Спосіб оцінки ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності

Реферат: UA 84319 U UA 84319 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використана для оцінки ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з абдомінальним ожирінням (АО) на тлі інсулінорезистентності (IP). Оцінка ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності є важливою задачею практичної медицини, так як неефективна терапія у таких хворих може призвести до серйозних кардіоваскулярних ускладнень. Стандартним способом оцінки ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності є клінічний моніторинг показників ліпідного та вуглеводного метаболізму з оцінкою функції ендотелію під контролем артеріального тиску (Братусь В.В. Ожирение, инсулинорезистентность, метаболический синдром: фундаментальные и клинические аспекты / В.В. Братусь, Т.В. Талева, В.А. Шумаков. - К.: Четверта хвиля, 2009. - 416 с.). Даний спосіб оцінки ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності є найбільш близьким аналогом до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнуто. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів оцінки ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у способі оцінки ефективності антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності, що включає оцінку функції ендотелію в процесі лікування, згідно з корисною моделлю, в крові хворих визначають вміст апеліну та оксиду азоту і при збільшенні показників вмісту апеліну та оксиду азоту по відношенню до попередніх вимірів терапію оцінюють як ефективну і її продовжують, при відсутності тенденції до нормалізації показників вмісту апеліну та оксиду азоту терапію доповнюють або змінюють. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що оксид азоту (NO) відіграє суттєву роль в підтримці належного судинного тонусу, що обумовлює необхідну величину локального кровотоку через судини. Саме синтезом NO визначається ендотелійзалежна вазодилатація, а одним із механізмів дії апеліну є його вплив на синтез NO. Спосіб виконують наступним чином: хворим на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням на тлі інсулінорезистентності призначають антигіпертензивну терапію. На початку лікування та в перебігу лікування в крові визначають вміст апеліну та NО. При збільшенні показників вмісту апеліну та NО по відношенню до попередніх вимірів терапію оцінюють як ефективну і її продовжують. При відсутності тенденції до нормалізації показників вмісту апеліну та NО терапію доповнюють або змінюють. Ефективність способу доведена експериментально. Аналіз вмісту в крові апеліну показав, що його рівень був вірогідно вищий у здорових у порівнянні з хворими на ГХ (р