Засіб для протруювання насіння та спосіб обробки насіння

Винахід відноситься до області сільського господарства, а саме, для використання в сільському і інших областях народного господарства розчинів йоду у якості фунгібактерициду. Використання вищевказаного препарату як протруйника насіння у літературі не описано, але даний препарат широко використовується в медицині, як засіб посилюючий обмінні процеси при атеросклерозі, гіпертонії, сифілісі, хронічному отруєнні ртуттю, свинцем. Крім того, розчини йоду використовуються зовнішньо при захворюваннях шкіри і слизуватих оболонок, як антисептичний засіб.[1, 2]. Як аналоги нами обраний ряд препаратів, що мають фунгібактерицидні властивості і широко використовуються в сільському господарстві для протруєння насіння: сульфокарбатіон К-еталон І [3] і тетраметилтіурамдисульфід (ТМТД)-еталон II [4]. До недоліків даних препаратів можна віднести те, що напівпродуктом синтезу цих речовин є сірковуглець - дуже токсична і вибухонебезпечна речовина. Дані препарати мають, також, досить високі норми витрати від 1,5 до 4кг/т, у той час, як для препарату, що заявляється, до 500гр/т. Крім того, ТМТД має властивість накопичуватися в організмі. Превикур-607-еталон lll [3] - препарат не вітчизняного виробництва, дорогий, стосовно препарату, що заявляється та має меншу фунгібактерицидну активність.(таблиці 1-2) В основу винаходу поставлена задача по створенню високоефективного, безпечного для людини і навколишнього середовища препарату з фунгібактерицидними властивостями, який можна було б використовувати в сільському господарстві, як протруйник насіння. Поставлена задача досягається за рахунок того, що для протруювання насіння використовують водні розчини йоду і йодиди елементів першої і другої групи таблиці Д.І.Менделєєва в співвідношенні 1:1-1,5 і нормою витрати 0,005-0,5кг/т., або розчини йоду у різних органічних чи водно-органічних розчинниках з нормою витрати діючої речовини 0,005-0,5кг/т. Для кращого розуміння опису заявки приводяться конкретні приклади. Приклад 1. Вивчення фунгіцидної активності препаратів. Фунгістатичну активність препаратів вивчали за стандартною методикою [5]. У чашки Петрі з агаризованокартопляно-сахарозним середовищем вносять визначену кількість препарату (таблиця 1). Після застигання, чашки засівали шматочками міцелія (0,01-0,3мл) фітопатогенних грибів наступних видів: Puthium debarianum Hesse; Aphanomuces cochlioides Drechs; Phoma betae Frank; Rhizocfonia solani Kuehn. Чашки інкубували протягом 5 діб при температурі 18-20°С. Як еталони використовували сульфокарбатіон К и Превікур-607 - протруйники насіння цукрового буряка. Таблиця 1 Фунгіцидна активність препаратів № 1 2 3 Препарати і норми витрати Сульфокарбатіон К еталон І - Зкг/т Превікур-607 еталон ІІІ - 2кг/т Комплексна сіль йоду, 25г/т 5г/т Фунгіцидна дія стосовно міцелію грибів у % до Фунгістатическая контролю активність до Puthium Aphanornuces Phoma Rhizocfonia Aphanornuces cochlioides y debarianum cochlioides betae solani % до контролю 75,0 67,0 85,0 81,0 71,0 76,0 73,0 86,0 87,0 73,0 96,0 93,7 96,0 83,0 98,0 89,0 99,0 85,0 98,0 81,0 Інтерпретацію дослідів оцінювали по формулі Эббота з урахуванням діаметру росту колоній контрольних тест-грибів і діаметра колоній грибів на чашках із препаратами у відсотках до контролю. Повторність дослідів чотирьохразова. Визначення фунгіцидної активності препаратів. Фунгіцидність препаратів визначали по цій же методиці [5]. На скло з лункою вносили 0,1мл суспензії (1×106 спор гриба Aphanornuces cochlioides 72-x годинної культури). Потім додавали 1 краплю (0,05мл) препарату. Пророщення спор відмічали через 24 години при температурі 22°С. Як видно з результатів дослідів (таблиця 1), препарат що заявляється значно активніший по фунгіцидній і фунгістатичній активності щодо еталону 1 і еталону ІІІ. Приклад 2. Вивчення бактерицидної активності препаратів Бактерицидну активність препаратів вивчали за стандартного методикою [6]. В чашку Петрі з м’ясопептоним агаром і суспензією спор культур тест мікробів (Bacillus mycoides Flugge, Bacillus mesentericus p.