Спосіб прогнозування виникнення ризику невиношування вагітності у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням

Реферат: UA 80253 U UA 80253 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до акушерства і гінекології, і може бути використана як неінвазивний діагностичний спосіб прогнозування ризику виникнення невиношування вагітності у жінок з підвищеним рівнем психоемоційного навантаження. Питання профілактики та прогнозування ризику невиношування вагітності були і традиційно залишаються об'єктом особливої уваги акушерів-гінекологів [1, 3, 5, 9]. Частота цієї патології коливається від 10 до 20-35 % до кількості вагітностей і не має тенденції до зниження. Питанням терапії і профілактики невиношування присвячена велика кількість досліджень, але до теперішнього часу ця проблема остаточно не вирішена, що обумовлено насамперед поліетіологічністю цієї проблеми [2, 6, 7, 8, 11]. В дослідженнях, проведених останнім часом, виявлені численні фактори, які самостійно або у різних сполученнях можуть розглядатися як чинники переривання вагітності [4, 10]. В доступній літературі немає даних щодо патогенетичного впливу психоемоційного стану вагітної на виникнення ризику невиношування вагітності [12]. Виділення прогностичних критеріїв невиношування на основі виявлення змін показників діяльності нервової, ендокринної, імунної систем у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням сприятиме ранній діагностиці ризику виникнення загрози переривання вагітності/передчасних пологів, організації завчасної госпіталізації та, як наслідок, покращенню показників. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб визначення ризику невиношування шляхом виявлення критеріїв постановки діагнозу «загроза передчасних пологів» [3], що включають в себе наявність болю внизу живота та крижах, підвищення збудливості матки та структурні зміни шийки матки. Недоліком способу прототипу є оцінка вже наслідків дії складних механізмів передчасного переривання вагітності. Урахування патогенетичних механізмів при наявності мінімальних клінічних проявів дає змогу прогнозувати ризик виникнення невиношування. За нашими даними жінок із підвищеним психоемоційним навантаженням слід відносити до групи високого ризику невиношування вагітності. Проведена нами оцінка виявила низьку достовірність таких даних прототипу, як відчуття жінкою болю внизу живота, попереку через суб'єктивність та можливу іншу причину стану. Також наявність поодиноких маткових скорочень не може бути критерієм передчасного переривання вагітності без оцінки можливої попередньої причини. Водночас виявлена поряд найвища прогностична достовірність виникнення ризику невиношування із урахуванням психоемоційного стану жінки. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка з використанням клінічних критеріїв досконалішого, об'єктивного та більш достовірного способу оцінки ризику виникнення невиношування вагітності з урахуванням психоемоційного статусу жінки. Технічний результат: рання достовірна проста та точна діагностика ризику виникнення невиношування вагітності у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням; зменшення ризику виникнення невиношування вагітності; своєчасна профілактика, госпіталізація та підвищення ефективності лікування вагітних із невиношуваннями. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі визначення ризику невиношування, який включає оцінку структурних змін шийки матки та наявність маткових скорочень, згідно з корисною моделлю, додатково проводять імунологічні та гормональні дослідження, виявляють наявність рівня гормонів стресу, стан нервової системи та міжсистемної регуляції і при виявленні порушень прогнозують виникнення ризику невиношування вагітності у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням. Розроблено новий спосіб оцінки ризику невиношування вагітності, який враховує наявність психоемоційного навантаження у вагітної. Спосіб прогнозування ризику виникнення невиношування вагітності у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням здійснюється таким чином: у вагітних із невиношуванням оцінюють такі ознаки: 1. Проводять імунологічні та гормональні дослідження, виявляють наявність рівня гормонів стресу, стан нервової системи та міжсистемної регуляції (дані акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу). 2. Психоемоційний статус вагітності. 3. Дані професійного та родинного анамнезу. 4. Психоемоційна історія. Таким чином, за допомогою способу, що заявляється, стає можливим більш достовірно спрогнозувати ризик виникнення невиношування вагітності у жінок з підвищеним рівнем психоемоційного навантаження та виявити точніші критерії завчасного попередження передчасного переривання вагітності, ніж при використанні способу-прототипу. 1 UA 80253 U 5 10 15 20 25 30 На базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, в умовах відділення патології вагітності пологового будинку № 7 був апробований спосіб, що заявляється, у вагітних із загрозою передчасних пологів. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати даний спосіб для застосування в гінекологічній практиці у жінок з загрозою передчасних пологів. Список літератури. 1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов: Руководство для врачей. - Санкт–Петербург. 2003. - С. 496. 2. Венцківський Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності (науковий огляд) // МРЖ, роз. 4. – 1997. - № 1-2. - С. 31-37. 3. Демина Т.Н. Роль медико-социальных факторов в патогенезе невинашивания беременности // Вестник эпидемиологии и гигиены. - 1999. - Т. 3, - № 2. - С. 140-143. 4. Жук С.И., Калинка Я., Сидельникова В.М. Невынашивание беременности: новый взгляд на старую проблему // Здоровье Украины. - 2007. - № 5/1. - С. 35. 5. Коханевич Е.В. Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и репродуктологии. Москва. - 2006. - С. 22-45. 6. Кульчимбаева С.М., Мамедалиева Н.М., Джангильдин Ю.Т. Психоэмоциональное состояние у беременных с привычным невынашиванием: Обзор // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2000. - № 3. - С. 41-47. 7. Лунгол В.М., Веропотвелян П.М., Дерев'янко Л.І. та ін. До питання про комплексну діагностику до клінічних форм невиношування // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. № 2. - С. 81-83. 8. Рыжков В.Д. Практическая психология женских кризисов. – СПб. - 1998. - С. 268. 9. Сельков С.А. Иммунологические аспекты невынашивания беременности: Автореф. дис. д.м.н. - Санкт-Петербург. - 1996. - С. 42. 10. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. - М.: - 2002. - С. 304. 11. Чайка В.К. Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство. - Донецк. 2001. - С. 151-164. 12. Чайка В.К., Демина Т.Н. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. Севастополь-Донецк. - 2001. - С. 16-17, 150-162. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб прогнозування ризику виникнення невиношування вагітності у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням, що включає оцінку структурних змін шийки матки та наявності маткових скорочень, який відрізняється тим, що додатково проводять імунологічні та гормональні дослідження, виявляють наявність рівня гормонів стресу, стан нервової системи та міжсистемної регуляції і при виявленні порушень прогнозують виникнення ризику невиношування вагітності у жінок з підвищеним психоемоційним навантаженням. 40 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2