Спосіб діагностики і лікування захворювань підшлункової залози

Реферат: Спосіб діагностики і лікування підшлункової залози включає послідовне введення дуоденоскопа до верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виконання отвору для введення дуоденоскопа та декомпресію дефекту підшлункової залози. Отвір для введення дуоденоскопа здійснюють шляхом папілосфінктеротомії, а введення дуоденоскопа виконують до великого дуоденального сосочка. Додатково здійснюють трансназальне введення катетера з роздувною манжеткою до робочого каналу дуоденоскопа. Після цього підводять дуоденоскоп з катетером до великого дуоденального сосочка і канюлюють головну вірсунгову протоку під візуальним контролем, фіксують катетер в протоці підшлункової залози роздуванням манжетки. Видаляють дуоденоскоп, а також виконують декомпресію головної панкреатичної протоки підшлункової залози шляхом аспірації панкреатичного соку. UA 88510 U (12) UA 88510 U UA 88510 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургії і може бути використана для ендоскопічної діагностики та лікування хронічного панкреатиту, наприклад рецидивуючого. Відомий спосіб діагностики і лікування підшлункової залози, а саме її постнекротичних кіст (див. Яицкий Н.А., Седов В.М., Сопия Р.А. Острый панкреатит. - М.: - МЕДпресс-информ. - 2003. - С. 189 -194). Він включає багаторазові тонкоголкові аспіраційні пункції під контролем УЗД. Однак цей спосіб не позбавлений недоліків. При введенні пункційної голки під контролем УЗД можуть бути травмовані тканини та органи черевної порожнини, а також судини, що призводить до великого ризику виникнення кровотеч. До недоліків способу слід також віднести неадекватне дренування вмісту кісти крізь тонку голку у разі, коли він включає секвестри, детрит або вміст кісти є густим, пластівчастим. Спосіб може бути успішно застосований при кістах, які не сполучаються з протоковою системою підшлункової залози. За наявності такого зв'язку він малоефективний, що призводить до частого рецидивування кіст внаслідок неадекватної облітерації дефектів у панкреатичних протоках, сполука ж кісти з головною панкреатичною протокою взагалі є абсолютним протипоказанням до цьому способу. Найбільш близьким є спосіб діагностики і лікування підшлункової залози, що описаний в статті В.Д. Луценко та співавт. "Эндоскопическое вскрытие постнекротических кист поджелудочной железы" (див. Хирургия. -2003. -№ 9. -С. 10-13). Спосіб включає послідовне введення дуоденоскопа до верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виконання отвору для введення дуоденоскопа та декомпресію дефекту підшлункової залози. Виконання отвору в місці найбільшої опуклості кісти підшлункової залози в просвіт задньої стінки шлунку або дванадцятипалої кишки відбувається за допомогою пропалювання голчастим папілотомом стінок цих органів. Далі виконують формування сполучення (цистогастро- або цистодуоденоанастомозу) між кістою та зазначеними органами, а декомпресія кісти підшлункової залози здійснюється шляхом мимовільного відтоку її вмісту. Недоліками зазначеного способу є: високий ризик кровотечі зі створюваного широкого сполучення, неадекватне дренування за рахунок склеювання країв розрізу, неможливість санації порожнини антисептичними розчинами, застій вмісту шлунка і дванадцятипалої кишки в порожнині кісти, що сприяє підтримці запального процесу. Тобто описаний спосіб є недостатньо ефективним. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу діагностики і лікування захворювань підшлункової залози, який дозволяє проводити ефективну активну декомпресію головної панкреатичної протоки підшлункової залози шляхом катетеризації її головної вірсунгової протоки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики і лікування підшлункової залози, що включає послідовне введення дуоденоскопа до верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виконання отвору для введення дуоденоскопа та декомпресію дефекту підшлункової залози, згідно з корисною моделлю, отвір для введення дуоденоскопа здійснюють шляхом