Процес виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії

Процес виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, що включає проведення кардіоваскулярних автономних тестів та їх оцінку, який відрізняється тим, що використовують ортостатичну пробу та додатково визначають показники аналізу варіабельності серцевого ритму: коефіцієнт варіації (CV), загальну спектральну потужність (ТР) та симпато-вагальний індекс (LF/HF), і зниження нижче норми показників CV та ТР свідчить про розвиток І стадії автономної нейропатії, зниження показників CV, ТР та LF/HF вказує на II стадію, а зменшення цих показників та патологічна реакція зміни артеріального тиску під час ортопроби свідчить про III стадію. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до ендокринології та може бути застосована для виявлення стадій прогресування діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії у хворих на цукровий діабет. Відомі способи визначення стадій прогресування діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії у хворих на цукровий діабет шляхом проведення стандартних кардіоваскулярних автономних тестів [American Diabetes Association and American Academy of Neurology: Report and recomendations of the San Antonio conference on diabetic neuropathy (Consensus Statement) // Diabetes. -1988.-T. 37.-C.1000-1004]. Проте даний спосіб трудомісткий та потребує багато часу. За найближчий аналог взятий спосіб виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії шляхом аналізу результатів стандартних кардіоваскулярних автономних тестів; глибокого дихання, коефіцієнта 30:15, Вальсальви і змін систолічного артеріального тиску при ортостатичній пробі, тесту з динамометром [Ewing D.J., Boland О., Neilson J.M. et al. Autonomic neuropathy, QT interval lengthening, and unexpected deaths in male diabetic patients // Diabetologia. - 1991. - T. 34. - C.182-185]. Тести крім останнього виконують за допомогою електрокардіографа з подальшою математичною обробкою даних серцевого ритму. Результати тестів оцінюються за визначеними критеріями як нормальні, граничні або патологічні. Згідно з міжнародними рекомендаціями діагноз діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії встановлюється при наявності не менш ніж двох граничних, або одного патологічного показників [Vinik A.I., Maser R.E., Mitchell B.D., Freeman R. Diabetic autonomic neuropathy // Diabetes Care. - 2003. - T. 26. - C.1553-1579]. Стадії діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії визначаються на підставі результатів кардіоваскулярних автономних тестів: початкова діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія діагностується якщо отримано один патологічний тест ритму серця або два граничні результати, очевидна діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія - коли два або більше тестів ритму серця патологічні, і тяжка діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія виявляється при умові, якщо не менше двох тестів ритму серця патологічні, а також отримані патологічні зміни артеріального тиску при ортостатичній пробі. Проте даний спосіб трудомісткий та потребує великих затрат часу як лікаря, так і хворого для виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії. В основу даного корисної моделі поставлена задача розробити більш чутливий та менш трудомісткий спосіб виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, в якому шляхом комплексного використання оцінки спектрального аналізу серцевого ритму і одного найбільш простого з стандартних кардіоваскулярних 00 CO 7348 автономних тестів - ортостатичного тесту, були б встановлені критерії виявлення її стадій. Поставлена задача досягається тим, що в процесі виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, що включає проведення кардіоваскулярних автономних тестів та їх оцінку, згідно з даною корисною моделлю, використовують ортостатичну пробу та додатково визначають показники аналізу варіабельності серцевого ритму: коефіцієнт варіації (CV), загальну спектральну потужність (ТР) та симпато-вагальний індекс (LF/HF) і зниження нижче норми показників CV та ТР свідчить про розвиток І стадії автономної нейропатії, зниження показників CV, ТР та LF/HF вказує на II стадію, а зменшення цих показників та патологічна реакція зміни артеріального тиску під час ортопроби свідчить про III стадію. До даного рішення автори прийшли вивчаючи стан автономної нервової системи у хворих на цукровий діабет з різними стадіями діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії і без неї. При дослідженні було встановлено, що при прогресуванні діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, у хворих з очевидною і тяжкою стадіями нейропатії, на відміну від хворих з початковою стадією, порушується симпатовагальний баланс. Крім того, при проведенні спектрального аналізу серцевого ритму хворих з різними стадіями діабетичної кардіоваскулярної автономної нейролатії встановлено, що з її прогресуванням поступово знижується загальна спектральна потужність (ТР) і становить відповідно у хворих з початковою, очевидною і тяжкою стадіями нейропатії 6,3±0,8%, 3,5±0,8% і 1,9±0,2% від показника здорових осіб. На основі цього і розроблений процес виявлення стадій діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, який проводиться вдвічі швидше та є більш чутливим, ніж прототип. Спосіб здійснюється наступним чином: Для проведення спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму використовують комп'ютерну програму зі спектральним аналізом кардіоритмограми [Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. и др. Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца (Рекомендации рабочей группы Института геронтологии по изучению вариабельности сердечного ритма) // В сб.: Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Материалы 1-й международной научной конференции (Киев, 24-25 октября 2002 года). - К.: ИПЦ "Алькон", 2002. - 216с]. Параметри автономної іннервації вивчають у стані хворого лежачи після 10-хвилинного періоду адаптації за допомогою електрокардіографу ЭК1Т03М2. Згідно зі встановленими міжнародними стандартами, проводять аналіз короткочасних стаціонарних ділянок кардіоритмограм (240 кардіоінтервалів, що складає у середньому 5 хвилин) з визначенням статистичного коефіцієнта CV (CV=SDNN/RRx100, де RR - середня тривалість кардіоінтервалів, SDNN - стандартне відхилення RR інтервалів), спектральних показників ТР і LF/HF. Після цього проводять стандартний автономний кардіоваскулярний тест - ортостатична проба з визначенням артеріального тиску у лежачому стані після 10 хвилин відпочинку та стоячи через 2 хвилини після вставання за наступною загальноприйнятою інтерпретацією: зменшення систолічного артеріального тиску після вставання не більше 10мм рт.ст. - нормальна реакція, зниження на 11-20мм рт.ст. - гранична реакція, зменшення більш ніж на 20мм рт.ст. - патологічна реакція. Виявлення стадії діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії проводиться за комплексною оцінкою вищевказаних чинників. Стадія встановлюється на підставі відповідності не менш ніж двох з трьох показників аналізу варіабельності ритму серця (CV, ТР, LF/HF) і результату ортопроби конкретного хворого показникам, які наведені у таблиці. Зниження нижче норми лише показників CV та ТР свідчить про розвиток І стадії діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії, зменшення показників CV, ТР та LF/HF свідчить про II стадію автономної нейропатії, а зниження показників CV, ТР, LF/HF та наявність патологічної реакції зміни артеріального тиску під час ортопроби свідчить про III стадію нейропатії. Приклад 1 Хвора Д. 39 років. У пацієнтки на час обстеження цукровий діабет 1 типу тяжкої форми у стані компенсації, універсальна діабетична ангіопатія: ретинопатія, нефропатія, ангіопатія нижніх кінцівок, діабетична симетрична сенсомоторна полінейропатія. Тривалість хвороби 10 років. При обстеженні стану автономної нервової системи за методом спектрального та статистичного аналізу варіабельності серцевого ритму зареєстровані наступні дані: CV=0,7 ТР=17мс2 LF/HF=0,8 Різниця систолічного артеріального тиску лежачи проти відповідного тиску стоячи склала 40мм рт.ст. Таким чином, отримані результати, з урахуванням даних наведених у таблиці, дозволяють встановити у хворої III стадію діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії. Приклад 2 Хвора Б., 25 років, тривалість хвороби 11 років. Страждає на цукровий діабет 1 типу тяжкої форми на час обстеження у стані компенсації, універсальну діабетичну ангіопатію: ретинопатію, нефропатію, ангіопатію нижніх кінцівок, діабетичну симетричну сенсомоторну полінейропатію. При обстеженні стану автономної нервової системи за методом аналізу варіабельності серцевого ритму зареєстровані наступні дані: CV=0,9 ТР=29мс2 LF/HF=0,5 Різниця систолічного артеріального тиску лежачи проти відповідного тиску стоячи склала 15мм рт.ст. Таким чином, отримані результати, з урахуванням даних наведених у таблиці, відповідають II стадії діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії. 7348 Таким чином, отримані результати, з урахуванням даних наведених у таблиці, дозволяють встановити у хворої І стадію діабетичної кардюваскулярної автономної нейропатм Таким чином, процес виявлення стадій діабетичної кардюваскулярної автономної нейропати, що пропонують автори є більш часозберігаючим, як для лікарів, так і для пацієнтів, та водночас чутливим при визначенні стадій діабетичної кардюваскулярної автономної нейропати, що дозволяє широко використовувати його у медичній практиці і надавати своєчасну та адекватну терапію цього тяжкого ускладнення цукрового діабету Таблиця Приклад 3 Хвора Л , 35 років У хворої цукровий діабет 1 типу тяжкої форми у стані субкомпенсації, ретинопатія, анпопатія нижніх КІНЦІВОК, діабетична симетрична сенсомоторна полінейропатія Тривалість хвороби 20 років При обстеженні стану автономної нервової системи за методом аналізу варіабельності серцевого ритму зареєстровані наступні дані CV=1,1 2 ТР=43мс LF/HF=1,1 РІЗНИЦІ СИСТОЛІЧНОГО артеріального тиску ле жачи проти ВІДПОВІДНОГО тиску стоячи не виявлено Стадія діабетичної кардюваскулярної автономної нейропатм І стадія II стадія III стадія Здорові Комп'ютерна верстка М Клюкін CV ТР (мс2) LF/HF 0,9-2,1 0,7-1,7