ν. Vulgatus Fluge, Bacillus butyricus p.v. betac Koszura) вносили в лунку визначену кількість препарату. Суспензію готували по стандарту мутності на 110 ЄД. На 100мл поживного середовища вносили 4мл суспензії мікробів. Чашки культивували протягом 24-х годин при температурі 36,6°С. Таблиця 2 Бактерицидна активність препаратів № 1 2 Препарати і норми витрати Еталон - тетраметилтіурам дисульфід (ТМТД) - 4кг/т Комплексна сіль йоду, 25г/т 12,5г/т Bacillus mycoide Гноблення росту бактерій (у % до контролю) Bacillus mesentericus p.v. Vulgatus Bacillus butyricus p.v. betac 76,0 82,0 81,0 98,7 87,1 99,0 85,0 97,9 87,1 По діаметру зон у чашках аналізували бактерицидну активність препаратів. Як еталон використовували тетраметилтіурамдисульфід 80% сипучий порошок. Повторність дослідів чотирьохразова. Результати дослідів представлені в таблиці 2. Аналіз цих дослідів свідчить про те, що препарат який заявляється гнітить ріст бактерій на 85-99%, у той час як еталонний препарат усього лише на 76-82% Приклад 3. Приготування водних та спиртових розчинів йоду. 1. Водні розчини. Водні розчини йоду готували методом розчинення йоду в солях (йодидах першої чи другої груп таблиці Менделєєва при співвідношенні 1:1-1,5) і нормі витрати 0,005-0,5кг/т по діючій речовині. Приготування препарату "Степ": У скляному реакторі ємністю 0,5л поміщаємо 40гр елементарного йоду і 40гр йодистого калію і розчиняємо в 400мл. води при нагріванні і ретельному перемішуванні. 2. Спиртові розчини. Готують методом розчинення в 65-96° спирті з додаванням калію йодистого чи іншого йодидів у кількості 10-50% від вмісту йоду в 50-55% водно-спиртових розчинах. Приклад 4. Вплив препаратів на продуктивність різних сільськогосподарських культур при протруєнні насіння. Обробку насіння проводили методом напіввологої обробки на установках: Мобітокс, ПС-10, УПС. Норма витрати робочого розчину при обробці насіння ячменю, пшениці, сої, соняшника - 10-15л/т. Вирощування цих культур здійснювалось по звичайним технологіям. Результати і схема досліджень представлені в таблицях 3-7. БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ПРОТРУЙНИКА "СТЕП" Таблиця 3 При використанні на яровому ячменю № 1 2 3 Норма витрати по препарату, л 2,5 0,4 Препарати Контроль (без обробки) Еталон-"Вітавакс" 200ФФ Препарат "Степ" Урожай ц/га 42,1 47,3 48,8 Прибавка до контролю ц/га % 5,1 6,7 12,3 15,9 Таблиця 4 При використанні на яровій пшениці № п/п Варіанти 1 Контроль (насіння не протруєне) 2 Вітавакс 200 ФФ, (еталон) 3 Препарат "Степ" Норма витрати препарату,л/тл/т 0 2,5 0,4 + до контролю, ц/га +2,2 +2,5 Таблиця 5 При використанні на соняшнику Варіанти Норма витрат л/т Контроль без обр. Еталон-Колфуго-Супер 20% Препарат "Степ" 2,0 0,5 Сіра гниль 62,5 62,5 Біологічна ефективність, % Урожайність, Бура суха Біла Вертиляційне Вугільна Фомоз ц/га гниль гниль зів’янення гниль 19,3 64,3 62,5 31,5 33,4 50,0 20,6 71,5 75,0 37,2 46,7 60,0 22,7 Таблиця 6 При використанні на яровому ріпаку Варіанти Контроль без обр. Еталон Вітавакс Степ Норма витрати л/т 2,0 0,5 Чьорна ножка 