Спосіб визначення схеми збирання протеза стегна

Спосіб визначення схеми збирання протеза стегна шляхом визначення по типовій схемі побудови протеза початкового положення приймальної гільзи у фронтальній та сагітальній площині, встановлення гільзи у вер хньому кільці юстирувального пристрою протезоміру, проведення регулюван C2 2 (19) 1 3 82375 ний механізм за допомогою несучого модуля із штучною стопою за допомогою адаптерів та проводять апробацію ходьби інваліда на протезі. При виявленні відхилень або дефектів ходьби проводять корекцію схеми побудови протеза, регулюючи з допомогою юстирувальних пристроїв положення приймальної гільзи, колінного механізму та штучної стопи в протезі відносно "базової лінії" протеза, після чого остаточно закріплюють складові вузли протеза. Цей спосіб вибрано за найближчий аналог. Недоліки відомого способу полягають в недостатній точності схеми збірання протеза через те, що опорний адаптер приймальної гільзи, встановлений по осі приймальної гільзи та суміщений з "базовою лінією" схеми побудови протеза в сагітальній площині орієнтує приймальну гільзу по вертикалі, відхиляючи її від кутового положення, прийнятого кінцівкою після ампутації. При ампутації кінцівки на рівні стегна виникає порушення балансу сил між м'язами, що згинають, і м'язами, що розгинають. Ампутована кукса стегна в сагітальній площині приймає зігнуте положення, що відрізняється від положення здорової кінцівки. Кут відхилення осі кукси від вертикалі, в залежності від рівня ампутації та індивідуальних можливостей інваліда, в середньому складає від 4 до 10°. В результаті цього виникають додаткові моменти, які діють на куксу і потребують додаткової компенсаторної роботи збоку послабленого ампутованого м'язового апарату кукси при стоянні та розгинанні колінного механізму протеза. Все це приводить до значних енерговитрат інваліда, до нефізіологічної картини ходьби на протезі стегна та до швидкого стомлювання його при ходьбі. Технічною задачею винаходу є підвищення точності схеми збірання протеза стегна та зниження енерговитрат інваліда при користуванні протезом. Ця задача вирішена тим, що у відповідності із способом визначення схеми збірання протеза стегна по типовій схемі побудови протеза по параметрам інваліда визначають початкове положення приймальної гільзи. Гільзу встановлюють у верхньому кільці юстирувального пристрою протезоміру та проводять регулювання положення гільзи в фронтальній площині у відповідності з вибраними параметрами схеми побудови протеза. Приєднують в цьому положенні приймальну гільзу до колінного механізму протеза стегна за допомогою сполучного адаптера, колінний механізм через несучий модуль за допомогою сполучних адаптерів з'єднують із стопою та проводять апробацію ходьби інваліда на протезі. При виявленні відхилень або дефектів ходьби проводять корекцію схеми побудови протеза, регулюючи з допомогою юстирувального пристрою положення приймальної гільзи, колінного механізму та штучної стопи в протезі відносно "базової лінії" схеми побудови протеза, після чого остаточно закріплюють складові вузли протеза, відмінністю являється те, що попередньо визначають кут нахилу подовжньої вісі кукси інваліда до вертикалі в сагітальній площині, подовжню вісь гільзи стегна в сагітальній площині нахиляють до "базової лінії" схеми побудови протеза на визначений кут нахилу кукси до вертикалі, 4 встановлюють опорний сполучний адаптер на гільзі під тазостегновим суглобом кукси на "базовій лінії" схеми побудови протеза. За рахунок такого рішення кукса нижньої кінцівки в протезі встановлюється в прийняте нею кутове, по відношенню до вертикальної "базової лінії" положення, обумовлене станом ампутованих м'язів. Область сполучення гільзи стегна та колінного механізму за рахунок встановлення опорного сполучного адаптера на гільзі під тазостегновим суглобом на "базовій лінії" дозволяє розташува ти діючі сили на цій лінії та за рахунок цього звільнитися від необхідності виконання роботи для підтримки примусового положення кукси та компенсації додаткових згинаючих моментів, що діють на суглоб при користуванні протезом, зібраним по відомому способу. Тобто за рахунок такого рішення точність збірання протеза стегна підвищується. Суть винаходу пояснюється кресленнями, на яких приведені: Фіг.1 - типове положення кукси інваліда після