Спосіб визначення межі життєздатності тонкої кишки при формуванні ентеро-ентероанастомозу в умовах перитоніту

Реферат: Спосіб визначення межі життєздатності тонкої кишки при формуванні ентеро-ентероанастомозу в умовах перитоніту включає огляд стінок кишки з наступним порівнянням кольору і набряку пошкодженого і неушкодженого відрізків кишки. Досліджують морфологічні показники резектованих ділянок стінки кишки в зоні передбачуваного ентеро-ентероанастомозу і при питомому об'ємі судин мікрогемоциркуляторного русла - 0,4578±0,0217, запального інфільтрату поліморфноядерних лейкоцитів - 26,14±1,16 %, вогнищ некрозу - 0,0247±0,0135 кишка діагностується життєздатною, що є показанням до формування ентеро-ентероанастомозу. UA 76781 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖІ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ФОРМУВАННІ ЕНТЕРОЕНТЕРОАНАСТОМОЗУ В УМОВАХ ПЕРИТОНІТУ UA 76781 U UA 76781 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до діагностики, і може бути застосована при лікуванні хворих з резекцією тонкої кишки і формуванням анастомозу в умовах перитоніту. Відомий спосіб визначення межі життєздатності кишки, що включає огляд стінок кишки з наступним порівнянням кольору і набряку пошкодженого і неушкодженого відрізків кишки (Ерюхин И.А. Кишечная непроходимость. Руководство для врачей / И. А. Ерюхин И. А., В. П. Петров, М. Д. Ханевич. СПб.: Питер, 1999. - 448 С.), а також спосіб визначення цих же критеріїв за допомогою методу біофотометрії (Патент України № 11881 "Спосіб визначення межі життєздатності кишки", автори: Антонюк С.М., Андрієнко І.Б., Ахрамеєв В.Б., Андрієнко І.Н., Головня П.Ф., Свиридов М.В., опубл. 16.01.2006, бюл. №21). Недоліком цих способів є їх низька точність, через суб'єктивність оцінок, які проводяться. Спосіб визначення життєздатності кишки шляхом порівняння кольору і набряку пошкодженого і неушкодженого ділянок кишки є найбільш близьким аналогом. Недоліком аналога є низька інформативність вибраних параметрів, які не враховують зміни шарів стінки кишки. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу визначення межі життєздатності тонкої кишки перед формуванням ентеро-ентероанастомозу в умовах перитоніту, який з розрахунку вибору найбільш інформативних показників і їх меж числових значень, визначуваних при морфометричному дослідженні стінки кишки, забезпечує підвищення точності визначення життєздатної ділянки кишки. Постановлена задача вирішується тим, що в способі визначення межі життєздатності тонкої кишки при формуванні ентеро-ентероанастомозу в умовах перитоніту, що включає огляд стінок кишки з наступним порівнянням кольору і набряку пошкодженого і неушкодженого відрізків кишки і, згідно з корисною моделлю, досліджують морфологічні показники резектованих ділянок стінки кишки в зоні передбачуваного ентеро-ентероанастомозу і при питомому об'ємі судин мікрогемоциркуляторного русла (МГЦР) 0,4578±0,0217, запального інфільтрату поліморфноядерних лейкоцитів (ПМЯЛ) - 26,14±1,16 %, вогнищ некрозу - 0,0247±0,0135 кишка діагностується життєздатною, що є показанням до формування ентеро-ентероанастомозу. Значення визначуваних морфологічних показників стінки кишки, таких як питомий об'єм судин МГЦР, запального інфільтрату ПМЯЛ, вогнищ некрозу є самими інформативними і об'єктивно показують міру вираженості запального процесу, вогнищ некрозу і порушення мікроциркуляції в стінці тонкої кишки, що дозволяє визначити межу її життєздатної ділянки і сформувати ентеро-ентероанастомоз в умовах перитоніту. Спосіб виконується таким чином. Після аспірації ексудату з черевної порожнини і оцінки патологічної картини відразу починають резекцію тонкої кишки з забором резектованих шматочків кишки на ділянці передбачуваного анастомозу. З шматочків тонкої кишки, узятих на межі з видимої здорової тканини, виготовляють зрізи на заморожуючому мікротомі завтовшки 10±1 мкм. Зрізи забарвлюють гематоксиліном і еозином. Незабарвлені зрізи досліджують в поляризаційному мікроскопі. Кількісні параметри порівнюють з еталонними показниками, отриманими раніше з гістологічних зрізів, виготовлених з парафінових блоків. Виставляють попередній морфологічний діагноз через 30-40 хвилин, який служить базисом для визначення ступеня порушень мікрогемоциркуляції в стінці кишки в зоні формування анастомозу. Крім цього, з шматочків тонкої кишки, взятих із зони формування ентеро-ентероанастомозу, виготовляють парафінові зрізи, які також забарвлювали гематоксиліном і еозином, толуїдиновим синім при рН 5,3, ставили ШІК-реакцію. Зрізи досліджували у світловому і поляризаційному мікроскопі. Отримані параметри: питомий об'єм судин МГЦР - 0,4578±0,0217, запальний інфільтрат ПМЯЛ - 26,14±1,16 %, вогнища некрозу - 0,0247±0,0135 є показниками, що вказують на життєздатність ділянки тонкої кишки. Кількісну оцінку порушень мікрогемоциркуляції тонкої кишки в ділянці ентероентероанастомозу, сформованого в умовах перитоніту проводили по Г.Г. Автандилову (Автандилов Г.Г. Основи кількісної патологічної анатомії (навчальний посібник). М.: Медицина, 2001. - 240 С.). Запропонований спосіб був застосований при лікуванні 32 хворих з розлитим перитонітом, з яких у 18 перед формуванням анастомозу діагностована ділянка тонкої кишки життєздатною і в наступному шви ентеро-ентероанастомозу були спроможні, у 14 діагностована ділянка тонкої кишки на ділянці формування анастомозу нежиттєздатним, в післяопераційному періоді виникла неспроможність швів анастомозу. Таким чином, запропонований спосіб визначення межі життєздатності тонкої кишки в умовах перитоніту дозволяє в області життєздатної ділянки тонкої кишки формувати ентероентероанастомоз і тим самим знизити кількість ускладнень в післяопераційному періоді. 1 UA 76781 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення межі життєздатності тонкої кишки при формуванні ентеро-ентероанастомозу в умовах перитоніту, що включає огляд стінок кишки з наступним порівнянням кольору і набряку пошкодженого і неушкодженого відрізків кишки, який відрізняється тим, що досліджують морфологічні показники резектованих ділянок стінки кишки в зоні передбачуваного ентероентероанастомозу і при питомому об'ємі судин мікрогемоциркуляторного русла - 0,4578±0,0217, запального інфільтрату поліморфноядерних лейкоцитів - 26,14±1,16 %, вогнищ некрозу 0,0247±0,0135 кишка діагностується життєздатною, що є показанням до формування ентероентероанастомозу. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2