні дані, було встановлено діагноз лівобічної пневмонії. Пацієнту було призначено неспецифічну антибіотико-терапію. Оскільки у хворого тривалий час зберігались вище перераховані симптоми, то йому, поряд із 14-денним курсом антибіотиків, призначались вітаміни, імуномодулятори, посилене харчування (висококалорійне і вітамінізоване), обмеження перевантажень. За період з 2000 року по 2004 рік у міському протитуберкульозному диспансері №1 м.Києва та у Республіканському спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення запропонованим способом було обстежено 132 особи. Серед них низький ризик розвитку БЛЗ було встановлено у 67 осіб. Цю ж групу (132 особи ) було обстежено за способом-прототипом. Низький ризик розвитку БЛЗ було визначено у 89 осіб, високий - у 43. Подальше спостереження було проведене за особами, що мали низький ризик розвитку БЛЗ і, відповідно, не потребували проведення профілактичних заходів. Доступними для повторного обстеження через 1 рік були 42 особи, які мали низький ризик за запропонованим способом, і 74 особи, які мали низький ризик за способом-прототипом. У жодної з 42 осіб, що мали низький ризик розвитку БЛЗ за обома способами, не було встановлено ознак чи симптомів БЛЗ. В той же час, серед решти 32 осіб, Комп'ютерна верстка В. Мацело 8 що мали низький ризик розвитку БЛЗ за способомпрототипом, майже у 50% були виявлені ознаки і симптоми БЛЗ (кашель з харкотинням, загальна слабкість, задишка, біль в грудній клітині, підвищена температура тіла і т.п.). Отож, запропонований спосіб прогнозування ризику розвитку БЛЗ за об'ємом КВП можна вважати не тільки більш простим у виконанні, а й точнішим та інформативнішим за спосіб-прототип. Додатковими перевагами запропонованого способу в порівнянні зі способом-прототипом є те, що він не передбачає великих матеріальних затрат, отримання КВП є досить простим і доступним, не потребує стерильних умов, має короткий термін виконання, дає можливість одночасно обстежити велику кількість людей. Це досить точний метод, який дає можливість на 95-98% встановити ризик розвитку БЛЗ та оцінити його ступінь. Література: 1. Бестужева С В . Возможности исследования гормонального состава конденсата выдыхаемого воздуха // Нереспираторные функции легких. Ленинград, 1988. - с.37-40. 2. Херрман Т., Фойтгман Л., Кнорр Ф. Соотношение доза-время при облучении лёгкого поросят для оценки модели радиогенной пневмонии человека // Мед. радиология. - 1986. - Т.31. - №3. - с.3641. 3. Хоменко В.В. Динаміка захворюваності деструктивними формами туберкульозу в Чернігівській області за 1983-1985 і 1990-1992 pp. в аспекті наслідків Чорнобильської аварії // Український пульмонологічний журнал - 1993. - №.2. - с 14-16. 4. Патент України №33036 А по класу G01 N33/53 від 15.02.2001 на "Спосіб діагностики порушень імунітету по показниках імуноглобулінів сироватки крові". Ткач С І . та інші. Бюл. №1/2001, 2с. 5. Патент РФ №2165620 по классу G01 N33/52 от 20.04.2001 на "Способ оценки антиокислительной активности конденсата влаги выдыхаемого воздуха у больных неспецифическими заболеваниями легких". Фархутдинов У.Р. и др. Бюл. №11/2001, 4с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601