ампутації на рівні стегна; Фіг.2 - типова схема збірання протеза по відомому способу; Фіг.3 - схема збірання протеза стегна по запропонованому способу; Фіг.4 - схема дії силу сагітальній площині при типовій зборці протеза по відомому способу ; Фіг.5 - схема дії сил у сагітальній площині при зборці протеза по запропонованому способу; Спосіб реалізують наступним чином. По типовій схемі заміряють індивідуальні параметри кукси, необхідні для побудови протеза. Відомо, що при ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна виникає порушення балансу сил між м'язами, що згинають, і м'язами, що розгинають. В результаті цього ампутована кукса стегна в сагітальній площині приймає зігнуте положення, яке відрізняється від положення здорової кінцівки (Фіг.1) та, в залежності від рівня ампутації та індивідуальних можливостей інваліда, в середньому складає від 4 до 10°. В сагітальній площині визначають кут нахилу вісі кукси стегна відносно вертикалі при опорі на збережену кінцівку. По індивідуальним параметрам, користуючись типовою схемою побудови протеза (Фіг.2), визначають початкове положення приймальної гільзи 1 (Фіг.3) та "базову лінію" 2 схеми побудови протеза, якою являється вертикаль, що проходить через середину стопи 3. Гільзу 1 встановлюють у верхньому кільці юстирувального пристрою протезоміру. Проводять регулювання положення гільзи 1 в фронтальній площині у відповідності з визначеними параметрами схеми побудови протеза. Подовжню вісь 4 гільзи 1 стегна в сагітальній площині нахиляють до "базової лінії" 2 схеми побудови протеза на величину індивідуального кута нахилу кукси інваліда, наприклад, на 5°. Опорний адаптер 5 встановлюють на поверхні гільзи 1 протеза під тазостегновим суглобом на "базовій лінії" 2. Приєднують в цьому положенні приймальну гільзу 1 до колінного механізму 6 протеза стегна за допомогою адаптера 5 сполучного вузла, з'єднують колінний механізм 6 через несучий модуль 7 із штучною стопою 3 за допомогою адаптерів та проводять апробацію хо 5 82375 дьби інваліда на протезі. При виявленні відхилень або дефектів ходьби проводять корекцію схеми побудови протеза. Для цього регулюють з допомогою юстирувального пристрою протезоміру положення приймальної гільзи 1, колінного механізму 6 та штучної стопи 3 в протезі відносно "базової лінії" 2 протеза. Після цього остаточно закріплюють складові вузли протеза. Сила Ρ - рівнодіюча сила від ваги людини. Вона прикладена до суглоба кукси і направлена донизу та співпадає з "базовою лінією" 2 схеми побудови протеза. Сила Ρ1 - протидіюча до Ρ сила. Вона прикладена до середини штучної стопи 3 та діє у протилежному напрямку Ρ=Ρ 1 . При зборці протеза по відомій схемі побудови (Фіг.2) через те, що вісь гільзи в сагітальній площині встановлюють по "базовій лінії", куксу примусово відхиляють в сагітальній площині. При цьому виникають моменти сил (Фіг.4), які діють на суглоб, та компенсуються за рахунок роботи ампутованої м'язової системи кукси при стоянні та при ходьбі на протезі. При відхиленні приймальної гільзи до кута, який обумовлений ампутацією стегна, кукса зберігає прийняте після ампутації зручне для неї положення. 6 Встановлений на поверхні приймальної гільзи по "базовій лінії" сполучний адаптер, як запропоновано даним способом, не викликає додаткових згинаючих моментів сил та не потребує додаткових витрат енергії інваліда на їх компенсацію (Фіг.5). За допомогою такого способу в клініці інституту проведено протезавання 34 інвалідів з односторонніми ампутаціями нижньої кінцівки на рівні стегна, яке свідчить про позитивні результати, підвищення якості ходьби та зниженні енерговитрат інвалідів, забезпечених такими протезами. Таким чином, нахил гільзи протеза під кутом, що відповідає положенню, прийнятому куксою після ампутації, і розташування опорного адаптера гільзи протеза стегна під тазостегновим суглобом кукси кінцівки на "базовій лінії" схеми побудови протеза дозволяє зрівняти протидіючі на тазостегновий суглоб сили, за рахунок цього уникнути під час ходьби додаткових згинаючих моментів, які виникають через дію зовнішніх сил, та запобігти додатковим витратам енергії інвалідом. Ходьба на такому протезі більш фізіологічна та зручна для інваліда. 7 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 82375 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601