Спосіб комплексного лікування хворих з залежністю внаслідок вживання психоактивних речовин

1. Спосіб лікування хворих з залежністю внаслідок вживання психоактивних речовин, що включає застосування лікарських і фізіотерапевтичних засобів, різновидів індивідуальної й групової психотерапії, включаючи стресотерапію у вигляді декларативного групового навіювання в стані зміненої свідомості та електроконвульсивну терапію в докоматозних параметрах, з наступним кодуванням за допомогою навіювання фізичного відчуття жаху смерті при застосуванні психоактивних речовин і перевіркою його дії, який відрізняється тим, 3 паратів (таких як атропін, клофелін, пірроксан, бутіроксан, знеболюючих засобів, транквілізаторов, нейролептиків, антидепресантів), які метаболізуюються в печінці, призводить до небажаних наслідків впливу на соматичний стан хворого. Скасування психічної залежності у відомому способі здійснюється шляхом цілого комплексу засобів групових сеансів гіпнозу з перевагою міцного впливу на свідомість хворого з метою збудування у нього своєрідного психотерапевтичного комплексу, так званого «психоенергоблока», тобто «дзеркального відображення» у кожного хворого власного виду залежності психоактивних речовин, з наступним суперстресовим впливом у виді кодування психологічної заборони, щодо повернення до будь-якої наркотизації. Кодування не є одиночним актом, а складається з низки психотерапевтичних процедур. За допомогою гіпнозу здійснюється «витягання» спогадів щодо психоактивних речовин та одночасне забарвлення їх у свідомості хворого на залежність від психоактивних речовин у надзвичайно неприємні, болісні переживання та відчування, будується домінанта агресії, болю, жаху, деструкції, чекання та переживання смерті. Паралельно ведеться психоаналіз, психокорекція, психотренінг (індивідуальний та груповий), електроконвульсивна терапія в до коматозних параметрах. З психоаналітичних методів застосовується класичний психоаналіз З. Фрейда, гельштальт, трансакційний аналіз, психодрама Морено, нейролингвистичне програмування, арт-терапія, футуропрактика, маскоаналіз. Застосовуються східні методи, перш за все - медитації та концентрації, засоби саморегуляції.(аутотренінг за Шульцем, саматха-його). У відомому способі використання транквілізаторів, антидепресантів, нейролептиків, ноотропів, масажу, мануальної терапії, іглорефлексотерапії ведеться з одночасним психотерапевтичним впливом на хворого з залежністю внаслідок вживання психоактивних речовин. Але за відомим способом забезпечується нетривалий ефект лікування, який обумовлений настановами «кодування». У процесі лікування у хворого формується почуття жаху від можливого зриву «коду». Відомий спосіб має тільки заборону вживання психоактивних речовин і не дає додаткового розвитку свідомості хворого для внутрішнього глибокого усвідомлення у собі нової людини. При використанні відомого способу здійснюється неповне ліквідування патофізіологічних і психологічних механізмів залежності хворого, не здійснюється повна зміна психосоматичного стану хворого та не формується у нього комплексне підсвідоме та свідоме заперечення колишнього образу життя, не здійснюється розвиток особистості хворого, він має звужене коло своїх адаптивних можливостей. Відомий спосіб не дозволяє бути впевненим у кінцевому позбавленні від хвороби, що підтверджується наявністю дій в випадку рецидиву. Тривалість лікування у сукупності з великою вагою медичних засобів, крім незручностей, створює негативне відношення у хворого саме лікування. Таким чином, відомий спосіб комплексного лікування хворих з залежністю внаслідок вживання 55863 4 психоактивних речовин має недостатній термін психотерапевтичного втручання, що обумовлене вживанням великої кількості лікарських препаратів, та не формує розширення адапційних можливостей у подальшому житті, внаслідок чого є недостатньо неефективним. