Спосіб проведення великої аутогемоозонотерапії

Спосіб проведення великої аутогемоозонотерапії шляхом змішування аутокрові пацієнта з озоном, який відрізняється тим, що попередньо озон розчинюють в фізіологічному розчині, який знаходиться в градуйованому флаконі, потім з'єднують з кров'ю пацієнта, при цьому концентрацію озону для барботування фізіологічного розчину кожної процедури поступово збільшують з 5,0 до 20 мг/л. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до фізіотерапії і може бути використана для лікування та оздоровлення організму. Відомим є введення озону внутрішньовенно в газообразному вигляді. Для цього в Германії був розроблений дозатор, який дозволяв вводити у вену маленькі пухирці озону [Г.А. Бояринов, С.П. Перетягни, А.Н. Монахов. Исторические аспекты интрасосудистого пути введения насыщенных озоном растворов. Результаты, нерешённые задачи и перспективы развития данного метода озонотерапии // Озон и методы эфферентной терапии в медицине: Тезисы докладов III Всероссийской научно-практической конференции. - Нижний Новгород, 1998. - с.9]. Але цей спосіб дуже небезпечний тому, що може викликати газову емболію легеневої артерії та смерть пацієнта. Тому виникла необхідність розчинити газоподібний озон в якійнебудь рідині. Відомим є спосіб озонотерапії - інтрасудинне введення насичених озоном розчинів, тобто озон вводять в організм не безпосередньо, а за допомогою носія (інфузійного середовища) - фізіологічного розчину [Г.А. Бояринов, Л.В. Бояринова, А.С. Гордецов. Растворимость озона в физиологическом растворе // Озон и методы эфферентной терапии в медицине: Тезисы докладов III Всероссийской научно-практической конференции. Нижний Новгород. - 1998. - с.11]. Для приготування озонованого фізіологічного розчину (ОФР) у флакон з фізіологічним розчином вводять довгу (до дна флакону) та коротку (не занурену у розчин) голки. Довгу голку (яка подає), приєднують за допомогою ПВХ трубки до штуцера озонатора, який виробляє озоно-кисневу суміш (ОКС). Коротку голку приєднують за допомогою ПВХ трубки до деструктора. На озонаторі встановлюють необхідну концентрацію ОКС, швидкість потоку - 0,5л/хв, час барботажу - 10-15 хвилин для флакону 200мл, 20 хвилин для флакону 400мл та вмикають апарат. Після закінчення барботажу голки виймають із флакона з ОФР, а сам флакон приєднують до системи для внутрішньовенних крапельних інфузій та вводять ОФР пацієнту внутрішньовенно крапельно на протязі 20 хвилин зі швидкістю 80-120крап/хв. Недоліки методу пов'язані з тим, що в фізіологічному розчині розчиняється тільки 20% озону з подаваної ОКС. Розчинність озону залежить від якості фізіологічного розчину та умов його зберігання. Нестабільність розчину: через ЗО хвилин в ОФР концентрація озону зменшується більш ніж на 50%, тому необхідна велика швидкість введення озону. При розчиненні великих концентрацій ОКС (більше 10мг/л) у деяких пацієнтів можливий розвиток ускладнень у вигляді флебітів. Спосіб не має достатнього імуномоделюючого впливу. Відомим є введення лікарських препаратів на аутокрові пацієнта, наприклад, ессенціале. 5мл ессенціале змішують с 5-1 Омл крові пацієнта і потім вводять йому ж внутрішньовенно струминно [М.Д. Машковский Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1993, Т.2, с.52] Недоліки методу пов'язані з невеликою кількіс со ю ю CD О> 8550 тю крові, яку використовують та струминне введення препарату Лікувальна дія обумовлена тільки властивостями препарату, який уводять Непряме переливання (гемотрансфузія) консервованої крові виконують з замісною, стимулюючою, антитоксичною, кровоспинною метою Для цього беруть донорську консервовану, заморожену кров або ертроцитарну масу тієї ж групи та резусфактору, що і в пацієнта, проводять перевірку на групову і біологічну сумісність та після розморожування проводять внутрішньовенне краплинне переливання реципієнту [Г В Головин, И Г Буткевич, Б Г Дек стер Пособие по переливанню крови и кровезаменителей - М Медицина, 1974, с 65] Недоліки способу пов'язані з необхідність перевірки групової та резус-факторної сумісності крові донора та реципієнта, яка потребує часу та необхідного обладнання Не завжди навіть