Спосіб лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура

Реферат: Спосіб лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура включає проведення резекції пухлини сечового міхура. При цьому лікування здійснюють за допомогою трансуретральної резекції сечового міхура в ділянці вічка сечоводу. UA 73857 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ УРЕТЕРОГІДРОНЕФРОЗУ, СПРИЧИНЕНОГО ПУХЛИНОЮ СЕЧОВОГО МІХУРА UA 73857 U UA 73857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме - до урології, та може бути використана в клініці для лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура. Найбільш поширеним методом лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, є проведення резекції сечового міхура з накладанням уретероцистонеоанастомозу. Метод лікування уретерогідронефрозу за допомогою трансуретральної резекції сечового міхура є альтернативним варіантом лікування. Уретерогідронефроз - урологічне захворювання, яке призводить до розвитку незворотних змін у верхніх сечових шляхах і значно ускладнює перебіг основного захворювання. Тому важливу роль відіграє профілактика та лікування даного ускладнення. Аналогом способу, що заявляється, є спосіб лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, шляхом резекції сечового міхура з формуванням уретероцистонеоанастомозу. (Свистонюк І.У., Томусяк Т.Л., Ахтемійчук Ю.Т., Федорук О.С. Оперативна урологія. - К.: Здоров'я, 2002. – С. 189.). Клінічним стандартом у лікуванні уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, є резекція сечового міхура з формуванням уретероцистонеоанастомозу. Резекція сечового міхура з формуванням уретероцистонеоанастомозу - хірургічна операція, що полягає в резекції стінки сечового міхура, ураженого пухлиною, та проведенні пластики інтрамурального відділу сечоводу. Сучасна онкоурологія рекомендує дотримуватися принципів органозберігаючого лікування при онкологічній патології. Спосіб-аналог здійснюється таким чином. Пересадка сечоводів у сечовий міхур (уретероцистонеостомія) показана при проведенні резекції сечового міхура внаслідок пухлини, яка розташована в ділянці вічка сечоводу. При зшиванні сечоводу зі слизовою оболонкою сечового міхура в ділянці анастомозу часто розвивається звуження або виникає міхуровосечовідний рефлюкс. Щоб уникнути цих ускладнень, запропоновано багато різних методик уретероцистонеостомії. Одні автори рекомендують, щоб дистальний кінець сечоводу виступав у порожнину міхура на 1,5-2 см, інші вказують на необхідність розщеплення або зрізання дистального кінця сечоводу. Тривалий час кращою методикою пересадки багато авторів вважали спосіб Франца. У даний час перевага надається антирефлюксним методикам пересадки сечоводів. Операція Франца. Місцем для імплантації сечоводу може служити будь-яка ділянка верхівки сечового міхура. Операція може бути проведена інтра-, екстраперитонеально або ж тим і іншим шляхом. Виконують нижню серединну лапаротомію. Пальпаторно визначають сечовід і вздовж нього розсікають очеревину. Сечовід виділяють до місця пошкодження, виводять в рану і перетинають. Міхуровий кінець сечоводу перев'язують кетгутовою лігатурою, а центральний пересаджують у сечовий міхур. З цією метою в сечовий міхур через сечівник вводять чоловічий катетер або тонкий корнцанг і випинають в наміченому місці стінку міхура. На місці випинання порожнину міхура розкривають так, щоб розріз відповідав поперечнику сечоводу. Кінець сечоводу розщеплюють на два клапті довжиною 1 см. Кінець кожного клаптя прошивають за допомогою П-подібного шва довгою кетгутовою лігатурою зсередини назовні. Кінці ниток за допомогою крутої голки вводять у просвіт сечового міхура через створені отвори і виколюють через його стінку назовні на відстані 0,5-1 см від краю отвору. Шви зав'язують на зовнішній поверхні сечового міхура. Сечовід фіксують до стінки міхура трьома-чотирма швами. Краще застосовувати тонкі капронові або лавсанові нитки і атравматичну голку. Накладають додаткові шви на стінку міхура без захоплення його слизової оболонки. Щоб уникнути натягу пересадженого сечоводу деякі автори рекомендують сечовий міхур підтягти догори шляхом фіксації його трьома-чотирма швами до бічної стінки таза. Вводять постійний катетер. Недоліками даного способу-аналогу є: 1. Необхідність виконання операційного доступу, що збільшує операційну травму та може призводити до інтраопераційного інфікування. 2. Значне порушення морфофункціонального стану сечового міхура та нижньої третини сечоводу внаслідок операційної травматизації судин і нервів. 3. Тривалий період реабілітації після оперативного втручання. Ми пропонуємо рішення, що усуває вищевказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, шляхом трансуретральної резекції пухлини сечового міхура і вічка сечоводу. Поставлена задача вирішується тим, що лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, згідно з корисною моделлю, проводять за допомогою використання трансуретральної резекції пухлини сечового міхура і вічка сечоводу. 1 UA 73857 U 5 10 15 20 25 Спільними ознаками корисної моделі та аналогу є лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура. Рішення, що заявляється, відрізняється тим, що для лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, проводять трансуретральну резекцію пухлини сечового міхура і вічка сечоводу (у аналозі - резекцію сечового міхура з формуванням уретероцистонеоанастомозу). Спосіб здійснюється таким чином. Анестезіологічне забезпечення даного оперативного втручання - спинномозкова анестезія. Обробляють зовнішні статеві органи антисептиками та ізолюють операційне поле. Проводять бужування уретри до розміру, необхідного для введення резектоскопу. Вводять у сечовий міхур резектоскоп. Здійснюють огляд сечового міхура, при цьому бажано візуалізувати розташування вічок сечоводів. Поетапно проводять резекцію пухлини сечового міхура з ретельною коагуляцією навколишніх тканин. Візуалізують вічко ураженого уретерогідронефрозом сечоводу та проводять зріз стінки сечового міхура над вічком. Внаслідок цього зменшується опір для тиску сечі та відбувається нівелювання уретерогідронефрозу з налагодженням уродинаміки верхніх сечових шляхів. Контроль гемостазу. Видаляють резектоскоп та установлюють триходовий катетер Фолея на 3-5 діб із системою зрошення сечового міхура. Використання корисної моделі пояснюється практичними прикладами. Запропонований спосіб лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, застосований у 53 хворих на рак сечового міхура, який локалізувався в ділянці вічка сечоводу. За даними екскреторної урографії та ультразвукового обстеження, на 7 добу після проведеної трансуретральної резекції сечового міхура з резекцією вічка сечоводу ознаки уретерогідронефрозу зникали у всіх пацієнтів. Отже, застосування запропонованого способу лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, забезпечує підвищення ефективності лікування за рахунок зменшення кількості часу, необхідного для даного виду лікування, меншої травматичності оперативного втручання, а також усуває уретерогідронефроз, спричинений пухлиною сечового міхура. Внаслідок цього створюється можливість використання даного методу для попередження розвитку післяопераційних ускладнень при лікуванні пухлин сечового міхура. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб лікування уретерогідронефрозу, спричиненого пухлиною сечового міхура, шляхом проведення резекції пухлини сечового міхура, який відрізняється тим, що лікування уретерогідронефрозу здійснюють за допомогою трансуретральної резекції сечового міхура в ділянці вічка сечоводу. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2