Спосіб лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією

Реферат: Спосіб лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією, який включає призначення терапевтичних засобів імунної направленості, які управляють формуванням та рівнем напруги набутого протигерпетичного імунітету, причому хворому загальним терміном лікування до нормалізації показників імунного статусу та купірування клінічних проявів захворювання призначають противірусний препарат валацикловір по 1 г на добу, два курси антигерпетичного імуноглобуліну по 5 внутрішньошкірних ін'єкцій по 0,2 мл через день з перервою 1 місяць, антигістамінний препарат дезлоратадин по 5 мг на добу та під контролем показників згортання крові, білкових фракцій крові, лейкотоксичного індексу, рівня циркулюючих імунних комплексів та фагоцитарної активності нейтрофілів процедури мембранного плазмаферезу при однократному об'ємі забраної плазми, розрахованому індивідуально для кожного хворого за показниками росту, ваги та гематокриту, з перервою між процедурами 5 діб. UA 86979 U (12) UA 86979 U UA 86979 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до дерматології, і може бути використаною в лікуванні хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією. При герпес-асоційованій багатоформній ексудативній еритемі (ГАБЕЕ) вірус простого герпесу (ВПГ) є пусковою ланкою в розвитку аутоімунного процесу. На сьогодні відсутні методи лікування, що дозволяють елімінувати герпесвіруси з організму людини, не розроблені механізми нейтралізації герпес-асоційованих аутоімунних процесів. У зв'язку із цим, лікувальні заходи при ГАБЕЕ направлені на пригнічення репродукції вірусу, формування адекватної імунної відповіді, блокування реактивації герпесвірусів і асоційованих з ним аутоімунних реакцій. Основними задачами терапії герпетичної інфекції й герпес-асоційованої багатоморфної ексудативної еритеми є: зниження активності клінічних симптомів інфекційного алергійного процесу, скорочення термінів епітелізації вогнищ поразки, зменшення частоти й тяжкості рецидивів, блокування ранніх і віддалених аутоімунних реакцій, попередження передачі інфекції, зниження частоти й тяжкості ускладнень ГАБЕЕ [Мавров И. И. Герпес-вирусная инфекция, клинические формы, патогенез, лечение / Руководство для врачей. - Харьков: Факт, 1998. - 80 с]. Даний спосіб лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією, є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією, який включає призначення терапевтичних засобів імунної направленості, які управляють формуванням та рівнем напруги набутого протигерпетичного імунітету, згідно з корисною моделлю, хворому загальним терміном лікування до нормалізації показників імунного статусу та купірування клінічних проявів захворювання призначають противірусний препарат валацикловір по 1 г на добу, два курси антигерпетичного імуноглобуліну по 5 внутрішньошкірних ін'єкцій по 0,2 мл через день з перервою 1 місяць, антигістамінний препарат дезлоратадин по 5 мг на добу та під контролем показників згортання крові, білкових фракцій крові, лейкотоксичного індексу, рівня циркулюючих імунних комплексів та фагоцитарної активності нейтрофілів процедури мембранного плазмаферезу при однократному об'ємі забраної плазми, розрахованому індивідуально для кожного хворого за показниками росту, ваги та гематокриту, з перервою між процедурами 5 діб. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів лікування хворих на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією, обумовлений синергізмом засобів та заходів, які були використані. Теоретичною основою способу послугував той факт, що проведене вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання й поглиблене дослідження імунного статусу хворих виявило закономірності між тяжкістю перебігу вірусного герпесу й глибиною дефектів імунітету та дозволило розробити методологічний підхід до терапії ГАБЕЕ. Спосіб виконують наступним чином: хворому на багатоформну ексудативну еритему, асоційовану з герпесвірусною інфекцією, загальним терміном лікування до нормалізації показників імунного статусу та купірування клінічних проявів захворювання призначають противірусний препарат валацикловір по 1 г на добу, два курси антигерпетичного імуноглобуліну по 5 внутрішньошкірних ін'єкцій по 0,2 мл через день з перервою 1 місяць, антигістамінний препарат дезлоратадин по 5 мг на добу та під контролем показників згортання крові, білкових фракцій крові, лейкотоксичного індексу, рівня циркулюючих імунних комплексів та фагоцитарної активності нейтрофілів процедури мембранного плазмаферезу при однократному об'ємі забраної плазми, розрахованому індивідуально для кожного хворого за показниками росту, ваги та гематокриту, з перервою між процедурами 5 діб. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. Під спостереженням знаходилося 122 особи, з яких 40 були практично здоровими й склали контрольну групу. Для оцінки ефективності алгоритму лікування було відібрано 82 пацієнта з ГАБЕЕ (38 чоловіків і 44 жінки) у віці від 18 до 65 років (середній вік 43,4±11,5 років). З 82 пацієнтів групи спостереження основну групу склали 42 хворих, групу порівняння - 40 хворих. Серед пацієнтів основної групи: чоловіків - 20, жінок - 22, серед пацієнтів порівняльної групи: чоловіків - 18, жінок - 22. У 16 пацієнтів основної групи багатоморфна ексудативна еритема носила особливо тяжкий перебіг із схильністю до розповсюдження й частих рецидивів. У всіх 1 UA 86979 U 5 10 15 20 25 30 35 пацієнтів основної й порівняльної групи в анамнезі встановлені рецидивуючі форми герпесу. Діагноз інфекції ВПГ підтверджувався на підставі виявлення антигенів і антитіл (ВПГ-1 і ВПГ-2) в ІФА, у тест-системі "Герпескрін" (Ніармедик плюс, Росія), а також за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (in house) [Kimura H., Shibata M., Kuzushima Y. Detection and direct typing of herpes simplex virus by polymerase chain reaction // Med. Microbiol. Immunol.-2006. - Vol. 179. - P. 177-184.]. Критеріями оцінки ефективності проведеної терапії були терміни епітелізації ерозій у вогнищах поразки, стабілізація імунологічних показників, а також стабілізація реологічних властивостей крові. Епітелізація вогнищ поразки в 39 (92,9±0,9 %) пацієнтів основної групи завершувалася до 910 дня лікування. У пацієнтів порівняльної групи за цей період розв'язання висипань спостерігалося тільки в 27 (67,5±1,6 %) випадках. Це розходження вірогідно (Р