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу лікування залежності пацієнта внаслідок використання психоактивних речовин, у якому за рахунок уведення додаткових нових елементів способу (здійснення когнітивноповедінкової терапії, холотропного дихання, застосування додаткових нетрадиційних методів лікування у вигляд рефлексотерапії лазеротерапіїі та фізіотерапевтичних методів лікування з використанням інфрачервоної сауни, кріотерапії та озонотерапії), виконання елементів способу по новому (здійснення стресотерапії при одночасному впливі на зоровий, слуховий і нюховий аналізатори хворого), здійснюєтьсяусунення патофізіологічних і психологічних механізмів залежності хворого, відбувається зміна психосоматичних функцій і формування у хворого підсвідомого й усвідомленого заперечення колишнього способу життя з формуванням емоційної складової байдужності, відрази, агресії до даної психоактивної речовини, відбувається розвиток особистості хворого через розширення його власних адаптивних можливостей, що приводить до повного усунення залежності хворого внаслідок вживання психоактивних речовин на весь період його подальшого життя, забезпечуючи, при зниженні значної частки медикаментозної терапії високу ефективність лікування. Задача, що ставиться, вирішується тим, що у способі лікування хворих з залежністю внаслідок застосування психоактивних речовин, що включає застосування лікарських і фізіотерапевтичних засобів, різновидів індивідуальної й групової психотерапії, включаючи стресотерапію у вигляді декларативного групового навіювання в стані зміненої свідомості, та електроконвульсивну терапію в докоматозних параметрах, з наступним кодуванням за допомогою навіювання фізичного відчуття жаху смерті при застосуванні психоактивних речовин і перевіркою його, новим, відповідно до корисної моделі, є те, що додатково в якості різновидів психотерапії застосовують когнітивноповедінкову терапію, що включає тренінг соціальних навичок, сімейну психотерапію, недирективну гуманістичну групову психотерапію, психотерапію співзалежності, і холотропне дихання, при цьому, стресотерапія здійснюється при одночасному впливі на зоровий, слуховий і нюховий аналізатори хворого. Також новим є те, що на етапах зняття фізичної і психічної залежностей додатково застосовують нетрадиційні методи лікування у вигляді рефлексотерапії та лазеротерапії і фізіотерапевтичні методи лікування з використанням інфрачервоної сауни, кріотерапії та озонотерапії. Причинно-наслідковий зв’язок між сукупністю ознак корисної моделі та технічним результатом, що досягається, полягає у наступному. Застосування як різновидів психотерапії когнітивно-поведінкової терапії, що включає тренінг соціальних навичок, сімейну психотерапію, неди 5 рективну гуманістичну групову психотерапію, психотерапію співзалежності, і холотропе дихання, здійснення стрессотерапії при одночасному впливі на зоровий, слуховий і нюховий аналізатори хворого, а також додаткове застосування на етапах зняття фізичної й психічної залежностей нетрадиційних методів лікування у вигляді рефлексотерапії й лазеротерапії та фізіотерапевтичних методів лікування з використанням інфрачервоної сауни, кріотерапії та озонотерапії забезпечують, при зниженні значної частки медикаментозної терапії високу ефективність лікування. Це пояснюється наступним. Застосування когнітивно-поведінкової терапії дозволяє на етапі зняття психологічної залежності, що включає тренінг соціальних навичок, сімейну психотерапію, недирективну гуманістичну групову психотерапію, психотерапію співзалежності, дозволяє сформувати у хворого заперечення колишнього способу життя з емоційною складовою байдужності, відрази, агресії до даної психоактивної речовини на тлі усунення психологічних механізмів залежності хворого. Основний постулат когнітивно-поведінкової психотерапії, полягає в тому, що саме мислення людини (спосіб сприйняття себе, світу й інших людей) визначає його поведінку, почуття й проблеми. Наприклад, людина, яка переконана у тому, що вона безпомічна, при зіткненні із труднощами й проблемами буде відчувати почуття тривоги або відчаю, знаходитися у стані дезорганізації, а тому намагатися уникати самостійних розв'язків і дій. У такої людини в голові постійно миготять думки типу "не впораюся", "не здатний", "підведу" і т.