Свердловинний заряд

Реферат: Свердловинний заряд складається з вибухової речовини, проміжного детонатора з детонуючим шнуром, набійки із бурового дрібняку чи щебеню та вставки з еластичного матеріалу. Верхня частина вставки має конусоподібну порожнину, а нижня - конусоподібну випуклість, а також в нижній частині вставки виконана симетрична увігнутість в бік порожнистого елементa. UA 75835 U (54) СВЕРДЛОВИННИЙ ЗАРЯД UA 75835 U UA 75835 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до гірничодобувної промисловості і, зокрема, до руйнування гірських порід з використанням раціональної конструкції свердловинного заряду. Відомо свердловинний заряд вибухової речовини (ВР) [Пат. 64128 А Україна, МПК F42D 1/00 (2006.01), Е21С 41/26 (2006.01). Свердловинний заряд вибухової речовини / Мартиненко В.П., Єфремов Е.І.; Козак Л.Г. та ін., заявник і власник патенту ТОВ "Дослідно-виробниче підприємство "Укргірвибухпром". - № 2003020900; заяв, 03.02.2003; публ. 16.02.2004, Бюл. № 2], де передбачено використання комбінованої набійки, що складається з пластикової півсфери, в якій закріплюють елемент овальної форми із гашеного вапняку, та бурового дріб'язку чи щебеню. Пластикова півсфера сприяє замиканню продуктів детонації (ПД), а гашений вапняк частково нейтралізує шкідливі гази і пил під час вибуху. Недоліком даної конструкції заряду є недостатня герметизація ПД, що сприяє їх вивільненню, внаслідок чого погіршується якість дроблення порід. Близьким за суттю до запропонованої конструкції заряду є використання у складі комбінованої набійки резинової пробки та відсіву гірської маси [Пат. 59525 Україна, МПК F42D 3/00 (2011.01). Свердловинний заряд при масових вибухах в кар'єрах/ Юрченко А.А.; Колесник B.C.; Литвиненко А.А.; заявник власник патенту Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет". - № u201009667; заяв. 02.08.2010; публ. 25.05.2011, Бюл. № 10]. Завдяки вставці з інертного матеріалу (а саме пробки) здійснюється "замикання" ПД за рахунок підвищення сил опору викиду набійки із свердловини. При цьому тиск газових продуктів вибуху та тривалість їх дії на гірський масив підвищується. Головним недоліком цієї конструкції є її складність у виконанні та установці. В основу корисної моделі поставлена задача створення такого пристрою для свердловинного заряду, конфігурація якого б забезпечила можливість підвищення сили опору викиду набійки із свердловини під тиском ПД та збільшення часу дії вибуху на руйнований гірський масив, що сприяє покращенню якості дроблення порід. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що свердловинний заряд вміщує вибухову речовину, проміжний детонатор з детонуючим шнуром, набійку із бурового дрібняку чи щебеню та вставку з еластичного матеріалу та відрізняється тим, що верхня частина вставки має конусоподібну порожнину, а нижня - конусоподібну випуклість. У пристрої для концентрації ПД та збільшення їх тиску в зоні повітряного проміжку в нижній частині вставки виконано симетричну увігнутість в бік порожнистого елемента. Суть свердловинного заряду, що заявляється, пояснюється представленою фігурою креслення, де 1 - бойовик, 2 - заряд ВР, 3 - набійка з бурового дрібняку чи щебеню, 4 - вставка з еластичного матеріалу, 5 - детонуючий шнур (ДШ), 6 - мотузка. При цьому кути при вершинах конусів верхньої та нижньої частин вставки складають =70…80°, =100-110°, визначені на основі геометричних побудов та розрахунків і підтверджені експериментально. Як еластичний матеріал для вставки можна використовувати гуму або іншу полімерну речовину. Стінка вставки 4 може бути виконана з поздовжніми гофрами (на фігурі не показано). Формування свердловинного заряду реалізується таким чином: У нижню частину свердловини засипають необхідну кількість заряду 2 ВР, наприклад анемікс чи україніт, на ДШ 5 встановлюють бойовик 1, наприклад тротилову шашку. Частину свердловини заповнюють набійкою з бурового дрібняку чи щебеню 3 та за допомогою мотузки (канату) 6, прив'язаної до кільця, закріпленого у верхній частині вставки 4, відпускають останню. В подальшому в свердловину знову засипають набійку з бурового дрібняку чи щебеню. Після ініціювання ДШ 5 та підриву бойовика 1 відбувається детонація вибухової речовини 2. При цьому, завдяки увігнутості на днищі еластичного елемента 4, створюється спрямована дія продуктів детонації убік повітряного проміжку. Нижня частина вставки починає рухатись, зминаючи бокове кріплення та, завдяки тому, що 