Спосіб визначення опору бетону стиранню

Реферат: Спосіб визначення опору бетону стиранню включає прикладання до зразка навантаження і створення навколо нього обертального руху круга з нанесеним на ньому шліфзерном або стандартним піском. Випробування здійснюють в процесі допоміжного обертального руху зразка навколо своєї осі від автономного приводу при змінних навантажувально-швидкісних режимах. Як контртіла додатково використовують кераміку, металеві диски, а також диски з наклеєною на них наждачною шкуркою. Оцінку опору бетону стиранню визначають втратою маси (m) зразка в залежності від швидкості відносного переміщення пари тертя зразок контртіло m=f(v), величини питомого навантаження m=f(p), шляху стирання m=f(L) і часу безпосереднього випробування бетону на стирання m=f(). UA 88275 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ БЕТОНУ СТИРАННЮ UA 88275 U UA 88275 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до механічних випробувань матеріалів, зокрема може бути використана для визначення опору бетону стиранню. Відомий спосіб визначення опору бетону стирання (Національний стандарт України. ДСТУ Б В.2.7-212: 2009. Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення стиранності. Building materials. Concretes. Methods for determination of abrasion), згідно з яким, стирання зразка здійснюють на крузі з нанесеним на ньому шліфзерном 16, згідно з ГОСТ 3647, або стандартним піском, згідно з ДСТУ Б В.2.7-189. Через кожні 30 м шляху стирання залишки абразивного матеріалу видаляють і заміняють новою порцією. Таку операцію проводять п'ять разів, що складає один цикл випробувань (150 м шляху стирання). При цьому після кожного циклу випробувань зразок виймають із гнізда і повертають на 90° у горизонтальній площині (до вертикальної осі) і проводять наступні три цикли. Опір бетону стиранню визначають втратою маси зразка, віднесеної до площі грані, яка піддавалась стиранню при навантаженні зусиллям 300 Н. Недоліками відомого способу є, по-перше, нерівномірне стирання зразка із-за деформації його задньої крайньої поверхні контакту відносно напрямку обертання кругу. Для його усунення після кожного циклу випробувань необхідно здійснювати перестановку зразка, що є окремою допоміжною операцією технологічного процесу досліджень, яка вимагає додаткових витрат часу. По-друге, при використанні як контртіла тільки шліфзерна або стандартного піску процес стирання бетону є недостатньо інформативним, тому що не враховує вплив інших матеріалів на його зносостійкість, які можуть мати місце на практиці. По-третє, за відомим способом відсутня можливість визначення впливу зміни режимів випробувань, наприклад, швидкості відносного переміщення пари тертя зразок - контртіло, величини питомого навантаження на процес зношування бетону. Тому оцінка опору бетону стиранню відношенням втрати маси до площі конкретної за розмірами грані, що стиралася, при одному вибраному навантаженні та при одній швидкості обертання круга є поодиноким випадком випробувань. В основу корисної моделі поставлена задача розширення інформативності досліджень відомого способу шляхом визначення опору бетону стиранню в умовах змінних навантажувально-швидкісних режимів з використанням як контртіл різних матеріалів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення опору бетону стиранню, що включає прикладання до зразка навантаження і створення навколо нього обертального руху круга з нанесеним на ньому шліфзерном або стандартним піском, згідно з корисною моделлю, випробування здійснюють в процесі допоміжного обертального руху зразка навколо своєї осі від автономного приводу при змінних навантажувально-швидкісних режимах, при цьому як контртіла використовують кераміку, металеві диски, а також диски з наклеєною на них наждачною шкуркою, а оцінку опору бетону стиранню визначають втратою маси (m) зразка в залежності від швидкості відносного переміщення пари тертя зразок - контртіло m=f(v), величини питомого навантаження m=f(р), шляху стирання m=f(L) і часу безпосереднього випробування бетону на стирання m=f(τ). На фіг. 1 представлена схема випробування опору бетону стиранню; на фіг. 2 - схема установки контртіла. Для реалізації поставленої корисною моделлю задачі розроблена конструкція установки, яка містить два трифазні електродвигуни 1 і 2 з частотою обертання ротора в межах від 0 до 1500 об./хв. для надання крутних моментів відповідно до зразка 3 і контртіла 4. Електродвигун 1 кінематично зв'язаний із тримачем 5 зразка 3 через клинопасову передачу 6, вали 7 і 8 виконані шліцьовими з можливістю осьового переміщення один відносно одного. Електродвигун 2 поєднаний з фасонним кругом 9, на якому за допомогою притискачів 10, болтів 11 і регулювальних прокладок 12 кріплять контртіло 4. Для зняття і заміни контртіл 4 у крузі 9 виконані отвори 13. Навантажують зразок 3 встановленням набору гир 14 на опору 15 вала 8. Як контртіла 4 використовують диски, виготовлені із кераміки, сталі, чавуну та інших металевих сплавів, а також диски з наклеєною на них наждачною шкуркою. Випробування бетону на стирання виконують наступним чином. На фасонному крузі 9 встановлюють контртіло 4 і закріплюють його за допомогою притискачів 10 і болтів 11, використовуючи набір регулювальних прокладок 12. Потім на опору 15 вала 8 встановлюють гирі 14 і через клинопасову передачу 6 надають обертальний рух зразку 3 від електродвигуна 1. Після цього включають електродвигун 2 і забезпечують обертання контртіла 4. Показником стирання бетону є втрата маси (m) зразка при використанні різних контртіл в залежності від швидкості відносного переміщення пари тертя зразок - контртіло m=f(v), величини питомого навантаження m=f(р), шляху стирання m=f(L) і часу безпосереднього випробування бетону на стирання m=f(τ). 60 1 UA 88275 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення опору бетону стиранню, що включає прикладання до зразка навантаження і створення навколо нього обертального руху круга з нанесеним на ньому шліфзерном або стандартним піском, який відрізняється тим, що випробування здійснюють в процесі допоміжного обертального руху зразка навколо своєї осі від автономного приводу при змінних навантажувально-швидкісних режимах, при цьому як контртіла додатково використовують кераміку, металеві диски, а також диски з наклеєною на них наждачною шкуркою, оцінку опору бетону стиранню визначають втратою маси (m) зразка в залежності від швидкості відносного переміщення пари тертя зразок - контртіло m=f(v), величини питомого навантаження m=f(p), шляху стирання m=f(L) і часу безпосереднього випробування бетону на стирання m=f(). Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2