Спосіб хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози

Реферат: Спосіб хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози включає висічення і видалення кісти, при якому проводять локальне площинне висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, клиновидну резекцію гачковидного відростка, розсічення і висічення стінок головної панкреатичної протоки до протоків II-III порядку на всьому її протязі, а на реконструктивному етапі операції викроюють трансплантат з тонкої кишки на судинній ніжці, накладають панкреатоєюноанастомоз, додатково формують анастомоз між тонкокишковим трансплантатом та низхідною гілкою дванадцятипалої кишки в проекції великого дуоденального сосочка, а безперервність травного тракту відновлюють шляхом накладання ентероентероанастомозу "кінець в кінець". UA 83027 U (54) СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ІНТРАПАРЕНХІМАТОЗНОЇ КІСТИ ГОЛОВКИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ UA 83027 U UA 83027 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної панкреатології, і може бути використана при хірургічному лікуванні інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози. Відомий спосіб хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози, який включає проведення панкреатодуоденальної резекції за Traverso-Longmire, при цьому висікають і видаляють кісту разом з головкою підшлункової залози [Ничитайло М.Е., Ю.В. Снопок, И.И. Булик. Кисты и кистозные образования поджелудочной железы. - ЧАО "Полиграфкнига", 2012.-544 с. - С. 407]. Недоліком цього способу є тривалі терміни лікування хворих через високу частоту післяопераційних ускладнень, несприятливі віддалені метаболічні наслідки зумовлені екзо- та ендокринною панкреатичною недостатністю, ненадходженням панкреатичного соку у дванадцятипалу кишку. Задачею корисної моделі є розробка такого способу хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози, який за рахунок локального площинного висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, дозволив би зменшити частоту ранніх післяопераційних ускладнень, усунути негативні метаболічні віддалені наслідки та скоротити терміни лікування хворих. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози, який включає висічення і видалення кісти, згідно з корисною моделлю, проводять локальне площинне висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, клиновидну резекцію гачковидного відростка, розсічення і висічення стінок головної панкреатичної протоки до протоків ІІ-ІII порядку на всьому її протязі, а на реконструктивному етапі операції, викроюють трансплантат з тонкої кишки на судинній ніжці, накладають панкреатоєюноанастомоз, додатково формують анастомоз між тонкокишковим трасплантатом та низхідною гілкою дванадцятипалої кишки в проекції великого дуоденального сосочка, а безперервність травного тракту відновлюють шляхом накладання ентероентероанастомозу "кінець в кінець". Локальне площинне висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, клиновидна резекція гачковидного відростка, розсічення і висічення стінок головної панкреатичної протоки до протоків ІІ-IIІ порядку на всьому її протязі, запобігають розвитку фіброзно-дегенеративних процесів, сприяють збереженню функціонуючої тканини підшлункової залози, зменшенню явищ екзокринної недостатності і стійкому усуненню больового синдрому, що дозволяє скоротити терміни лікування хворих. Накладання панкреатоєюноанастомозу на трансплантаті тонкої кишки на судинній ніжці і додаткове формування анастомозу між трансплантатом та низхідною гілкою дванадцятипалої кишки в проекції великого дуоденального сосочка, забезпечують фізіологічний відтік соку підшлункової залози у дванадцятипалу кишку, що також скорочує терміни лікування хворих. Спосіб здійснюють наступним чином. Виконують верхньо-серединну лапаротомію. Мобілізують дванадцятипалу кишку за Кохером. Широко розкривають сальникову сумку. За допомогою пункції тонкою голкою встановлюють точну локалізацію головної панкреатичної протоки в ділянці перешийка підшлункової залози і в цьому місці розсікають її на всьому протязі, при потребі виконують видалення конкрементів. Виконують локальне площинне висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, клиновидну резекцію гачковидного відростка, висічення стінок головної панкреатичної протоки до протоків ІІ-III порядку на всьому її протязі. Викроюють трансплантат із порожньої кишки на судинній ніжці, проводять його позаду попереково-ободової кишки до передньої поверхні підшлункової залози. Накладають панкреатоєюноанастомоз дворядним швом і додатково формують анастомоз між трансплантатом тонкої кишки та низхідною гілкою дванадцятипалої кишки в проекції великого дуоденального сосочка. Черевну порожнину і сальникову сумку дренують. Рану пошарово зашивають наглухо. Приклад 1. Хворий Г., 1960 р. н., карта стаціонарного хворого № 84513, госпіталізований у хірургічне відділення обласної клінічної лікарні 15.01.2013 р. з діагнозом: Інтрапаренхіматозна кіста головки підшлункової залози. Хронічний фіброзно-дегенеративний панкреатит. Вірсунгоектазія, вірсунголітіаз. Після встановлення показань до оперативного лікування 22.01.2013 р. проведено операцію. Верхньо-серединна лапаротомія, мобілізація дванадцятипалої кишки за Кохером, широко розкрили сальникову сумку. За допомогою пункції тонкою голкою встановили точну локалізацію головної панкреатичної протоки в ділянці перешийка підшлункової залози і в цьому місці розсікли її на всьому її протязі, та видалили з її просвіту конкременти. Виконали локальне площинне висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, клиновидну резекцію гачковидного відростка, висікли стінки головної панкреатичної протоки до 1 UA 83027 U 5 10 протоків IІ-III порядку на всьому її протязі. Викроїли трансплантат із порожньої кишки на судинній ніжці, провели його позаду попереково-ободової кишки до передньої поверхні підшлункової залози. Наклали панкреатоєюноанастомоз дворядним швом і додатково сформували анастомоз між трансплантатом тонкої кишки та низхідною гілкою дванадцятипалої кишки в проекції великого дуоденального сосочка. Черевну порожнину і сальникову сумку дренували. Рану пошарово зашили наглухо. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Хворий виписаний в задовільному стані на 9 добу після операції. Запропонований спосіб хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози був включений у лікування 4-х хворих. Середні терміни стаціонарного лікування хворих становили 9 днів. В той час, як серед 4-х хворих, які були проліковані за способом-аналогом, середні терміни стаціонарного лікування становили 16 днів. Таким чином, порівняння з аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє скоротити терміни стаціонарного лікування. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб хірургічного лікування інтрапаренхіматозної кісти головки підшлункової залози, який включає висічення і видалення кісти, який відрізняється тим, що проводять локальне площинне висічення фіброзно змінених тканин головки підшлункової залози і стінок кісти, клиновидну резекцію гачковидного відростка, розсічення і висічення стінок головної панкреатичної протоки до протоків II-III порядку на всьому її протязі, а на реконструктивному етапі операції викроюють трансплантат з тонкої кишки на судинній ніжці, накладають панкреатоєюноанастомоз, додатково формують анастомоз між тонкокишковим трансплантатом та низхідною гілкою дванадцятипалої кишки в проекції великого дуоденального сосочка, а безперервність травного тракту відновлюють шляхом накладання ентероентероанастомозу "кінець в кінець". Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2