і. При цьому дані думки й переконання можуть перебувати в прямому протиріччі з його реальними можливостями й здатностями. Однак саме вони визначають його поведінку й результати діяльності. Дезадаптивні переконання хворих виникають у результаті помилкового сприйняття й переробки інформації в процесі розвитку особистості. Це основна причина емоційних і поведінкових розладів. Когнітивно-поведінкова терапія ставить перед собою завдання прямо впливати на когніції хворого (думки, установки, очікування) і полягає в пошуку викривлень у мисленні та у навчанні альтернативному, більш реалістичному способі сприйняття свого життя. Вона орієнтована на мету та сфокусована на проблемі. Основна увага в ній приділяється сьогоденню. Здійснення стосовно хворого когнітивноповедінкової психотерапії сприяє перебудові таких ірраціональних переконань і ситуативно виникаючих думок, дозволяє позбутися важких переживань, дає можливість навчитися більш конструктивно вирішувати різні життєві проблеми, і здійснювати тренінг соціальних навичок. При цьому велику роль відіграє сімейна психотерапія, що проводиться не тільки із хворим, але й зі членом родини. Це дозволяє закріпити поведінкові мотивації хворого після лікування, створити передумови для успішної реалізації хворого в новій якості й зміцнити відносини в родині. 55863 6 Проведення недирективної гуманістичної групової психотерапії сприяє успішному відновленню особистості хворого з метою формування адекватного самоосмислення, руйнування примітивного психологічного захисту, закріплення мотивації на незалежний стан подальшого життя й усвідомлення загальнолюдських цінностей. Саме така робота необхідна для людей з залежністю, що страждають на емоційні розлади тривожні стани, депресію, напади роздратування й гніву. У результаті самовільного виключення впливу навколишнього середовища та поетапного, багатофакторного й націленого впливу на конкретну особистість самим пацієнтом робиться правильний вибір у рішенні про припинення вживання психоактивних речовин. При застосуванні в процесі лікування хворого холотропного дихання, одного з найефективніших і потужних методів психотерапії самопізнання й особистісного росту, використовують унікальні можливості незвичайних станів свідомості. Викликаючи в собі незвичайні стани свідомості за допомогою ефективної й безпечної техніки, основними елементами якої є інтенсивне дихання, музика, що спонукує, і спонтанне занурення в потік спливаючого досвіду, хворий зможе відкрити й пережити глибинні травми, конфлікти й життєві ситуації і звільнитися від них. Здійснення стресотерапії у вигляді декларативного (словесного) групового навіювання в стані зміненого свідомості (сугестивного навіювання) проводиться з метою побудови в підсвідомості хворого комплексу "енергоблоку" для формування байдужності, відрази або агресії до психоактивної речовини. При проведенні стресотерапії при одночасному впливі на зоровий, слуховий та нюховий аналізатори хворого (аверсивная терапія) пригнічується патологічний потяг до приймання психоактивної речовини шляхом асоціювання її із хворобливими або неприємними переживаннями. Сугестивне навіювання здійснюють з установкою на створення позитивних емоцій, а також на формування негативних емоцій до вживання засобу, що викликає залежність. Створення позитивних емоцій здійснюють шляхом проектування на екрані певного відеоряду у вигляді позитивних картин з формуванням ідеальних образів розвитку особистості, вільної від різних залежностей, відповідного звукового супроводу і сугестивного впливу. Формування негативних емоцій до вживання засобів, що викликають залежність, здійснюють шляхом проектування на екрані певного відеоряду негативних картин, пов'язаних з вживанням цих засобів, наприклад, тютюну або наркотику, з уприскуванням відповідних запахів в приміщення та відтворенням звукового супроводу при сугестивному впливі. Прийоми та засоби, що використовуються, дозволяють підсилити й зміцнити віру хворого у вилікування, підвищити сугестивний ефект негативного впливу психоактивних речовин. На етапі скасування фізичної залежності в період абстинентного синдрому та на етапі зняття психічної залежності хворий з залежністю внаслідок вживання психоактивних речовин одержує цілий ряд процедур нетрадиційних методів ліку 7 вання - рефлексотерапії, лазеротерапії й нових фізіотерапевтичних методик - використання інфрачервоної сауни, кріотерапії й