62,2 73,0 Біологічна зфективність,% Ложна мучниста Біла гниль Фомоз роса 72,0 46,0 33,4 78,6 55,0 38,0 Вертиляциійне зів,янення 25,0 25,0 Урожайність ц/га 14,1 15,4 17,0 Таблиця 7 При використанні на сої Біологічна ефективність, % Норма Урожайність, Фузаріозне Кутова Біла Вірусна мозаїка витрати л/т Септоріоз ц/га зів’янення плямистість гниль листа Контроль без обр. 16,2 Еталон Колфуго-Супер 20% 2,0 75,0 54,2 28,6 50,0 12,5 17,6 Варіанти Степ 0,5 81,3 62,5 28,6 57,2 25,0 19,6 Аналізуючи дані цих таблиць можна з упевненістю констатувати, що використання препарату "Степ" як протруйника насіння різних культур дає можливість значно підвищити продуктивність вищевказаних культур, щодо контролю, а результати впливу на збудників різних хвороб сільськогосподарських культур указують, що даний препарат по своїй активності не уступає кращим еталоним препаратам. Препарат "Степ" одержують методом розчинення 10г йоду і 12г цинку йодного в 80мл води, після чого доводять даний розчин до 100мл водою. Експериментальні дані по проведенню біологічних випробувань даного препарату аналогічні препарату "Степ", одержаного із йоду і калію йодистого. Результати даних випробувань приведені в таблицях 8-13. Таблиця 8 Фунгіцидна активність препаратів № Препарати і норми витрат 1 2 3 Сульфокарбатіон-К еталон І 3 кг/т Превікур еталон III 2 кг/т Препарат, що заявляється 25г/т 5г/т Фунгіцидна дія по відношенню до міцелію грибів, Фунгістатична активність до % до контролю Aphanornuces cochlioides, % Puthium Aphanornuces Phoma Rhizocfonia до контролю debarianum cochlioides betae solani 77,0 68,0 84,0 80,0 72,0 77,0 75,0 84,0 89,0 74,0 98,0 94,0 98,0 88,0 100,0 91,0 100,0 88,0 99,0 89,0 Таблиця 9 Бактерицидна активність препаратів № 1 2 Препарати і норми витрат Етанол - тетраметилтіурам дисульфід (ТМТД) - 4кг/т Препарат, що заявляється 25г/т 5г/т Bacillus mecoide 77,0 Пригнічення росту бактерій Bacillus mesentericus Bacillus butyricus p.ν. Vulgatus p.v. betac 81,0 82,0 99,0 90,0 100,0 88,0 99,0 85,0 Біологічна активність протруювача "Степ": Таблиця 10 При випробуванні на ярому ячмені № Препарати 1 Контроль - обробка водою 2 Еталон - "Вітавакс" 200ФФ 3 Препарат "Степ" Норма витрат, л/т 2,5 0,4 Урожай, ц/га 41,0 48,8 Прибавка до контролю ц/га % 13,2 6,7 17,1 Таблиця 11 При випробуванні на соняшнику № Препарати 1 Контроль - обробка водою 2 Еталон - Колфуго-Супер 20% 3 Препарат "Степ" Норма витрат, л/т 2,0 0,5 Урожай, ц/га 20,1 21,9 24,0 Прибавка до контролю, ц/га 1,8 3,9 Таблиця 12 При використанні на яровому рапсі № Препарати 1 Контроль - обробка водою 2 Еталон – Вітавакс 3 Препарат "Степ" Норма витрат, л/т 2,0 0,5 Урожай, ц/га 14,9 10,5 18,3 Прибавка до контролю, ц/га 1,6 3,4 Таблиця 13 При використанні на рицині № Препарати 1 Контроль - обробка водою 2 Еталон - Фундазол 50% 3 Препарат "Степ" Норма витрат, л/т 3,0 0,5 Урожай, ц/га 9,1 11,8 12,9 Прибавка до контролю, ц/га 2,7 3,8 Література. 1. И.Г.Коган, Н.К.Джафаров. Опыт лечения микозов волосистой части головы без применения рентгентовских лучей. Вестник дерматологии и венерологии, 1959, 33, с.16. 2. М.Д.Машковский. Лекарственные средства. Вильнюс, 1994, ч.2. 3. В.А.Петрунек и др. Перечень пестицидов и агрохимикатов, разрешенных к применению на Украине, К. 1996, с.52. 4. А.А.Кравцов, Н.М.Голишин. Химческие и биохимические средства защиты растений. Справочник. М. В.О., Агропромиздат,1989, с.177. 5. Методические указания по определению фунгицидной активности новых химических соединений. ВНИИХСЗР, отд.НИИТЭХИМ, Черкассы,1984,с.25. 6. Г.Н.Першин. Химиотерапия, М., Медгиз,1970, с.471.