Спосіб неінвазивної корекції гострої дихальної недостатності у дітей раннього віку, хворих на пневмонію

Реферат: Спосіб неінвазивної корекції гострої дихальної недостатності у дітей раннього віку, хворих на пневмонію, шляхом застосування нереспіраторних методів. Проводять штучну вентиляцію легень, при якій використовують прон-позицію у дітей. UA 71908 U (12) UA 71908 U UA 71908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до педіатрії, і може бути застосована для неінвазивної корекції гострої дихальної недостатності у дітей раннього віку хворих на пневмонію. Гостра дихальна недостатність (ГДН) паренхіматозного типу часто зустрічається в практиці відділення інтенсивної терапії, становить серйозну проблему і нерідко є причиною смерті хворих [Беляев А. В. Патогенез и обоснование выбора антибактериальной терапии вентилятор ассоциированной пневмонии. 4.1 /А. В. Беляев// Клин, антибиотикотерап. 2005. - № 4. - С. 1117]. Для лікування ГДН використовують різні методи респіраторної підтримки, а в тяжких випадках - повністю контролюючу штучну вентиляцію легень (ШВЛ) з агресивними режимами (високий тиск в дихальних шляхах, фракція кисню більше 60 %, співвідношення вдих/видих 1/1 і більше). Інтенсивність і агресивність респіраторної підтримки залежить від тяжкості пошкодження легень і ступеня гіпоксемії. Кількість побічних впливів респіраторної підтримки зростає відповідно до агресивності методів ШВЛ. В зв'язку з цим сьогодні поруч з ШВЛ використовують широкий спектр допоміжних нереспіраторних методів терапії паренхіматозної ГДН, таких як позиційна терапія. Найбільш агресивним методом кінетичної терапії є повертання пацієнта на живіт - прон-позиція (ПП) [Ahrens T. Effect of kinetic therapy on pulmonary complications / T. Ahrens, M. Kollef, J. Stewart // Am. J. of Critical Care. 2004. Vol. 13. - No 5. P. 376383.]. Ефективність ШВЛ в ПП полягає в тому, що під дією гравітації після повороту хворого на живіт відбувається перерозподіл зон підвищеної щільності із нижніх відділів легень, де переважно розміщуються ателектази і більш виражені вентиляційно-перфузійні порушення, у верхні [Власенко А. В. Эффективность применения прон-позиции у больных с острым паренхиматозным поражением легких в условиях респираторной поддержки / А. В. Власенко, Д. В. Остапченко, И. О. Закс // Вестн. интенс. терап. - 2003. - № 3. - С. 3-8.]. Транспульмональний тиск в даних ділянках легень стає вищим тиску відкриття альвеол в цих зонах, в результаті чого збільшується об'єм функціонуючої паренхіми легень та покращується легеневий газообмін. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування пневмонії у дітей [№ 34194 від 25.07.08 р. Бюл. № 14]. Однак, даний спосіб висвітлює тільки етіотропні підходи, ігноруючи ключовими ланками патогенезу ускладненої пневмонії. Автори не досліджували кисневий статус дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію на тлі ШВЛ в ПП. В основу корисної моделі «Спосіб неінвазивної корекції гострої дихальної недостатності у дітей раннього віку, хворих на пневмонію» покладено задачу в коротші терміни досягти регресу дихальної недостатності, мінімізувати вплив агресивних режимів ШВЛ, скоротити терміни перебування пацієнтів на ШВЛ у відділенні інтенсивної терапії. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб неінвазивної корекції гострої дихальної недостатності у дітей раннього віку, хворих на пневмонію, включає застосування прон-позиції (положення на животі) у дітей, що перебувають на штучній вентиляції легень в перші вісім годин після інтубації трахеї, при стабільній гемодинаміці. Даний спосіб проводять наступним чином. На кафедрі дитячих хвороб факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного університету (база - обласна дитяча клінічна лікарня м. Івано-Франківська) обстежено 148 дітей віком від трьох місяців до трьох років, хворих на ускладнену пневмонію. 31 дитина через прогресування паренхіматозної та шунто-дифузійної дихальної недостатності, на тлі пневмонії, для зменшення ціни дихання і адекватної оксигенації вимагала інтубації трахеї з переходом на штучну вентиляцію легень (ШВЛ). Дітей дослідної групи після реєстрації вихідних показників кислотно-лужної рівноваги повертали зі спини на живіт (в прон-позицію). ШВЛ в ПП хворим продовжували в умовах респіраторного моніторингу до появи ознак погіршення показників газообміну в легенях і/або гемодинаміки, після чого їх повертали у вихідне положення на спині. Наступу зміну положення тіла із позиції на спині в прон-позицію виконували через 6-8 годин після нормалізації газообміну. Діагноз пневмонії встановлювали згідно з критеріями, що подані у "Протоколі лікування дітей з пневмоніями", затвердженому наказом МОЗ України № 18 від 13.01.2005 року. На кожному етапі дослідження ефективність застосування ПП контролювалась визначенням показників кислотно-лужної рівноваги капілярної крові (КЛР) (рН - potentio hydrogenii, BE дефіцит/надлишок буферних основ, парціального тиску кисню (рО 2) та вуглекислого газу (рСО2) в капілярній крові), що проводились аналізатором "ЕЦ-60" (м. Уфа, представництво "КвертаМед", м. Харків). Насичення гемоглобіну О2 артеріальної крові (SaO2) і частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали за допомогою пульсоксиметра "ЮТАСОКСІ - 201", що призначений для транскутанного неінвазивного моніторингу оксигенації (насичення гемоглобіну киснем). 1 UA 71908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Ретроспективний аналіз показав, що 19 дітей (63,0 %) вимагали інтубації в першу добу перебування у BAIT, вісім дітей (25,0 %) - на другу, і чотири дитини - на четверту добу (12,0 %). Середнє перебування дітей на ШВЛ склало (3,88±0,77) доби. При оцінці показників КЛР та насичення гемоглобіну киснем у дітей обох груп до проведення інтубації трахеї діагностовано їх зниження: рН - до (7,2±0,01), BE - до (- 2,89±0,2) ммоль/л, рО2 до (69,54±0,34) мм рт. ст., SaO2 до (83,02±0,2)% та підвищення рСО2 - до (56,71±0,85) мм рт. ст. Перевід дітей на повну контрольовану по тиску ШВЛ апаратом "Siemens" супроводжувався тенденцією до стабілізації показників КЛР. Проте тільки у пацієнтів, яким проводилась ШВЛ в ПП спостерігалось більш інтенсивне зниження досліджуваних показників. Підтвердженням цьому є підвищення рН капілярної крові до 7,33±0,01 вже після першого викладення пацієнта в ПП, (р0,05). В процесі лікування дана константа нормалізувалась швидше у дітей з ШВЛ в ПП, на відміну від пацієнтів групи порівняння. Суттєве підвищення SaO2 спостерігалось у дітей в положенні ПП порівняно з дітьми, яким проводилась традиційна респіраторна підтримка: від 83,02±0,2% при госпіталізації до (94,13±0,11)% (р0,05) через шість годин від початку лікування, відповідно. Значне підвищення рО2 спостерігалось у дітей дослідної групи: через шість годин від початку лікування до (89,33±0,65) мм рт. ст. (р