озонотерапії. Ці процедури сприяють відновленню фізичного здоров'я хворого, змінюючи обмінні процеси в його організмі на тлі усунення патофізіологічних механізмів фізичної залежності хворого. Застосування в лікуванні рефлексотерапії (акупунктури, електропунктури), заснованої на механічному та термічному роздратуванні певних зон поверхні тіла (біологічно активних точок), багатих нервовими закінченнями, також активізує обмінні процеси в організмі хворого. Лазеротерапію використовують з метою біостимуляції, для підвищення адаптаційних можливостей, активізації найважливіших процесів життєдіяльності організму, при млявих і затяжних процесах, а також при лікуванні хронічних захворювань. Лазерний промінь виявляє свій вплив на молекулярному, клітинному, тканинному й органному рівні, відновлюючи функціональну активність, метаболізм, мікроциркуляцію й саморегуляцію, здійснюючи протизапальну, десенсибілізуючу, болезаспокійливу, спазмолітичну та регенеруючу дію. При проведенні фізіотерапевтичних методів лікування з використанням інфрачервоної сауни здійснюється проникнення інфрачервоних хвиль у глибину тіла, які прогрівають тканини, органи, м'язи, кістки й суглоби й прискорюють потік крові й лімфи. Зростаюча кров'яна циркуляція в мускулах збільшує метаболічний обмін, який у свою чергу поліпшує харчування м'язів, різко підвищує постачання тканин киснем. Прискорення циркуляції лімфи веде до підвищення імунітету. При проведенні фізіотерапевтичних методів лікування з використанням кріотерапії (лікуванням холодом) здійснюється помірне охолодження усього тіла для зменшення болю (при травмах, переломах), при запальних процесах, при емоційній нестабільності, порушені засинання. При проведенні фізіотерапевтичних методів лікування з використанням озонотерапії, безпосередньо відновлюють недолік кисню в тканинах. Потрапивши в тканини, кисень активізує життєдіяльність кліток, при цьому озон у малих концентраціях діє як потужний антиоксидант, активно окислюючи вільні радикали, нейтралізуючи й виводячи їх з організму. Застосування додатково нетрадиційних методів лікування у вигляді рефлексотерапії й лазеротерапії й фізіотерапевтичних методів лікування з використанням інфрачервоної сауни, кріотерапії й озонотерапії, сприяє відновленню фізичного здоров'я хворого, змінюючи обмінні процеси в його організмі, при цьому необхідність у застосуванні великого асортименту і доз у частині медикаментозної терапії відпадає. Навіть у період абстинентного синдрому здійснюється лікування медикаментами (снотворними, коректорами поведінки, антидепресантами) тільки при необхідності. Застосовані в запропонованому способі методики лікування створюють умови для комфортного перебування хворого в стаціонарі, що сприяє позитивному відношенню до самого процесу ліку 55863 8 вання, що додатково підвищує й закріплює ефект лікування. Таким чином, спосіб комплексного лікування хворих з залежністю внаслідок вживання психоактивних речовин, що заявляється, забезпечує при зниженні значної частки медикаментозної терапії високу ефективність лікування. Спосіб, що заявляється, пройшов клінічні випробування та широко на протязі 8 років застосовується в умовах приватного наркологічного психотерапевтичного центру в Запоріжжі. Спосіб здійснюється таким чином. Комплексне лікування включає в себе низку етапів. Перший, доклінічний, етап складається перш за все з того, що особи, які потрапляють на лікування, завчасно орієнтуються на самостійне бажання скасувати власну залежність від вживання психоактивних речовин. Самостійне усвідомлене бажання подолати хворобу та проходити лікування, але тільки у супроводі рідних чи осіб, які їх замінюють, що формує відповідальність за це рішення, дає можливість проводити сімейну психотерапію. Участь позитивно налаштованих родичів хворого в процесі лікування створює надійні предумови його ефективності та стабільності досягнутих результатів. Доклінічний етап включає інформацію з приводу лікування, яка висвітлюється на електронному сайті центру з можливістю одержати відповідь на будь-які запитання. Але найбільш вагомим джерелом інформації є ланцюг від пацієнтів, що вилікувалися, та рекомендують цей метод своїм знайомим. Клінічний