Спосіб отримання електропровідного волокнистого матеріалу

1. Спосіб отримання електропровідного волокнистого матеріалу шляхом синтезу електропрові 3 здійснюється з використанням поверхневоактивної речовини. Доцільно, щоб як поверхнево-активну речовину використовували аніонактивну поверхневоактивну речовину. Доцільно, щоб як поверхнево-активну речовину використовували катіонактивну поверхневоактивну речовину. Доцільно, щоб як поверхнево-активну речовину використовували неіоногенну поверхневоактивну речовину. Доцільно, щоб як волокнистий матеріал використовувався поліамідний волокнистий матеріал. Доцільно, щоб як волокнистий матеріал використовувався поліакрилонітрильний волокнистий матеріал. Доцільно, щоб як волокнистий матеріал використовувався поліефірний волокнистий матеріал. Доцільно, щоб як волокнистий матеріал використовувався целюлозний волокнистий матеріал. За рахунок синтезу електропровідного полімеру в присутності волокнистого матеріалу і поверхнево-активної речовини: аніонактивної, катіонактивної або неіоногенної, забезпечуються електропровідні властивості волокнистому матеріалу і відбувається зниження енерговитрат, трудомісткості та підвищення техніко-економічних показників готових електропровідних волокон. Електропровідний волокнистий матеріал отримують таким чином. Приклад 1. Підготовлений волокнистий матеріал фарбують таким чином. У фарбувальному розчині при визначеному модулі вани відбувається окислення аніліну з застосуванням окисника у кислому середовищі при еквівалентному співвідношенні окисник/анілін =1.3 в присутності поверхнево-активної речовини і волокнистого матеріалу, витримуючи останній 30180хв. при температурі 0-98°С. Потім волокнистий матеріал промивають. Після цього проводять миловку. Волокнистий матеріал знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСl при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого волокнистий матеріал остаточно промивають і висушують. Приклад 2. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл.1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), соляну кислоту (мольне співвідношення НСІ/анілін =3.5) в присутності аніонактивної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 3. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), соляну кислоту (мольне співвідношення НСІ/анілін 89070 4 =3.5) в присутності катіонактивної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 4. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), соляну кислоту (мольне співвідношення НСІ/анілін =3.5) в присутності неіоногенної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 5. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), сірчану кислоту (мольне співвідношення Н2SО4/анілін =1.5) в присутності аніонактивної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30-180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають i висушують. Приклад 6. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), сірчану кислоту (мольнеспіввідношення Н2SО4/анілін =1.5) в присутності катіонактивної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30-180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 7. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), сірчану кислоту (мольне співвідношення Н2SО4/анілін =1.5) в присутності неіоногенної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30-180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 8. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. 5 89070 Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), суміш соляної та сірчаної кислот з рН в межах 2-3 в присутності аніонактивної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30-180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 2025°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 9. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), суміш соляної та сірчаної кислот з рН в межах 2-3 в присутності катіонактивної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30-180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 2025°С, модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 10. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують таким чином. Модуль вани 30. У фарбувальний розчин, що містить анілін (див. табл. 1), персульфат амонію (мольне співвідношення (NH4)2S2O8/анілін =1.25), суміш соляної та сірчаної кислот з рН в межах 2-3 в присутності неіоногенної ПАР (див. табл. 1), занурюють полотно і витримують його 30-180хв. при температурі 0-98°С. Потім полотно промивають. Після цього проводять миловку. Полотно знову промивають. Потім проводять процес допування: 4%-ним розчином НСІ при температурі 20-25°С, 6 модуль вани 50. Після чого полотно остаточно промивають і висушують. Приклад 11. Підготовлене поліамідне трикотажне полотно фарбують, використовуючи модуль вани 10 аналогічно прикладам 1-10 (див. табл. 1). Приклад 12. Підготовлену поліамідну нитку фарбують при концентрації аніліну 5-100г/л аналогічно прикладам 1-11 (див. табл. 1). Приклад 13. Підготовлене поліакрилонітрильне трикотажне полотно фарбують аналогічно прикладам 1-10 (див. табл. 1). Приклад 14. Підготовлений поліакрилонітрильний волокнистий матеріал фарбують аналогічно прикладам 1-11. Приклад 15. Підготовлений поліефірний волокнистий матеріал фарбують аналогічно прикладам 1-10. Приклад 16. Підготовлений бавовняний волокнистий матеріал фарбують аналогічно прикладам 1-10. Приклад 17. Підготовлений віскозний волокнистий матеріал фарбують аналогічно прикладам 110. Значення електропроводності отриманих волокнистих матеріалів лежать в інтервалі 1·10-21·10-2(Ом·м)-1 (див. табл. 2). Перевагами такого способу отримання електропровідного волокнистого матеріалу є простота його отримання, що не вимагає додаткових обробок плазмою і спеціального обладнання. Запропонований електропровідний волокнистий матеріал може бути різного сировинного складу. Також даний спосіб отримання електропровідного волокнистого матеріалу дозволяє відмовитись від використання вуглецевих і металізованих волокон, у яких значно складний технологічний процес, що призводить до необхідності використання спеціального обладнання. Таблиця 1 Найменування компонентів Анілін Аніонактивні ПАР, наприклад, Сульфонол Диспергатор НФ КатіонактивніПАР, наприклад, Алкамон ОС-2 Алкамон 2Д Неіоногенні ПАР, наприклад, Препарат ОС-20 Стеарокс 6 Концентрація компонентів за прикладами, г/л 1 + 2 1-70 3 30-100 4 10-100 5 1-70 6 30-100 7 10-100 8 1-70 9 30-100 10 10-100 + + 2 2 2 2 2 2 + + 2 2 2 2 2 2 + + 2 2 2 2 2 2 7 89070 8 Таблиця 2 Електрофізичні властивості електропровідних волокнистих матеріалів Питома електропровідність, Характеристика волокнистого ма(Ом·м)-1 теріалу Вуглецевий [1] 1·10-5 - 1·105 Напівпровідник, провідник Поліанілін-найлон 6 (аналог) [2] -2.2·10-2 - -1.1·10-2 Провідник Отриманий волокнистий матеріал за приПровідник -2 2 кладами 1-17 1·10 - 1·10 Електропровідний волокнистий матеріал В результаті використання запропонованого винаходу суттєво покращуються техніко-економічні показники готових волокон, а також знижуються Комп’ютерна верстка Т. Чепелева технологічні витрати та собівартість електропровідного волокнистого матеріалу. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601