Електроліт латунування

Реферат: Електроліт латунування сталевих деталей містить сульфат міді, сульфат цинку, борну кислоту, пірофосфат калію, амоній хлористий. UA 80100 U (54) ЕЛЕКТРОЛІТ ЛАТУНУВАННЯ UA 80100 U UA 80100 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до гальваностегії, зокрема до електроліту для осадження сплаву мідь-цинк, і може бути використане при декоративній обробці сувенірної продукції (значки, медалі, вставки) та інших виробів з розвиненим рельєфом, виготовлених з якісної вуглецевої сталі. Відомий пірофосфорний електроліт латунування, що містить, г/л: сірчанокислу мідь (5водну) 1-4, сірчанокислий цинк (7-водний) 40-60, пірофосфат калію 250-300, як блискоутворюючі добавки містить бурштинову або лимонну кислоту 5-15 в поєднанні з 1,4-бутиндіолом 0,2-0,4 і хлораміном Б 0,2-0,4, і, додатково, містить гліцерин 0,05-0,1 і сірчанокислий кадмій 0,05-0,2 [1]. Недоліками електроліту є велика кількість компонентів у його складі, осадження покриття 2 відбувається у вузькому інтервалі густин струму 0,3-1,0 А/дм , використовуються органічні добавки, що важко видаляються з промивних вод, а також не визначаються методами кількісного аналізу, що ускладнює коригування робочого розчину і вимагає додаткового очищення електроліту від продуктів їх розкладу. Відомий електроліт латунування, прийнятий як найближчий аналог, що містить, г/л, сірчанокислий цинк - 55-60; сірчанокислу мідь - 5-10; пірофосфат калію - 240-250; сульфосаліциловий натрій - 28-33 [2]. Недоліками електроліту є те, що осадження покриття відбувається у вузькому діапазоні густин струму 0,5-1,0 А/дм2 (а оптимально у ще вужчому 0,6-0,7 А/дм2). На деталях з розвиненим рельєфом виходить неоднорідний і нестабільний колір. Як анод використовується дорога латунь Л70. Сульфосаліциловий натрій є органічною сполукою, піддається розкладанню на анодах, що веде до їх підвищеної пасивації. Продукти розкладання забруднюють електроліт, що вимагає його додаткового очищення. Задача корисної моделі є поліпшення декоративних властивостей покриттів, зменшення пасивації анодів і збільшення стабільності електроліту. Поставлена задача вирішується тим, що електроліт, що містить сульфати міді і цинку, борну кислоту і комплексоутворювач, містить як комплексоутворювач пірофосфат калію, амоній хлористий і має наступне співвідношення компонентів г/л: Мідь сірчанокисла 5-водна 1,5 - 2,5 Цинк сірчанокислий 7-водний 6,5 - 9,0 Калій пірофосфорнокислий 30 - 50 Кислота борна 30,0 Амоній хлористий 7,0-9,0. Процес осадження проводиться при рН 7,8-8,5, температурі 25-30 °C, густин струму 0,5-1,5 А/дм2, з використанням комбінованих анодів: розчинних - з латуні марки Л68, нерозчинних - з нержавіючої сталі X18Н10Т, при співвідношенні 1:2. Електроліт готують наступним чином: Розрахункові кількості міді сірчанокислої і цинку сірчанокислого розчиняють у невеликій кількості води (1/3 загального обсягу). Окремо розчиняють у воді калій пірофосфорнокислий в кількості, необхідній для осадження пірофосфатів міді і цинку. У розчин міді сірчанокислої при перемішуванні вливають частину розчину калію пірофосфорнокислого (до утворення густої сироподібної маси світло-блакитного кольору). Осад відстоюють і промивають 4-5 разів гарячою водою. Аналогічно готують пірофосфат цинку. Після відмивання осади пірофосфату міді та цинку розчиняють у надлишку калію пірофосфорнокислого (250 г солі на 0,5 л води) і виливають у ванну. Вводять розрахункову кількість борної кислоти і амонію хлористого, попередньо розчинені у воді. Ванна оснащена барботажем для постійного перемішування розчину. Після повного розчинення компонентів ванна латунування доводиться до робочого об'єму. Готовий електроліт повинен бути блідо-блакитного кольору і прозорий. Латунне покриття відрізняється однорідною щільною структурою осаду, відповідного сплаву Л68. Електроліт забезпечує отримання золотисто-жовтих, стабільних за складом і кольором латунних покриттів. При використанні як підшару блискучого нікелю виходить блискуче декоративне покриття золотисто-жовтого кольору. Електроліт має високу стабільність і практично виключає пасивацію латунних анодів. Крім того, електроліт економічний у виробництві, оскільки містить менші, порівняно з відомими аналогами і прототипом, концентрації компонентів. Електроліт прийнятий в промислову експлуатацію. Джерела використаної інформації 1 Авторське свідоцтво СРСР № 1475988, кл. С 25 D 3/58, 1983. 2 Авторське свідоцтво СРСР № 305207, кл. С 25 D 3/58, 1973. 55 1 UA 80100 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Електроліт латунування сталевих деталей, що містить сульфат міді, сульфат цинку, борну кислоту і комплексоутворювач, який відрізняється тим, що містить як комплексоутворювач пірофосфат калію і амоній хлористий при наступному співвідношенні компонентів, г/л: мідь сірчанокисла 5-водна 1,5-2,5 цинк сірчанокислий 7-водний 6,5-9,0 калій пірофосфорнокислий 30,0-50,0 кислота борна 30,0 амоній хлористий 7,0-9,0. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2