етап складається умовно з 4 частин, які спрямовані на лікування залежностей хворого: а) скасування фізичної залежності базується в першу чергу на сучасних різновидах фізіотерапії (інфрачервона сауна, кріотерапія, масаж, мануальна терапія та озонотерапія), нетрадиційних методів (лазеротерапія, рефлексотерапія). Тільки в разі необхідності застосовуються антидепресанти, транквілізатори та седативні лікарські засоби. З першого дня лікування в центрі проводиться індивідуальна поведінкова психотерапія, метою якої є тлумачення активної позиції хворого в перший тиждень. Лікар пояснює, що більш ефективним є поступове подолання фізичної залежності, з фіксацією на кожному навіть невиразному позитивному кроці як наслідку самого бажання пацієнта, ніж довгий сон на термін фізичних страждань при скасуванні фізичної залежності шляхом застосування лікарських засобів. З першої доби проводяться сеанси класичного холотропного дихання. б) Скасування психічної залежності внаслідок вживання психоактивних речовин базується на комплексі методик психотерапевтичного впливу. Серед них головною є аверсивна з декларативним суперстресовим груповим навіюванням в стані зміненої свідомості з побудовою у підсвідомості комплексу - «психоенергоблоку» за допомогою формування байдужості, огиди, або агресії до психоактивного засобу і в цілому до життя залежної людини. Введенню в стан зміненої свідомості сприяє одночасний психотерапевтичний вплив на різні аналізатори: зоровий (відео репортажі з де 9 монстрацією негативних наслідків наркотиків на фізичне тіло та психіку); слуховий (підбірка асинхронних тонів та використання декількох записів розмов різними мовами); нюховий (запах оцту, алкоголю). 2 рази на тиждень ці сеанси проводяться у комбінації з модифікованим холотропним диханням. Потенціює лікувальний ефект електроконвульсивна терапія в докоматозних параметрах, що підсилює переживання «жаху» від спогадів про психоактивний засіб за механізмом умовної рефлекторної реакції. Комплекс щоденних сеансів формує «психологічне кодування» - заборону щодо повернення до будь-якого вживання психоактивної речовини. Паралельно індивідуально проводяться недирективні методики психотерапії з метою виявлення наявних та неусвідомлених проблем, а також здійснення зворотного зв'язку про реакцію хворого на суперстресових сеансах. В першу чергу це психодинамічні різновиди, трансакційний аналіз, гештальт-терапія, нейролінгвістичне програмування, елементи арт-терапії. Крім того застосовуються східні методики - медитації та концентрації, засоби саморегуляції. Цей етап продовжується 10-15 діб. в) Етап відновлення особистості, створення навичок соціальної поведінки, поширення адаптаційних можливостей. Цей період можна розділити на 2 напрямки. Перший стосується переважно психотерапевтичної роботи з самим хворим. Це гуманістична групова психотерапія де формується адекватне самоосмислення, руйнуються примітивні психологічні захисти, закріплюється мотивація на незалежний стан подальшого життя, усвідомлюються загальнолюдські цінності. Крім того проводиться когнітивно-поведінкова психотерапія у вигляді тренінгів, що висвітлюють можливі фактори ризику після закінчення лікування та формують найбільш ефективні соціальні навички поведінки. Другий напрямок стосується психотерапії з членами родини по подоланню співзалежності. Це лекції про характеристики та прояви цієї окремої хвороби; індивідуальна та групова робота щодо скасування кожного з симптомів співзалежності з домашніми завданнями на сеансі та контролем їх виконання лікарем. Також здійснюється сімейна психотерапія, що проводиться разом з пацієнтом та членами родини. Лікар зосереджує увагу на порушення комунікативних зв'язків з батьками або у подружній парі та спрямовує психотерапевтичний вплив на зміну цих процесів. Цей етап продовжується 7-10 діб. г) Завершальний етап лікування констатується додатковим закріпленням «психологічного кодування» - «фізичним кодуванням». Це реалізується внутрішньом'язовим введенням «сироватки» чи підшиванням «капсули» (плацебо або блокатор опіатних рецепторів) з роз'ясненням обов'язкової смерті чи реанімаційного стану при вживанні навіть мікродози різних психоактивних