одногрупна донорська кров підходить реципієнту Необхідна ретельна перевірки донорської крові на вміст захворювань, які передаються парентеральним шляхом Підчас гемотрансфузи лікарські препарати не вводять Виникає можливість розвитку тяжких ускладнень (гемотрансфузійний шок) Класична аутогемотерапія - спосіб лікування введенням в тканини власної крові пацієнта Виконується наступним чином із вени пацієнта набирають в шприц кров, а потім вводять її внутрішньом'язово При цьому об'єм вводимої крові кожної процедури поступово збільшують з 2 до 7Юмл, а потім також кожної процедури зменшують в зворотному порядку ["Сестринська справа" / под ред М Г Шевченко - К Здоров'я, 1992, с 174] Недоліки методу пов'язані з малою КІЛЬКІСТЮ крові, яка вводиться внутрішньом'язово, має тільки імуностимулюючу дію і не маю інших системних впливів на організм хворого В МІСЦІ введення крові можуть утворюватись болючі синці, при не дотриманні правил ІН'ЄКЦІЙ абсцеси Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб проведення великої аутогемоозонотерапм спосіб введення озону в організм пацієнта, де носієм є аутокров пацієнта [С Л Алехина, Т Г Щербаков "Озонотерапия клиника и эксериментальные аспекты" Н Новгород, изд, "Литература" 2003г с 200] Перевагою використання крові в якості носія є те, що при введенні ОКС в кров озон повністю, без витрат з'єднується з мембранами еритроцитів, викликаючи в них зміну ЛІПІДНОбілкових комплексів та активацію метаболічних процесів Після озонування активується транспорт глюкози в тканини та підвищується її окислення, що супроводжується підвищенням високоенергетичних фосфатів Поліпшується процес вивільнення кисню в тканинах, активуються механізми антиоксидантного захисту та системи глутатюнової детоксикації, поліпшується співвідношення компонентів клітинного та гуморального імунітету Виконують наступним чином в гемокон з цитратною сумішшю із вени пацієнта набирають 100150мл крові Потім В гемокон вводять довгу голку (для подачі ОКС) та коротку голку (для видалення надлишків повітря) Шприцом через довгу голку порційно вводять ОКС з необхідної концентрацією озону загальним об'ємом 100-120мл Після ЦЬОГО ГОЛКИ видаляють, а для змішування крові з ОКС гемокон повільно качають до появи алого кольору крові на протязі 15-20 хвилин Далі озоновану кров переливають пацієнту внутрішньовено крапельно зі швидкістю 40крап/хв Недоліки способу пов'язані з проведенням великої аутогемоозонотерапи з ОКС при якій відбувається швидке розширення судин, що викликає почервоніння обличчя, відчуття "жару" по всьому тілу та дискомфорт у пацієнта Не досягається достатня площа контакту озону з форменими елементами крові, що потребує досить великого експозиційного часу змішування Гемокон має здатність розтягуватись, тому неможливо точно дізнатись скільки крові відібрано у пацієнта Невідомо, як реагує цитратна суміш з ОКС, що може викликати побічні ефекти при проведені процедури В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу проведення великої аутогемоозонотерапи, в якому за рахунок попередньої підготовки озону, досягається достатня площа контакту озону з форменими елементами крові, визначення КІЛЬКОСТІ введеної крові Поставлена задача вирішується в способі проведення великої аутогемоозонотерапи шляхом змішування аутокрові пацієнта з озоном, згідно з корисною моделлю, попередньо озон розчинюють в фізіологічному розчині, який знаходиться в градуйованому флаконі, потім з'єднують з кров'ю пацієнта, при цьому концентрацію озону для барботування фізіологічного розчину кожної процедури поступово збільшують з 5,0 до 20мг/л Це дозволяє збільшити площу контакту озону з плазмою та форменими елементами крові та точно дозувати об'єм крові, взятої у пацієнта Крім того, підвищується протиппоксична, судиннорозширююча, дезінтоксикаційна, стимулююча антиоксидантну та імунну систему дія Велику аутогемоозонотерапію (ВАГОТ) з озонованим фізіологічним розчином здійснюють таким чином во флакон зі 150мл фізіологічного розчину вводять довгу (до дна флакону) та коротку (не занурену у розчин) голки Довгу (подаючу) голку приєднують за допомогою ПВХ трубки до штуцера озонатора, який виробляє озоно-кисневу суміш (ОКС) Коротку голку приєднують за допомогою ПВХ трубки до деструктора Флакон насичують ОКС з концентрацією озону від 5,0 до 20мг/л в залежності від захворювання Потім у флакон з ОФР вливають струйно 5000 ОД (1мл) гепарину, приєднують систему для взяття крові (ВК), за допомогою якої набирають у флакон з ОФР, установлений нижче рівня забору крові, ЮОмл крові пацієнта із кубітальної вени Таким чином співвідношення кров/ОФР складає 1 1,5 Після взяття крові голку, не виймаючи із вени, від'єднують від системи До голки приєднують шприц, за допомогою якого промивають її 2 мл розведеного гепарину, та залишають шприц, приєднаним до 8550 голки Із флакона виймають голки для взяття крові та проводять похитуючи повільне змішування у флаконі ОФР з кров'ю пацієнта на протязі 5-10 хвилин до повного з'єднання озону з кров'ю, про що свідчить м алий колір Після цього систему для внутрішньовенних крапельних інфузій крові (ПК) приєднують до флакону та голки, яка знаходиться у вені пацієнта Інфузи крові проводять на протязі 45-бОхв зі швидкістю 40-60крап/хв По закінченні процедури накладають давлячу пов'язку на область ліктьового згину на 30-60хв Приклад 1 Пацієнтка Ш , 62 років звернулась і в Інститут озонотерапи та медобладнання з DS ІХС Стабільна стенокардія II ФК, атеросклеротичний кардіосклероз Гіпертонічна хвороба Нет, Н II А Хворій призначені внутрішньовенні крапельні інфузи ОФР, який барботується з поступовим збільшенням концентрації озону з 2,5 до 15мг/л, через день №10 На тлі проводимого лікування пацієнтка відмічала зменшення частоти приступів стенокардії та задишки при фізичних навантаженнях, зниження цифр артеріального тиску, який вимірювався до та після кожної процедури Але під час інфузи ОФР, який готувався концентрацією озону 8-10мг/л у пацієнтки розвалися болісні відчуття вздовж вени, що не дозволило збільшити концентрацію до запланованих цифр і отримати ще кращі результати лікування Приклад 2 Пацієнт Б , 57 років звернувся і в Інститут озонотерапи та медобладнання з DS Цукровий діабет II тип, течія середньої важкості, стадія субкомпенсацн В комплексному лікуванні призначена велика аутогемоозонотерапія з озоно-кисневою сумішшю З рази на тиждень з поступовим збільшенням концентрації озону з 1 до 5мг/л Під час проведення інфузій у хворого з'являлось відчуття жару по всьому тілу та тяжкості в голові, червоніло облич Комп'ютерна верстка Д Шеверун чя Це примушувало медсестру зменшувати швидкість інфузи, що збільшувало час процедури майже до 2 годин Після курсу лікування зменшися рівень глікемії з 16 до 9ммоль/л, зникла спрага та сухість у роті, слабкість, підвищилось перенесення фізичних навантажень Приклад З Пацієнт Л-ов, 49 років звернувся і в Інститут озонотерапн та медобладнання з DS Варикозне розширення вен лівої КІНЦІВКИ, хронічна венозна недостатність Піст Курс лікування складався з процедур великої аутогемоозонотерапн з ОФР через день з поступовим підвищенням концентрації озону кожної процедури з 3,3 до 20мг/л Після декількох процедур хворий відмічав зменшення больових відчуттів та набряків після фізичних навантажень, покращення сну та загального самопочуття Після закінчення лікування результатами допплерівського УЗ-обстеження підтверджено покращання венозного кровообігу в КІНЦІВЦІ Перенесення процедур було задовільним, без побічних явищ Пацієнтка Я-ва, 54 років звернулась і в Інститут озонотерапи та медобладнання з DS Цукровий діабет І тип, важка течія, ускладнена мікромакроанпопатією, стадія субкомпенсацн ІХС Постінфарктний кардіосклероз Гіпертонічна хвороба Піст, Н II А-Б Хворій призначена велика аутогемоозонотерапія з ОФР 2 рази на тиждень з поступовим збільшенням концентрації озону кожної процедури з 3,3 до 16мг/л Під час проведення процедур ніяких побічних явищ не відмічалось Після курсу лікування зменшились болі в кінцівках, набряки та задишка після фізичних навантажень, зменшились рівні глікемії, поліпшилось загальне самопочуття, нормалізувався сон Таким чином, запропонований спосіб проведення аутогемоозонотерапн дозволяє покращити стан хворих з різною патологією Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності', вул Глазунова 1 м К и ї в - 4 2 , 01601