Спосіб моделювання морфологічних змін у тканинах язика експериментальних тварин за допомогою відтворення моделі хронічного опіоїдного впливу

Реферат: Спосіб моделювання морфологічних змін у тканинах експериментальних тварин за допомогою відтворення моделі опіоїдного впливу включає введення опіоїдного анальгетика у зростаючих дозах. Експериментальним тваринам (щурам) вводять опіоїдний анальгетик "Налбуфін" внутрішньом'язово щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу протягом 84 діб (12 тижнів) з поступовим підвищенням доз кожних 2 тижні та, починаючи з 14 і до 84 доби, досліджують динаміку морфологічних змін у тканинах язика на фоні хронічного опіоїдного впливу. UA 85716 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ТКАНИНАХ ЯЗИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ЗА ДОПОМОГОЮ ВІДТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ХРОНІЧНОГО ОПІОЇДНОГО ВПЛИВУ UA 85716 U UA 85716 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, зокрема експериментальної морфології, і може бути використана для відтворення моделі хронічного опіоїдного впливу, на підставі якої можна експериментально досліджувати морфологічні зміни в тканинах ротової порожнини піддослідних тварин та проводити коригуючі впливи. Відомий спосіб моделювання морфологічних змін, за яким експериментальним тваринам (щурам) вводять опіоїдний наркотичний препарат: 1 % розчин морфіну гідрохлориду вводять 2 рази в день внутрішньоочеревинно у зростаючих дозах від 10 до 60 мг/кг з рівними інтервалами протягом 10 днів [Мхитаров В.А. Морфологическая характеристика семенников крыс Вистар при интоксикации морфином / В.А. Мхитаров, Л.К. Лунькова // Архив патологии. - 2008. - Т. 70, № 6. С. 41-42]. Запропонованим способом отримують морфологічні зміни тільки при гострому стані опіоїдної наркозалежності. Окрім цього, для його здійснення використовують опіоїдний наркотичний препарат у вигляді чистого розчину, що значно обмежує можливості експериментального моделювання. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб моделювання морфологічних змін у піддослідному органі експериментальних тварин, які виникають в результаті моделювання довготривалого опіоїдного впливу шляхом поступового підвищення доз доступного опіоїдного анальгетика, з метою розширення даних про зміни в ротовій порожнині, а саме в язику, які виникають в результаті хронічного опіоїдного впливу, що може бути застосовано в практиці лікарів-стоматологів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі моделювання морфологічних змін у тканинах експериментальних тварин за допомогою відтворення моделі опіоїдного впливу, що включає введення опіоїдного анальгетика у зростаючих дозах, згідно з корисною моделлю, експериментальним тваринам (щурам) вводять опіоїдний анальгетик "Налбуфін" внутрішньом'язово щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу протягом 84 діб (12 тижнів) з поступовим підвищенням доз кожних 2 тижні та, починаючи з 14 і до 84 доби, досліджують динаміку морфологічних змін у тканинах язика на фоні хронічного опіоїдного впливу. У запропонованому способі поступовим підвищенням доз (кожних 2 тижні) досягається плавне прослідковування динаміки наростання морфологічних змін язика експериментальних тварин при тривалому впливі опіоїдного анальгетика. Препарат "Налбуфін" - це препарат опіоїдної групи, де діючою речовиною є похідний морфіну - морфінан (виробник - Русан Фарма Лтд., Індія). Спосіб здійснюють таким чином. Відтворюють хронічний опіоїдний вплив для моделювання морфологічних змін у тканинах язика. Експериментальним тваринам (щурам) вводять опіоїдний анальгетик "Налбуфін". Препарат вводять внутрішньом'язово щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу протягом 84 діб (12 тижнів), поступово підвищуючи дозу кожних 2 тижні. Починаючи з 3-го тижня і до 12-го тижня введення опіоїдного анальгетика (з 14-ої до 84-ої доби), перед кожним збільшенням дози "Налбуфіну" проводять забір матеріалу для гістологічного дослідження за загальноприйнятою методикою з метою виявлення морфологічних змін у тканинах язика. У ході постановки експериментальної моделі морфологічних змін у тканинах язика за допомогою хронічного опіоїдного впливу використовували білих статевозрілих щурів (самці) лінії "Wistar" в кількості 48 тварин, з початковою масою 160 г, віком 4,5-7,5 місяців. Ін'єкції опіоїдного анальгетика "Налбуфіну" проводили внутрішньом'язово щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) протягом 84 діб (12 тижнів). Кожних два тижні ін'єкції "Налбуфіну" збільшували до максимальної разової дози у послідовності, що наведена у Таблиці. Таблиця Введення максимальної разової дози опіоїдного анальгетика "Налбуфін" експериментальним