Спосіб поглиблення стовбура нафтової свердловини

Реферат: UA 77459 U UA 77459 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до нафтогазовидобувної промисловості - до області буріння нафтових і газових свердловин, зокрема до способів запобігання руйнуванню і обвалу стінок свердловини при поглибленні інтервалу пласта з нестійкими породами. Відомий спосіб [патент Росії № 2444611, МПК Е21В 33/13, 2010], у якому поглиблення стовбура нафтової свердловини проводять шляхом буріння нижче воронки і обсадної колони подовженого стовбура свердловини; при цьому необхідно пробурити окрім основного ще й додатковий стовбур меншого діаметра. Неважко тут відмітити, що це значною мірою ускладнює технологію поглиблення і, звичайно, підвищує додаткові витрати. Найбільш близьким аналогом є спосіб [патент Росії № 2256762, МПК Е21В 7/00, Е21В 21/00, 2003], в якому передбачається поглиблення стовбура нафтової свердловини шляхом збереження в процесі проходки долотом по усій трасі буріння ламінарного режиму течії промивальної рідини, що ґрунтується на використанні в'язко-пластичної рідини для послідовного поглиблення в інтервалі, необхідному для запобігання аварійним ситуаціям, що пов'язані з обвалом і порушенням стійкості порід. Недоліком цього способу є те, що властивості в'язко-пластичної рідини мінятимуться за рахунок змішання різних речовин з породою системи пласта, аж до флюїдів нафти, газу і "похороненої" води в порах і порожнинах колектора. Крім цього, збереження ламінарної течії в'язко-пластичної рідини неможливе по усій довжині інтервалу нестійких порід, яка має неідеальну циліндричну форму. До числа недоліків слід віднести підвищений знос бурового інструмента внаслідок наявності у в'язкопластичній промивальній рідині твердих включень, що виконують роль абразиву. В основу корисної моделі поставлена задача розробити такий спосіб поглиблення нафтової свердловини, який би з невеликими технологічними і економічними витратами зміг здійснити поглиблення стовбура нафтової свердловини шляхом буріння. Поставлена задача вирішується тим, що у способі поглиблення стовбура нафтової свердловини, що включає поінтервальне буріння системи пласта нижче зрізу обсадної колони в заданих інтервалах, згідно з корисною моделлю, після буріння кожного інтервалу стовбура проводять гідрологічні дослідження шламу вибуреної породи і промивальної рідини, що вийшла на поверхню, геофізичні і гідродинамічні дослідження, потім приступають в повному об'ємі до процесів кріплення знову пробуреного стовбура, вторинного розкриття пласта та виклику припливу флюїдів. Розглянемо детально з епізодами технологічної дії суть запропонованого способу поглиблення стовбура нафтової свердловини. Передусім, перед розбурюванням цементного стакана на вибої свердловини необхідно перевірити технічний стан стовбура свердловини, з точки зору звуження, наявності поривів, шару асфальто-смолистих відкладень, які потрібно обов'язково усунути і перевірити наявність на забої свердловини сторонніх металевих предметів. Створюють нормальну циркуляцію робочого складу промивальної рідини (піни, глинистого розчину) з постійним і рівномірним виходом на поверхню. До розбурювання цементного стакана приступають після того, як тиск циркулюючого потоку промивальної рідини стабілізований. Проектну глибину свердловини ділять по 50 або 100 метрів і визначають кількість інтервалів для поглиблення нового стовбура. Буріння роблять поінтервально з урахуванням вибраного інтервалу з відбором шламу вибуреної породи з промивальною рідиною. Витримують свердловину у спокої і стежать за можливим газо- і водопроявом. На гирлі свердловини мають бути готові до роботи пересувні насосні агрегати, азотна установка; превентор у будь-який момент має бути готовий до перекриття потоку рідини, що виходить, зі свердловини для ліквідації викиду фонтану рідини. Проводять дослідницькі роботи для визначення гідродинамічних параметрів вибуреного інтервалу системи пласта. За відсутності можливого викиду і прояву фонтану приступають до буріння другого інтервалу для поглиблення, з повторенням усіх вказаних вище операцій, в т.ч. проведення геофізичних і гідродинамічних досліджень. За результатами досліджень вибирають промивальну рідину для забезпечення безпечного проведення робіт по поглибленню нафтової свердловини бурінням. Після завершення буріння усіх намічених інтервалів для поглиблення стовбура роблять роботи з кріплення свердловини з повним набором процесів цементування, закінчення опресовування знову спущеної обсадної колони, перфорації, виклику припливу нафти і газу, і моніторингу за зміною тисків на поверхні свердловини. Після цього свердловину передають до фонду діючих свердловин з подальшим проведенням усіх необхідних промислових робіт. Пропонований спосіб надійний, оскільки практично повністю виключає аварійні ситуації, пов'язані з обвалами або обваленням нестійких порід, простий і дешевий, бо не вимагає спеціального устаткування для буріння свердловини. 1 UA 77459 U 5 10 15 Приклад гіпотетично близький до практичних умов. Нафтова свердловина глибиною 3500 метрів. Обсадна колона - 168 мм спущена на глибину 3500 метрів, інтервал перфорації - 3400-3450 метрів. 3 Дебіт нафти - 1,2 тон/доб., води - 30 м /доб. Нижче покрівлі експлуатаційного пласта за даними роботи сусідніх свердловин і геологогеофізичними матеріалами розташовується невеликий поклад з можливими потенційними запасами вуглеводнів. Було прийнято рішення про поглиблення стовбура свердловини шляхом буріння. Враховуючи, що кінець обсадної колони розташований на глибині 3500 м, необхідно було для поглиблення стовбура пробурити додаткові 500 метрів, щоб досягти глибини продуктивного пласта, насиченого нафтою або газом. У інтервалі 500 метрів було вирішено бурити поінтервально по 100 метрів, тобто вийшло 5 інтервалів для поінтервального буріння стовбура з подальшим вивченням геолого-геофізиних і гідродинамічних параметрів системи пласта. Спосіб проведений без аварійних ситуацій. Свердловина увійшла до діючого фонду з високою продуктивністю. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб поглиблення стовбура нафтової свердловини, що включає поінтервальне буріння системи пласта нижче зрізу обсадної колони в заданих інтервалах, який відрізняється тим, що після буріння кожного інтервалу стовбура проводять гідрологічні дослідження шламу вибуреної породи і промивальної рідини, що вийшла на поверхню, геофізичні і гідродинамічні дослідження, потім приступають в повному об'ємі до процесів кріплення знову пробуреного стовбура, вторинного розкриття, виклику припливу флюїдів. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2