Спосіб визначення ступеня тяжкості перебігу частих повторних гострих бронхітів у дітей

Реферат: Спосіб визначення ступеня тяжкості перебігу частих повторних гострих бронхітів у дітей включає встановлення клінічних та імунологічних показників для дослідження стану імунних процесів (вроджених, адаптивних) при частих повторних гострих бронхітах у дітей та додаткове визначення сироваткового вмісту ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р, вазоактивного інтестинального пептиду. При цьому при підвищенні концентрації ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р і зниженні концентрації вазоактивного інтестинального пептиду перебіг гострого бронхіту вважають тяжким. UA 72270 U (12) UA 72270 U UA 72270 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме педіатрії, і може бути використана при прогнозуванні ризику формування тяжкого перебігу частих повторних гострих бронхітів у дітей. Існує декілька способів прогнозування ризику формування тяжкого перебігу гострих бронхітів у дітей, але вони є недостатньо інформативними і не можуть бути використані для пацієнтів з частим повторним перебігом цього захворювання, так як не враховують особливостей імунного і нейрогенного запального процесів у бронхах при даній патології, що у деяких випадках призводить до клінічних помилок. Відомий спосіб прогнозування ризику формування тяжкого перебігу частих повторних гострих бронхітів, який полягає в урахуванні клінічних особливостей (тривалості симптомів і частоти ускладнень) та дослідження мікробного складу дихальних шляхів (Donnelly D., Critchlow A., Everard M.L. Outcomes in children treated for persistent bacterial bronchitis // Thorax. - 2007. Vol. 62(1). - P. 80-84). Спільною суттєвою ознакою аналога і корисної моделі, що заявляється, є визначення клінічних показників. Цей спосіб є недостатньо ефективним у дітей, що хворіють на часті повторні гострі бронхіти, тому, що не враховує участь імунних показників (вродженого та адаптивного імунітету) та хімічних сполук (ФНП-, ІФН-, кінцеві стабільні метаболіти оксиду азоту, субстанцію Р, вазоактивний інтестинальний пептид), які визначають гостроту системних механізмів імунного і нейрогенного запалення та є ранніми та суттєвими маркерами його активності. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб визначення ризику формування тяжкого перебігу частих повторних бронхітів у дітей (Чергінець В.І., Ільченко С.І. Рецидивний бронхіт у дітей // Мед. перспективи. - 2009. - Т. 14, № 4. - С. 4-7), що включає встановлення клінічних та імунологічних показників для дослідження стану імунних процесів (вроджених, адаптивних) при частих повторних гострих бронхітах у дітей. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі є такі: визначення клінічних та імунологічних показників для дослідження стану імунних процесів (вроджених, адаптивних) при частих повторних гострих бронхітах у дітей для прогнозування ризику формування їх тяжкого перебігу. Цей спосіб є недостатньо інформативним, тому що не враховує участь хімічних сполук (ФНП-, ІФН-, кінцеві стабільні метаболіти оксиду азоту, субстанцію Р, вазоактивний інтестинальний пептид), які визначають гостроту системних механізмів імунного і нейрогенного запалення та є ранніми та суттєвими маркерами його активності. Крім того, відсутність даних щодо вмісту субстанції Р та вазоактивного інтестинального пептиду не дає можливості оцінити стан нервової регуляції бронхіального тонусу у цих дітей. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення ступеня тяжкості перебігу гострих бронхітів шляхом одночасного визначення та аналізу клінічних, імунних (ФНП-, ІФН-) і нейрогенних сполук - вмісту кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р, вазоактивного інтестинального пептиду у сироватці крові дітей, хворих на часті повторні гострі бронхіти. Це дозволить підвищити інформативність прогнозування та своєчасність попередження тяжких форм, надасть можливість чіткіше виявляти порушення імунних та нейрогенних процесів, дозволить раніше призначати потрібну адекватну протизапальну та нейропротекторну терапію, допоможе знизити частоту розвитку нейроімунних розладів у дітей з частими повторними гострими бронхітами і, таким чином, зменшити формування тяжкого перебігу даних захворювань. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому новому способі визначення ступеня тяжкості перебігу гострих бронхітів у дітей поряд з імунними показниками додатково визначають сироватковий вміст нейрогенних сполук кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р, вазоактивного інтестинального пептиду. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: - встановлення ФНП-, ІФН- дозволить встановити інтенсивність та тривалість імунного компонента системного запального процесу у дітей, які часто хворіють на гострі бронхіти, що дозволить прогнозувати тяжкість перебігу даної хвороби; - встановлення концентрації кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р дозволить встановити активність нейрогенного запалення у дітей, які часто хворіють на гострі бронхіти, що дозволить прогнозувати тяжкість перебігу даної хвороби; - визначення концентрації вазоактивного iнтестинального пептиду у сироватці крові дозволить встановити стан протизапальних нейрогенних сигналів, які забезпечують більш скоріше одужання дітей з гострими бронхітами, що дозволить прогнозувати тривалість та тяжкість перебігу даної хвороби. 1 UA 72270 U 5 10 15 20 25 30 35 Таким чином, визначення додаткових показників (ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р, вазоактивного інтестинального пептиду) дозволить забезпечити раннє виявлення нейроімунних дисфункцій у дітей та підвищити інформативність прогнозування ризику та своєчасність попередження розвитку тяжкого перебігу гострих бронхітів у пацієнтів, які мають часті повторні епізоди даних захворювань. Спосіб здійснюють таким чином. У дитини, що часто (3 та більше разів на рік) хворіє на гострі бронхіти, визначають особливості клінічних показників перебігу захворювання, для встановлення стану нейроімунної регуляції запального процесу в бронхах призначають дослідження показників імунної системи (CD3, CD4, CD8, CD 16, CD 19, CD25, НСТ-тесту, фагоцитарного числа, індексу завершеності фагоцитозу, IgA, slgA IgG, IgM, ФНП-, ІФН-) та додатково визначають нейрогеннi сполуки (кінцеві стабільні метаболіти оксиду азоту, субстанція Р і вазоактивний інтестинальний пептид) стандартними методами. При підвищенні концентрації ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р і зниженні концентрації вазоактивного інтестинального пептиду перебіг гострого бронхіту вважають тяжким. Приклад. Хвора К., 2 роки 5 місяців. Клінічний діагноз: Гостре респіраторне захворювання (ГРЗ). Гострий простий бронхіт. Гострий риносинусит, аденоїдит. З урахуванням скарг, клінічних симптомів, даних імунологічного та нейрохімічного обстеження було проведено математичне визначення ризику розвитку тяжкого перебігу гострого бронхіту. Визначили клінічні критерії: млявість, блідість, мармуровий відтінок шкіри, нічна пітливість, у віці до 1 року 3 епізоди ГРЗ, малопродуктивний кашель при гострому бронхіті більше 3 діб; імунологічні критерії - концентрація slgA в слині 1,2 г/л, показник спонтанного НСТ-тесту в інтеркурентному періоді 32, сироваткова концентрація IgM 2,42 г/л. Додатково визначили концентрацію субстанції Р в сироватці крові в гострому періоді бронхіту більше 0,8 нг/мл, зниження концентрації вазоактивного iнтестинального пептиду. При підвищенні концентрації ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р і зниженні концентрації вазоактивного інтесинального пептиду перебіг гострого бронхіту вважають тяжким. Призначено лікування, дані рекомендації з профілактики та реабілітації. Дитина направлена для спостереження дитячого імунолога, невролога і педіатра. Таким чином, спосіб забезпечує більшу інформативність визначення ступеня тяжкості перебігу гострих бронхітів та своєчасність його попередження у дітей з частими повторними епізодами даного захворювання. Це покращує діагностичний пошук та прогностичні можливості лікарів на різних етапах надання медичної допомоги. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб визначення ступеня тяжкості перебігу частих повторних гострих бронхітів у дітей, що включає встановлення клінічних та імунологічних показників для дослідження стану імунних процесів (вроджених, адаптивних) при частих повторних гострих бронхітах у дітей, який відрізняється тим, що додатково визначають сироватковий вміст ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р, вазоактивного інтестинального пептиду, причому при підвищенні концентрації ФНП-, ІФН-, кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту, субстанції Р і зниженні концентрації вазоактивного інтестинального пептиду перебіг гострого бронхіту вважають тяжким. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2