папілосфінктеротомії, введення дуоденоскопа виконують до великого дуоденального сосочка, додатково здійснюють трансназальне введення катетера з роздувною манжеткою до робочого каналу дуоденоскопа, після цього підводять дуоденоскоп з катетером до великого дуоденального сосочка і канюлюють головну вірсунгову протоку під візуальним контролем, фіксують катетер в протоці підшлункової залози роздуванням манжетки, видаляють дуоденоскоп, а також виконують декомпресію головної панкреатичної протоки підшлункової залози шляхом аспірації панкреатичного соку. Перелік дій способу та їх послідовність дозволяють фізіологічно, атравматично та ефективно здійснити зв'язок з дефектом підшлункової залози (наприклад, запаленням, фіброзом, склерозом частини головної панкреатичної протоки) та його декомпресію і санацію. Заявнику відоме підведення дуоденоскопа до великого дуоденального сосочка, а також канюлювання і катетеризування головної вірсунгової протоки на тривалий строк, але їх сукупність і послідовність дозволяють забезпечити якісно нові характеристики як всього процесу в цілому, так і кожної зі згаданих дій окремо. Спосіб реалізується наступним чином. Маніпуляції виконують за допомогою дуоденоскопа з бічним розташуванням оптики. Пристрій містить дуоденоскоп 1 з вигнутим робочим кінцем 2 і встановленим у його подовжньому каналі катетером 3, який на робочому кінці 2 містить роздувну манжетку 4. Манжетка 4 виконана з можливістю введення в порожнину дуоденоскопа 1 і закріплення в його робочому кінці 2, при цьому подовжній розмір роздувної манжетки 4 сумірний з подовжнім розміром робочого кінця 2 дуоденоскопа 1. Після введення дуоденоскопа в дванадцятипалу кишку хворого укладають на живіт, руки вздовж тулуба. Великий дуоденальний сосочок виводять в зручну позицію. Катетер 3 встановлюють після ендоскопічної папілосфінктеротомії наступним чином: у дуоденоскоп 1 крізь 1 UA 88510 U 5 10 15 20 25 його робочий канал вводять катетер 3 так, щоб його робочий кінець був втоплений в отворі дуоденоскопа 1. Дуоденоскоп 1 з катетером 3 підводять до великого дуоденального сосочка, канюлюють вірсунгову протоку і під візуальним контролем роздувають манжетку 4, фіксуючи катетер 3 у протоці підшлункової залози. Поступальними рухами дуоденоскоп 1 витягають. До вільного кінця назопанкреатично встановленого катетера 3 фіксують будь-які пристосування відбору панкреатичного соку, промивання і введення лікарських або рентгенконтрастних діагностичних засобів. Застосування даного способу дозволить надійно зафіксувати катетер 3 у вірсунговій протоці, виключити засмічення, поліпшити і прискорити результати лікування хворих із захворюваннями підшлункової залози, наприклад з хронічним панкреатитом. Таким чином, використання описаного способу для діагностики і лікування підшлункової залози дозволяє забезпечити можливість постійної декомпресії вірсунгової протоки при зменшенні кількості ускладнень. Також пристрій дозволяє крізь постійно встановлений катетер за необхідності промивати головну панкреатичну протоку, або вводити туди лікарські речовини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики і лікування підшлункової залози, що включає послідовне введення дуоденоскопа до верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виконання отвору для введення дуоденоскопа та декомпресію дефекту підшлункової залози, який відрізняється тим, що отвір для введення дуоденоскопа здійснюють шляхом папілосфінктеротомії, введення дуоденоскопа виконують до великого дуоденального сосочка, додатково здійснюють трансназальне введення катетера з роздувною манжеткою до робочого каналу дуоденоскопа, після цього підводять дуоденоскоп з катетером до великого дуоденального сосочка і канюлюють головну вірсунгову протоку під візуальним контролем, фіксують катетер в протоці підшлункової залози роздуванням манжетки, видаляють дуоденоскоп, а також виконують декомпресію головної панкреатичної протоки підшлункової залози шляхом аспірації панкреатичного соку. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2