Спосіб прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості

Винахід стосується медицини, а саме професійної патології і може бути використаний для прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості. Важливим завданням сучасної медицини є розробка надійних прогностичних критеріїв виявлення схильності до розвитку патологічних станів, особливо при дії факторів промислового середовища. Розробка і застосування таких критеріїв для прогнозування розвитку обструктивних захворювань легень дозволить не залучати працівників, схильних до такої патології у виробництві з високим рівнем запиленості. Загалом, такий підхід приведе до зниження числа професійних захворювань серед працівників великих промислових підприємств. У доступній нам літературі, ми не знайшли способу прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості, який можна було б взяти за аналог. Відомий спосіб прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості: У працюючих в умовах високої запиленості здійснюють забор крові. Визначають фагоцитарну активність нейтрофілів загально прийнятим способом. Прогнозують високий ризик розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості при зниженні фагоцитарної активності більше ніж на 20%, порівняно з показниками норми. (Косарев B.B., Жестков A.B., Диагностика и прогнозирование течения профессиональных заболеваний лёгких с помощью иммунологических методов, // Иммунология.-1999.-№ 6.-С.54-56.) Суттєвими ознаками прототипу і винаходу, що збігаються є такі: Проведення лабораторного дослідження крові. Спосіб прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості є найбільш інформативним лише у оцінці змін клітинної ланки неспецифічної резистентності. Однак, даний спосіб має багато етапів з суб'єктивною оцінкою результатів, шляхом підрахунку клітин за допомогою оптичного мікроскопу. До того ж зміни фагоцитарної активності нейтрофілів в умовах пилового ураження легень, носять вторинний характер. Таким чином, визначення змін у фагоцитарній активності нейтрофілів є недостатньо інформативним для точного і достовірного прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості шляхом визначення іншого показника за допомогою дослідження крові що дозволить підвищити точність і достовірність прогнозування. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості шляхом проведення лабораторного дослідження крові, новим є те, що визначають відносний вміст a 1-фракції глобулінів та прогнозують наявність ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості при відносному вмісті a 1-фракції глобулінів меншому ніж 3,5%. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом, що досягається, полягає у наступному: для прогнозування ризику розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості визначають відносний вміст a 1-фракції глобулінів. Застосування саме цього лабораторного показника обумовлено тим, що, як відомо, 80% даної фракції належить a 1антитрипсину - найважливішому інгібітору протеїназ. До того ж a1-антитрипсин діє як основний інгібітор протеїназ у респіраторному тракті. Зниження вмісту цього інгібітора в крові працюючих в умовах високої запиленості буде відображати зниження захищеності всього організму, в тому числі і респіраторного тракту від різноманітних протеаз. Відомо, що відносна недостатність вмісту інгібіторів порівняно з протеїназами у респіраторному тракті, за умов дії на організм високої концентрації пилу, навіть при відсутності інфекціного ураження, приводить до розвитку запалення з ураженням слизової респіраторного тракту. Крім того, проведення електрофоретичного розділення білкових фракцій плазми крові, дозволяє здійснювати масовий скринінг працівників великих підприємств. Тож визначення вмісту a 1-антитрипсину у складі a 1-фракції глобулінів дозволить достовірно і точно прогнозувати ризик розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості. Значення показника норми відносного вмісту a 1-фракції глобулінів, встановлене шляхом обстеження 50 практично здорових осіб становило в середньому 3,5% з коливаннями від 2,4% до 5,0%. Серед обстежених були представлені різні вікові групи (згідно рекомендацій ВОЗ), середній вік склав 32,5+11,6 роки, жінок було 18 (35%), чоловіків 32 (65%). Крім того, було обстежено 85 працівників металургійного підприємства, працюючих в умовах високої запиленості і хворих на хронічний пиловий бронхіт та встановлено, що у хворих з цією потологією відносний вміст a 1-фракції глобулінів був в середньому 2,7%, коливаючись від 1,8% до 4,2%. Спосіб здійснюється таким чином: У працюючих в умовах високої концентрації пилу здійснюють забор крові. Отримують сироватку крові стандартним способом. Проводять електрофоретичне розділення білкових фракцій плазми крові у агарозному гелі загальноіфийнятим способом. Визначають вміст білкових фракцій крові. Визначають відносний вміст a 1-фракції глобулінів серед фракцій білків крові. При вмісті a 1-фракції глобулінів менше ніж 3,5% прогнозують високий ризик розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості. Приклад: Було обстежено 85 чоловіків, які працювали на великому металургійному підприємстві в умовах високої запиленості і не мали в анамнезі хронічних обструктивних захворювань легень. Визначали фагоцитарну активність нейтрофілів крові та відносний вміст a 1-фракції глобулінів серед фракцій білків крові. Результати обстеження показали, наявність низької фагоцитарної активності нейтрофілів більше, ніж на 20% нижчої показника норми у 12 працівників. Тоді, як вміст a 1-фракції глобулінів, нижчий за 3,5% був встановлений у 33 працівників. При цьому, до групи працівників з низьким вмістом a 1-фракції глобулінів увійшли всі 12 працівників з низькою фагоцитарною активністю нейтрофілів. Відібрану групу працівників із 33 чоловіків було разділено на дві групи (16 і 17 чоловіків). Працівники 1 групи із 16 чоловіків, до якої увійшли 6 працівників з низькою фагоцитарною активністю нейтрофілів, продовжували працювати не міняючи робочого місця. Працівники 2 групи із 17 чоловіків, до якої також увійшли 6 працівників з низькою фагоцитарною активністю нейтрофілів, були переведені на інші робочі місця з відносно меншою запиленістю. Через рік серед працівників 1 групи у 9 із 16 чоловіків, тобто - 56%, був діагностований хронічний обструктивний бронхіт. При чому серед них 5 із 16 працівників, тобто - 31%, були із групи з низькою фагоцитарною активністю нейтрофілів, а решта 4 із 16 працівників, тобто 25% - із групи з низьким відносним вмістом a 1-фракції глобулінів. Серед працівників 2 групи, за три місяці хронічний обструктивний бронхіт був діагностований у 5 із 17 чоловіків, тобто у 29%. Із них 4 з 17 працівників, тобто 23,5% - були із групи з низькою фагоцитарною активністю нейтрофілів, а решта 1 із 17 працівників, тобто 6% - із групи з низьким відносним вмістом a 1-фракції глобулінів. Позитивна значучість методу була вище за 67%. Таким чином, було показано, що визначення показника відносного вмісту a 1-фракції глобулінів, дозволяє точно і достовірно прогнозувати ризик розвитку обструктивних захворювань легень у працюючих в умовах високої запиленості.