речовин. Термін «кодування» обумовлений фізичним (наявність гепатиту, цирозу, ВІЛ) та психологічним станом хворого. Комплекс лікувального впливу надійно захищає хворого від рецидиву захворювання і ефективність лікування не зв’язана безпосеред 55863 10 ньою з продовженням строку «кодування». За бажанням надається можливість «перевірити» ефективність «кодування» введенням «наркотичної речовини» та мати під час цього фізичне відчуття відсутності дихання та жаху смерті. Цей ефект здійснюється за допомогою плацебо - підібраними у відповідності від соматичного стану хворого дозами «провокаторів» (імітація «вмирання» з ефектом «дихальної паузи»). Ефект «перевірки» є важливим не тільки для самого хворого, але й для всього його оточення. Якщо пацієнт не заперечує, проводиться відеозапис, що демонструється перед усією групою, а деякі хворі можуть особисто спостерігати цю процедуру. Останнім є етап, що формується після закінчення лікування. Кожен хворий має конкретні рекомендації, серед яких можливість, а для деяких необхідність, присутності через певний термін (0,51 рік) для закріплення ефекту та вирішення адаптаційних питань. Крім того зв'язок з пацієнтами продовжується дистанційно на сайті центру та по телефону, де є можливість негайно відповісти на будь-які запитання. Приклад здійснення способу. Володимир Н. 32 роки, за фахом економіст, розлучений, має доньку 9 років. Проживає один, батьки живуть окремо. Перше знайомство з психоактивними засобами відбулося у 14 років, коли почав палити «травку», змішував її з тютюном. Дуже сподобалося відчуття радісного настрою, безтурботності. У продовж року палив майже щоденно, через 3 місяці доза збільшилася, а через рік зросла у 2 рази. Друзі запропонували спробувати саморобну «ширку». Далі кинув палити анашу, перейшов тільки на вживання опіатів. Деколи приймав трамадол, героїн. Через 1,5 року толерантність зросла до 10-12 кубиків на добу. Батькам нічого не казав, зв’язався з кримінальним оточенням. Дуже важко закінчив середню школу, хоча до восьмого класу був відмінником. Коли їм зацікавилася міліція, розповів батькам про проблеми, вони наполягли на лікуванні в наркодиспансері. В армії не служив, після лікування на протязі 3 місяців психоактивних засобів не вживав, вступив до університету, але далі він повернувся до опіатів. Перевівся на вечірнє відділення факультету, вдень ніде не працював. У 22 роки батьки наполягли на одруженні, міркуючи, що сім’я допоможе. На протязі 3 років неодноразово лікувався у приватних наркологічних центрах Росії, України з терміном до 2-4 місяців. Результат був відсутній. Жінка пішла з донькою, батьки купили житло, щоб жив окремо. У 2001 році вперше потрапив у нашу лікарню, де застосовується пропонований на реєстрацію спосіб комплексного лікування хворих з залежністю внаслідок вживання психоактивних засобів, з метою подолати залежність, щоб відновити сім’ю. Пройшов новий курс лікування, був закодований сироваткою від опіатів терміном на 5 років. У продовж цих років психоактивних речовин не приймав, працював по спеціальності, жінка з донькою повернулася. Але після закінчення строку кодування під натиском приятелів перевірити, чи можливо без небажаних наслідків вживати будь-який наркотичний засіб, почав вживати амфетаміни. 11 55863 Впродовж 4 місяців проймав їх кожен день і знов звернувся до нашого центру. Після лікування вдруге зрозумів, що повертання до будь-яких психоактивних речовин формує не захист від проблем, а безлад у сім’ї, збільшує кількість негараздів. Під кінець лікування заявив: «Підшивайте будь-яку капсулу, на будь-який термін, а я для себе підшиваюсь на все життя». Катамнез через 4 роки - ніякі психоактивні засоби не вживає, прожи Комп’ютерна верстка В. Мацело 12 ває разом з жінкою та дочкою, працює економістом у приватній фірмі. Пропонований спосіб комплексного лікування хворих з залежністю внаслідок вживання психоактивних засобів апробовано на протязі 8 років на 1807 пацієнтах клініки, серед яких 82 % мають стійку повноцінну ремісію, що свідчить про його достатньо високу ефективність та безпечність, і може впроваджуватися у психіатричній та наркологічній практиці. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601