Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу

Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу шляхом визначення дина 3 15620 основного обміну, і якщо рівень гормонів, на тлі лікування, досягає референтних значень та підвищується індекс вегетативної рівноваги наближається до 100, загальна спектральна потужність до 2 1000мс та індекс вагосимпатичного взаємовідношення до 1 то терапію вважають ефективною. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: - метод враховує патогенетичні механізми розвитку гіпертонічної хвороби; - являється динамічним що дозволяє контролювати та коректувати індивідуальні режими для кожного пацієнта в процесі лікування; - використовуються сучасні медичні комп'ютерні технології. Спосіб здійснюють таким чином: пацієнту після стандартного клініко-лабораторного обстеження щоденно призначають сеанси дозованих нормобаричних гіпоксичних тренувань додатково до базисної терапії. До та після курсу лікування проводять забір венозної крові, з кубітальної вени, в умовах основного обміну. Визначають рівень гормонів стресу: вазопресину, кортизону, адренокортикотропного гормону імуноферментним методом. До лікування виявляється підвищений рівень гормонів в порівнянні з референтними значеннями. За допомогою комп'ютерної системи "ReoCom" та "CardioLab" реєструють показники центральної гемодинаміки та варіабельності серцевого ритму до, після, під час лікування, дякуючи цьому можливо контролювати та коректувати індивідуальні режими, комбінації медикаментозної антигіпертензивної терапії та дозованих нормобаричних гіпоксичних тренувань, для кожного пацієнта, якщо після лікування рівень гормонів досягає референтних Комп’ютерна верстка М. Мацело 4 значень, підвищується підвищується індекс вегетативної рівноваги, загальна спектральна потужність та змінюється індекс вагосимпатичного взаємовідношення в сторону зниження активності симпатичної нервової системи то вважається, що терапія ефективна. Приклад. Хвора М., 1960p. нар., госпіталізована у 4 центральну району клінічну лікарню м. Запоріжжя 9.03.05р. з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертрофія лівого шлуночка, неускладнений церебральний криз. Історія хвороби №950/205. При поступленні артеріальний тиск 220/110мм рт.ст. Забір венозної крові, здійснювався з кубітальной вени, в умовах основного обміну. Визначали показники центральної геодинаміки та варіабельності серцевого ритму. Курс лікування включав базисну терапію (лізіноприл 10мг/д, небіволол 5мг/д, індапамід 2,5мг/д) та сеанси гіпоксичних тренувань протягом 10 днів. Динаміка показників до та після лікування (/): вазопресин 13,6/8,11пг/мл, кортизон 173,3/97нг/мл, адренокортикотропний гормон 34,6/29,7пг/мл, індекс вегетативної рівноваги 651/192%/с, загальна спектральна потужність 562,1/897,4мс2, індекс вагосимпатичного взаємовідношення 2,3/1,3. Таким чином на тлі лікування рівень гормонів досягнув референтних значень, підвищилась потужність систем регулювання, змінився баланс вегетативної нервової системи в сторону зниження активності симпатичної, що свідчить про адекватність терапії. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601