Спосіб визначення функціонального стану організму тварин

Реферат: Спосіб визначення функціонального стану організму тварин включає визначення біохімічного коефіцієнту за відношенням активності ферментів аспартатамінотранферази до аланінамінотранферази. Розраховують за визначеною формулою енергетично-пластичний коефіцієнт, виражений відношенням концентрації в сироватці крові тварин глюкози до сечовини. UA 74447 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН UA 74447 U UA 74447 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до тваринництва. Відомий спосіб встановлення функціонального стану тварин (Матвеев И. М., Маринин Л. И. Энзимные показатели крови в связи с репродуктивной функцией // Труды Уральського научноиследовательського института сельского хозяйства "Племенная работа в животноводстве".1979.-том 26.-С. 107-112), який включає визначення біохімічного коефіцієнту за відношенням активності ферментів аспартатамінотранферази до аланінамінотранферази (АсАТ/АлАТ). Недоліками даного способу є використання коефіцієнту отриманому відношенням активності ферментів переамінування амінокислот визначення якої в крові потребує більш дорогих реактивів, і в більшій мірі характеризує функціональний стан організму тільки через інтенсивність обміну амінокислот в тканинах печінки та серця. Відомо також (Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия.- М.: "Медицина", 1983.752 с), що вміст в крові тварин метаболітів сечовини та глюкози характеризує інтенсивність енергетичного та амінокислотного обмінів в організмі. Причому обмін амінокислот і глюкози зв'язані між собою через глюконеогенез. В основу корисної моделі поставлена задача, яка полягає у визначенні функціонального стану організму тварин за допомогою енергетично-пластичного коефіцієнта. Поставлена задача вирішується тим, що використовується спосіб визначення функціонального стану організму тварин, що включає розрахунок біохімічного коефіцієнта на підґрунті визначення вмісту в крові метаболітів енергетичного та амінокислотного обмінів і величини відношення між ними, згідно з корисною моделлю, розраховується енергетичнопластичний коефіцієнт, виражений відношенням концентрації в сироватці крові тварин глюкози до сечовини: Ке-n = Г/С, де Ке-n - енергетично-пластичний коефіцієнт; Г - концентрація глюкози, мМоль/л; С - концентрація сечовини, мМоль/л. Приклад. У господарстві були відібрані дві групи тварин: дослідну і контрольну. Дослідну групу формували з тварин, у яких виявили першу статеву охоту, а також після перегулів. Контрольну - з корів, у яких після отелення пройшов місяць та їх ще не осіменяли. У господарстві під час дослідження раціон годівлі корів забезпечував отримання 12,2 к. од та 1180 г перетравного протеїну. На 1 кормову одиницю припадало 96,6 г перетравного протеїну. Відомо, що рівень глюкози значною мірою пов'язаний із годівлею тварин. Тому незалежно від того коли осіменяли дослідних тварин вранці чи ввечері кров відбирати з яремної вени в пробірки місткістю 20 мл, вранці перед годівлею та осіменінням. Вміст глюкози у сироватці крові визначали глюкозооксидазним методом. Сечовину - діацетилмонооксидним методом. Осіменяли корів один раз ректоцервікальним способом. Через три місяця провели ректальні дослідження тварин на визначення тільності. Аналіз отриманих результатів показав, що у корів які прийшли в статеву охоту концентрація глюкози та сечовини була більшою на 39,3 % (р< 0,001) та 31,8 % відповідно (табл.). Така різниця за вмістом глюкози в крові, частково зумовлена різницею між групами в функціональному стані їх організмів, оскільки відразу після отелення вміст глюкози в крові перебуває на низькому рівні і зростає максимально на другому місяці лактації, а далі поступово знижується. У корів, що прийшли в статеву охоту в період лактації вірогідне збільшення в крові вмісту глюкози супроводжується зростанням концентрації сечовини, що не змінило енергетично-пластичний коефіцієнт. Такий функціональний стан організму корів є несприятливим для приживлення ембріонів, оскільки заплідненість була лише на рівні 30 %. Зростання коефіцієнта після першого осіменіння також супроводжувалось низькою заплідненістю на рівні 33 %, при нормі 50 %. Найнижча заплідненість 16,7 % була у корів із найвищим енергетично-пластичний коефіцієнтом. Зниження коефіцієнта до 1,19 сприяло зростанню заплідненості до 66,7 %. При цьому вміст глюкози та сечовини в сироватці крові у тварин були майже однаковими. 1 UA 74447 U Таблиця Вміст глюкози та сечовини в сироватці крові корів, мМоль/л Корови яких не осіменяли яких осіменяли після 1-го осіменіння після 2-го осіменіння після 3-го осіменіння після 4-го осіменіння Кількість тварин 7 23 Глюкоза Сечовина Заплідненість, % С/Г 3,12±0,180* 5,14±0,371 4,80±1,159 7,04±0,484 30,4 1,54 1,52 6 4,83±0,575 7,57±1,186 33,3 1,60 8 4,53±0,423 5,88±0,638 25,0 1,41 6 5,54±0,928 8,24±0,980 16,7 1,66 3 6,60±1,437 6,66±0,728 66,7 1,19 *р< 0,001 по відношенню до корів яких осіменяли 5 Отже коливання енергетично-пластичного коефіцієнта в межах від 1,44 до 1,66 свідчить про несприятливий функціональний стан організму тварин для приживлення в їх статевій системі ембріонів. Таким чином, енергетично-пластичний коефіцієнт дозволяє визначити функціональний стан самки при якому в її організмі будуть сприятливі умови для приживлення ембріонів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб визначення функціонального стану організму тварин, що включає визначення біохімічного коефіцієнту за відношенням активності ферментів аспартатамінотранферази до аланінамінотранферази, який відрізняється тим, що розраховують енергетично-пластичний коефіцієнт, виражений відношенням концентрації в сироватці крові тварин глюкози до сечовини: Ке-n = Г/С, де Ке-n - енергетично-пластичний коефіцієнт; Г - концентрація глюкози, мМоль/л; С - концентрація сечовини, мМоль/л. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2