Спосіб видалення органокомплексу при панкреатодуоденальній резекції

Реферат: Спосіб видалення органокомплексу при панкреатодуоденальній резекції включає виконання панкреатодуоденальної резекції після прошивання зони кукси підшлункової залози зверху і знизу неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 4-0. Відповідно до зони перетинання, підшлункову залозу прошивають з іншого боку неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 3-0 та за допомогою даної нитки зав'язують тканину підшлункової залози в ділянці з боку перешийка. Проводять перетин підшлункової в зоні перешийка за допомогою лише скальпеля між прошитими 2-ма нитками розміром № 4-0 на куксі залози (зліва) та зав'язаною ниткою розміром № 3-0 з іншого боку. UA 85206 U (12) UA 85206 U UA 85206 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до онкології та хірургії, та може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини периампулярної зони. При пухлинних ураженнях головки підшлункової залози та периампулярної зони основним лікуванням є хірургічне. Стандартом хірургічного лікування є виконання панкреатодуоденальної резекції. Виконання панкреатодуоденальної резекції включає в себе видалення наступного органокомплексу - головка підшлункової залози, дванадцятипала кишка, нижня третина шлунка, жовчний міхур, загальна жовчна протока. При перетинанні підшлункової залози зоною розсічення органу є перешийок підшлункової залози. Дана зона має інтенсивне кровопостачання, що призводить іноді до масивних кровотеч під час хірургічного втручання. Основним способом підготовки підшлункової залози до перетинання є початкова мобілізація дванадцятипалої кишки за Кохером. Що розуміє під собою розсічення поперекової фасції в зоні правого фланку черевної порожнини та підняття дванадцятипалої кишки в єдиному комплексі із головкою підшлункової залози із подальшим розсіченням сполучної тканини позаду. Таким чином задньою межею мобілізації за Кохером є фасція Жирота, яка укриває нирку, нижню порожнисту вену. Кінцевим орієнтиром мобілізації за Кохером є ліва ниркова вена. В подальшому виконують розкриття сальникової сумки. Наступним орієнтиром дисекції є зона устя серединної товстокишкової вени. Після визначення із вищезазначеною веною проводять виділення передньої поверхні верхньої брижової вени. Подальшим етапом є виділення елементів гепатодуоденальної зв'язки. Видалення жовчного міхура дозволяє швидко визначити холедох, який в подальшому перетинається. Далі виділення загальної печінкової артерії дозволяє надійно визначити та обробити гастродуоденальну артерію, після перетинання якої стає можлива візуалізація портальної вени. Після виділення портальної вени виконують тонелізацію за перешийком підшлункової залози повздовж верхньої брижової вени із виходом в проекції передньої поверхні портальної вени. В сформований тунель заводять широкі металеві ножиці. В подальшому зону майбутньої кукси підшлункової залози прошивають зверху і знизу відповідно 2 рази неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 4-0. Після прошивання виконують перетинання тканини залози в зоні перешийка скальпелем. Для зменшення крововтрати під час перетинання підшлункової залози застосовують монопалярну коагуляцію [1]. Недоліками наведеного способу є теплова травматизація залишкової паренхіми підшлункової залози, термічний опік в зоні перетинання, із подальшим виникненням запалення в зоні майбутнього анастомозу із можливим провокуванням його неспроможності. В разі застосування перетинання підшлункової залози із застосуванням монополярної діатермії також можливе "зварювання" панкреатичної протоки, що в подальшому значно ускладнює реконструктивний етап - формування анастомозу підшлункової залози із тонким кишечником. Задача корисної моделі є зменшення крововтрати під час видалення органокомплексу - при перетинанні підшлункової залози скальпелем без застосування монополярної діатермії. Таким чином, зменшується ризик значної крововтрати, вдається уникнути інтраопераційних гемотрансфузій. Одночасно проводиться запобігання опікового ураження кукси пішлункової залози, що дозволяє сформувати надійний панкреатоєюноанастомоз із низьким ризиком виникнення неспроможності в післяопераційному періоді у хворих, яким виконується панкреатодуоденальна резекція з приводу пухлинних уражень головки підшлункової залози або периампулярної зони. Технічний результат полягає в покращенні результатів оперативного лікування та покращенні якості життя хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини периампулярної зони, шляхом усунення ризику недостатності панкреатоєюноанастомоза та зменшення обсягів крововтрати під час операції. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає виконання панкреатодуоденальної резекції після прошивання зони майбутньої кукси підшлункової залози зверху і знизу неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 4-0 в подальшому, згідно з корисною моделлю, відповідно до зони перетинання підшлункову залозу прошивають з іншого боку неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 3-0 та за допомогою даної нитки зав'язують тканину підшлункової залози в ділянці перешийка із боку, що буде залишатись в майбутньому органокомплексі, в подальшому проводять перетин підшлункової в зони перешийка за допомогою лише скальпеля між прошитими 2-ма нитками розміром № 4-0 на куксі залози (зліва) та зав'язаною ниткою розміром № 3-0 з іншого боку. Особливістю даного способу є формування додаткового гемостатичного шва на підшлункову залозу із боку, що відходить до органокомплексу після перетинання перешийка. 1 UA 85206 U 5 10 15 20 25 30 Таким чином досягається стійкий гемостаз зони перетинання підшлункової залози без застосування монополярної електрокоагуляції, що в подальшому спрощує видалення органокомплексу, та дозволяє уникнути термічного впливу електродіатермії на зону майбутнього панкреатоєюноанастомоза. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та покращенні якості життя хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та периампулярної зони. Спосіб здійснюється наступним чином: Після мобілізації органокомплексу за Кохером та тонелізації за перешийком підшлункової залози повздовж передньої поверхні верхньої брижової вени виконують прошивання зони майбутньої кукси підшлункової залози зверху і знизу неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 4-0 в подальшому, що відповідно до зони перетинання підшлункову залозу прошивають з іншого боку неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 3-0 та за допомогою даної нитки зав'язують тканину підшлункової залози в ділянці перешийка із боку, що буде залишатись в майбутньому органокомплексі. В подальшому проводять перетин підшлункової в зони перешийка за допомогою лише скальпеля між прошитими 2-ма нитками розміром № 4-0 на куксі залози (зліва) та зав'язаною ниткою розміром № 3-0 з іншого боку. Приклад конкретного виконання: Хвора К. 54 роки, 10.01.2013 була прийнята для оперативного лікування до відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту рака з діагнозом Рак головки підшлункової залози, стан після черезшкірної черезпечінкової холангіостомії (5/11/12) T3N0M0 Ст. II 23.01.2013 виконана операція - розширена гастропанекреатодуоденальна резекція. В процесі виконання операції на етапі перетину підшлункової залози була застосована методика накладання додаткового гемостатичного шва на зону препарату, що дозволило провести оперативне втручання майже без крововтрати без застосування гемотрансфузій під час оперативного лікування та в післяопераційному періоді. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлась первинним натягом. При моніторингу лабораторних показників та УЗ та КТ та рентгенологічних досліджень даних про неспроможність панкреатоєюноанасомозу не отримано. Спосіб, що пропонується, був випробуваний в клініці онкології НМУ на базі Національного інституту раку протягом 2012 року і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерело інформації: 1. Clavien P., Sarr M., Fong Y. et al. Atlas Of Upper Gastrointestinal And Hepato-PancreatoBiliary Surgery. - Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 2007.-990 p. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб видалення органокомплексу при панкреатодуоденальній резекції, що включає виконання панкреатодуоденальної резекції після прошивання зони кукси підшлункової залози зверху і знизу неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 4-0, який відрізняється тим, що відповідно до зони перетинання, підшлункову залозу прошивають з іншого боку неабсорбуючою монофіламентною атравматичною ниткою № 3-0 та за допомогою даної нитки зав'язують тканину підшлункової залози в ділянці з боку перешийка, в подальшому проводять перетин підшлункової в зоні перешийка за допомогою лише скальпеля між прошитими 2-ма нитками розміром № 4-0 на куксі залози (зліва) та зав'язаною ниткою розміром № 3-0 з іншого боку. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2