тваринам (щурам) 200 IV-VI тиждень 190 VI-VIII тиждень 230 VIII-X тиждень 255 Х-ХІІ тиждень 270 0,212 0,225 0,252 0,260 0,283 0,3 0,17 0,225 0,24 0,3 0,36 0,4 Показники 0-ІІ тиждень II-IV тиждень Вага щурів, г Доза препарату, мг/кг Об'єм розчину (Nacl) на 50 мл 160 1 UA 85716 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Для одноразового введення "Налбуфіну", згідно з інструкцією, використовували середню разову дозу, яку визначали з урахуванням середньої ваги піддослідної групи. Зважування тварин виконували 1 раз на два тижні. Починаючи з 14-ої до 84-ої доби, прослідковували плавне наростання морфологічних змін у тканинах язика, які досягли свого максимуму на 84-ій добі. В складі слизової оболонки язика, після 84 діб введення "Налбуфіну", виявлені такого роду морфологічні зміни. В цитоплазмі базальних кератиноцитів - чисельні вакуолі, дистрофічно змінені мітохондрії, хроматин в ядрах конденсований, ядерця не виявляються. В базальному шарі також присутні клітини з гіпертрофованими ядрами, їх каріолема вміщує чисельні інвагінації, гетерохроматин представлений у вигляді тонкої смужки на периферії ядра, а еухроматин займає більшу частину ядра. Як правило, в таких ядрах є одне або два ядерця сферичної форми діаметром від одного до п'яти мікрометрів, в яких добре виражені фібрили товщиною 0,2 мікрометри, які утворюють сітку, на периферії останньої добре структуруються чисельні гранули, що вказує на високий рівень синтезу РНК. В клітинах остистого шару - в цитоплазмі наявні чисельні вакуолі, гіпертрофовані мітохондрії зі зруйнованими кристами та просвітленим матриксом, хроматин в ядрах конденсований, перинуклеарні простори просвітлені, розширені. В ядрах клітин шипуватого шару епітелію відсутні ядерця, що вказує на зменшення їх функціональної активності. Базальна мембрана, яка відділяє епітеліоцити від сполучної тканини, неоднорідна, з ділянками деструкції колагенових волокон. В периваскулярних просторах слизової оболонки язика присутні розпушені колагенові волокна, набряк, наявні численні лімфоцити, гістіоцити, еозинофільні лейкоцити та поодинокі тканинні базофіли, активовані макрофаги, в цитоплазмі яких розташовані чисельні фагосоми, часто спостерігають контакти макрофагів з лімфоцитами, що вказує на активацію місцевого імунітету. В слизовій оболонці сполучна тканина набрякла, в ній присутні чисельні лімфоцити, гіпертрофовані фібробласти, а також деструктуровані залишки цитоплазми клітин пухкої сполучної тканини. Кровоносні судини мікроциркуляторного русла в слизовій оболонці язика повнокровні. В просвітах артеріол - пристінкові тромби. Стінки артеріол потовщені в результаті гіперплазії гладких міоцитів в медії. Просвіти кровоносних капілярів в слизовій розширені, повнокровні. Ендотеліоцити в їх стінках набряклі. Часто виявляють адгезію тромбоцитів до ендотеліоцитів. Базальна мембрана навколо капілярів розпушена, колагенові волокна в ній вогнищево деструктуровані. Просвіти венул повнокровні. Часто спостерігають адгезію моноцитів до ендотеліоцитів та діапедез лейкоцитів через стінки венул. Базальна мембрана в стінках венул розпушена, колагенові волокна в ній деструктуровані. Просвіти лімфатичних капілярів розширені, заповнені лімфою. Таким чином, можна зробити висновок, що основні зміни в структурі досліджуваного органа пов'язані з порушеннями в системі гемомікроциркуляторного русла та епітеліального покриву язика. До патологічних змін відносять: порушення цілісності стінки кровоносних капілярів, підвищення проникності стінки для формених елементів, що призводить до порушення гематотканинного бар'єру та крововиливів. До компенсаторних змін відносять розширення просвітів кровоносних капілярів та лімфатичних капілярів, збільшення чисельності лімфоцитів та їх контакти з гістіоцитами. За допомогою запропонованого способу змодельовано та досліджено морфологічні зміни у тканинах язика за допомогою відтворення хронічного опіоїдного впливу, сформовано стан, що проявляється плавним наростанням морфологічних змін у тканинах язика піддослідних тварин. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб моделювання морфологічних змін у тканинах експериментальних тварин за допомогою відтворення моделі опіоїдного впливу, що включає введення опіоїдного анальгетика у зростаючих дозах, який відрізняється тим, що експериментальним тваринам (щурам) вводять опіоїдний анальгетик "Налбуфін" внутрішньом'язово щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу протягом 84 діб (12 тижнів) з поступовим підвищенням доз кожних 2 тижні та, починаючи з 14 і до 84 доби, досліджують динаміку морфологічних змін у тканинах язика на фоні хронічного опіоїдного впливу. 55 Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2