Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням

Реферат: Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням включає призначення комбінованої терапії, до складу якої включають антагоніст кальцію з антагоністом рецепторів ангіотензину II. Хворому призначають комбінацію олмесартану медоксомилу та амлодипіну. UA 83848 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ В ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ UA 83848 U UA 83848 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використаною для лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням. Відповідно до сучасних рекомендацій з лікування артеріальної гіпертонії (АГ) запорукою успіху значимого зниження артеріального тиску є використання комбінованої терапії. Для пацієнтів, у яких АГ перебігає на фоні ожиріння, основні компоненти такої терапії повинні містити комбінацію препаратів, що знижують активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи з препаратами, які знижують активність симпатичної нервової системи [Мкртумян A.M. Основной подход к фармакотерапии метаболического синдрома / Мкртумян A.M., Бирюкова Е.В. // Consilium medicum.-2006. - Τ 8, № 5. - С. 54-57]. До таких препаратів відносять, наприклад, антагоністи рецепторів ангіотензину (АРА), βадреноблокатори та недигідропіридинові антагоністи кальцію. Встановлено, що АРА визнані метаболічно нейтральними, здійснюють регуляторний вплив на вуглеводний і жировий обмін. У клініці доведеним є зменшення захворюваності на цукровий діабет у пацієнтів, які отримують АРА як антигіпертензивний засіб або в комплексній терапії серцевої недостатності. Встановлені також гіполіпідемічні ефекти АРА, які пов'язані із стимуляцією РРАRγ-рецепторів (зниження рівня загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, підвищення вмісту антиатерогенних ліпопротеїнів високої щільності) [Yusuf S. Effects of Candesartan on the Development of a New Diagnosis of Diabetes Mellitus in Patients With Heart Failure /S. Yusuf, J.B. Ostergren, H.C. Gerstein [et al.] //Circulation.-2005. - V.I 12. - P. 48-53; Полосьянц О.Б. Многоликие сартаны /О.Б. Полосьянц, Е.Г. Силина // Системные гипертензии.2010. - № 1 (кардиология)]. Сприятливі ефекти АРА опосередковуються нормалізацією функції ендотелію, яка втрачається в міру прогресування серцево-судинної патології [Булдакова Н.Г. Антагонисты рецепторов ангиотензина в клинической практике / Н.Г. Булдакова // РМЖ. Кардиология.-2008. - Т. 16, № 11. - С. 1567-1571; Полосьянц О.Б. Сартаны в кардиологической практике / О.Б. Полосьянц // Новости медицины и фармации.-2009. - № 2. - С. 28-32.]. Останнім часом перспективним засобом з цієї групи антигіпертензивних препаратів є олмесартану медоксомил [Сиренко Ю.Н. Роль олмесартана в лечении артериальной гипертензии /Ю.Н. Сиренко, О.Л. Рековец //Артериальная гипертензия.-2009. - № 2. - С. 48-58; Мисниченко О.В. Контроль добового профілю артеріального тиску за допомогою нового блокатора рецепторів ангіотензину-ІІ олмесартану у хворих на гіпертонічну хворобу, що перебігає в рамках метаболічного синдрому /О.В. Мисниченко, С.М. Коваль //Артериальная гипертензия.-2011. - № 6. - С. 28-34.]. Доведена його висока антигіпертензивна ефективність та метаболічна нейтральність, що робить олмесартан перспективним в лікуванні АГ на тлі ожиріння [Березин А.Е. Клиническая эффективность и безопасность применения олмесартана нового антагониста рецепторов к ангиотензину-П - у пациентов с артериальной гипертензией /А.Е. Березин // Укр. мед. часопис.-2009. - № 3 (71), 5/6. - С. 1-6.]. Особливими властивостями для лікування пацієнтів з ожирінням або метаболічним синдромом володіють β-адреноблокатори [Шилов A.M. Особенности лечения артериальной гипертонии у больных с метаболическим синдромом /A.M. Шилов, А.С. Авшалумов, Е.Н. Синицина //Фармакотерпия в эндокринологии.-2008. - № 3; Хорошева Г.А. Возможности медикаментозной терапии ожирения вчера и сегодня /Г.А. Хорошева, Г.А. Мельниченко // Русский мед. журнал.-2002. - Т. 10, № 11. - С. 517-522]. Встановлено, що недигідропіридинові антагоністи кальцію можуть значимо знижувати AT, зменшувати активність симпатичної нервової системи [Binggeli С. Effects of chronic calcium channel blockade on sympathetic nerve activity in hypertension /С Binggeli, R. Corti, I. Sudano [et al.] //Hypertension.-2002. - V. 39, № 4. - P. 892-896]. Стандартний спосіб лікування гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих з ожирінням з метою попередження серцево-судинних ускладнень, поряд із заходами по зниженню маси тіла і нормалізації метаболічних порушень, передбачає досягнення цільового рівня артеріального тиску, нормалізації вуглеводного та ліпідного обмінів з органопротективною дією. Основними компонентами комбінованої терапії є ІАПФ, сартани, β-адреноблокатори, недигідропіридинові антагоністи кальцію та діуретики [Мкртумян A.M. Основной подход к фармакотерапии метаболического синдрома /A.M. Мкртумян, Е.В. Бирюкова //Consilium medicum.-2006. - Τ 8, № 5. - С. 54-57]. Даний спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням шляхом зменшення навантаження лікарськими засобами. 1 UA 83848 U 5 10 15 20 25 Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що створюють спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням, що включає призначення комбінованої терапії, до складу якої включають антагоніст кальцію з антагоністом рецепторів ангіотензину II, згідно з корисною моделлю, хворому призначають комбінацію олмесартану медоксомилу та амлодипіну, при цьому олмесартану медоксомил призначають по 10-20 мг на добу одноразово в ранкові години, а амлодипін призначають у вечірні години в дозі, котру підбирають індивідуально шляхом титрування до отримання гіпотензивного ефекту, тривалість лікування 6 місяців. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням шляхом зменшення навантаження лікарськими засобами, обумовлений синергізмом дії лікарських засобів, кожен з яких володіє комбінованою дією. Спосіб виконують наступним чином: хворому на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням призначають комбіновану терапію, до складу якої входять олмесартану медоксомил та амлодипін. При цьому олмесартану медоксомил призначають по 10-20 мг на добу одноразово в ранкові години. Амлодипін призначають у вечірні години в дозі, котру підбирають індивідуально шляхом титрування до отримання гіпотензивного ефекту. Тривалість лікування 6 місяців. Ефективність способу доведена клініко-експериментальними дослідженнями. Хворим на ГХ з ожирінням та хворим на ГХ без ожиріння призначали комплекс олмесартану та амплодипіну з наступним добовим моніторуванням артеріального тиску (ДМАТ). Для цього результати ДМАТ хворих на ГХ з ожирінням порівнювали з ДМАТ хворих на ГХ без ожиріння. Виражений антигіпертензивний ефект (нормалізація AT) комбінованої терапії амлодипіном і олмесартаном був досягнутий у 75 % хворих на ГХ з абдомінальним ожирінням (АО), в той час як при ГХ без АО цей показник склав 82 %. Так, за даними ДМАТ середньоінтегральні значення систолічного артеріального тиску (CAT) (24) і діастолічного артеріального тиску (ДАТ) (24) початково склали (160,3±2,1) мм рт. ст. і (96,1±1,3) мм рт. ст. знизилися до (139,4±1,3) і (84,5±2,2) мм рт. ст (в обох випадках p