Спосіб підземної розробки рудного покладу

1. Спосіб підземної розробки рудного покладу, що включає поділ рудного тіла на блоки і міжблокові цілики, проходку відкотних, доставних, підготовчих, бурових, підповерхових, випускних і підняттєвих виробок, буріння вибухових свердловин, обвалення рудного масиву в контурах очисного простору блока, випуск відбитої руди, який відрізняється тим, що рудний масив блока по вертикальній осі розділяють підпірним ціликом, обмеженим суміжними панелями, у яких проходять відрізні підняттєві, при цьому запаси панелей по горизонтальній осі розділяють проміжним рудним ціликом, а витяг руди з панелей ведуть по черзі, при цьому в першу чергу обвалюють і випускають руду по відрізних підняттєвих з очисного простору панелей над проміжним рудним ціликом, у другу чергу обвалюють і випускають руду очисного простору панелей під проміжним рудним ціликом, а після витягу запасів панелей в утворений відкритий вироблений простір послідовно обвалюють запаси проміжного рудного цілика, підпірного цілика і рудної стелини блока, випускаючи руду до заданих показників витягу. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що у зоні проміжного цілика і під ним - у зоні очисного простору нижньої частини суміжних панелей - збільшують діаметр відрізних підняттєвих. Корисна модель відноситься до гірничої промисловості і може бути використана при розробці підземним способом рудних покладів поверховокамерними системами розробки. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб розробки рудних покладів поверхово-камерною системою розробки. Спосіб включає поділ рудного тіла на блоки і міжблокові цілики, проходку відкаточних, доставних, підготовчих, бурових, підповерхових, випускних і підняттєвих виробок, буріння вибухових свердловин, обвалення рудного масиву в контурах очисного простору блоку, випуск відбитої руди [М.И Агошков, С.С. Борисов, В.А. Боярский "Разработка рудных и нерудных месторождений. М. "Недра", 1983, с. 142-143]. Недоліком відомого способу є те, що параметри камер і відкритого очисного простору обмежуються стійкістю вміщуючих порід у випадку відпрацьовування міцних руд. При нестійких породах це приводить до зменшення запасу блоку і змушеному переходу до підповерхової виїмки. Підповерхова виїмка, у порівнянні з поверховою, характеризується значно великими трудови ми і матеріальними витратами, обумовленими необхідністю проходки додаткових виробок на проміжному (підповерховому) прийомному горизонті і збільшеному обсягу виконання буровибухових робіт при очисній виїмці. Усе це негативно позначається як на показниках, так і на собівартості видобутку руди. Задачею корисної моделі є удосконалення способу підземної розробки рудного покладу за рахунок поверхово-камерного видобутку руди з поетапним спадним витягом руди з очисних панелей, які сформовані у контурах видобуткового блоку вертикальним підпірним і горизонтальним проміжним ціликами. Корисна модель дозволяє розширити область застосування поверхово-камерної системи розробки стосовно до покладів представленими рудами і породами середньої стійкості, а також зменшити обсяг проходки виробок, знизити витрати на буровибухові роботи, поліпшити показники витягу руди при зниженні собівартості її видобутку. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб підземної розробки рудного покладу включає поділ рудного тіла на блоки і міжблокові О) 00 8940 цілики, проходку відкаточних, доставних, підготовчих, бурових, підповерхових, випускних і підняттєвих виробок, буріння вибухових свердловин, обвалення рудного масиву в контурах очисного простору блоку, випуск відбитої руди. Відповідно до корисної моделі, рудний масив блоку по вертикальній вісі розділяють підпірним ціликом обмежений суміжними панелями, у яких проходять відрізні підняттєві, при цьому запаси панелей по горизонтальній вісі розділяють проміжним рудним ціликом, а витяг руди з панелей ведуть по черзі, при цьому в першу чергу обвалюють і випускають руду по відрізним підняттєвим, з очисного простору панелей над проміжним рудним ціликом, у другу чергу обвалюють і випускають руду очисного простору панелей під проміжним рудним ціликом, а після витягу запасів панелей в утворений відкритий вироблений простір послідовно обвалюють запаси проміжного рудного цілика, підпірного цілика і рудної стелини блоку, випускаючи руду до заданих показників витягу. Для інтенсифікації процесу випуску руди з очисного простору панелей збільшують діаметр відрізних підняттєвих у зоні проміжного цілика і під ним-у зоні очисного простору нижніх частин суміжних панелей. Корисна модель, що заявляється, ілюструється схемами, де на Фіг. 1 показана вертикальна проекція ділянки рудного покладу і видобувного блоку; на Фіг.2 - розріз Фіг.1 по А - А. Спосіб, що заявляється, реалізується таким чином. Витяг руди ведеться поверховою системою розробки з поетапно (послідовно) формованим відкритим очисним простором. Максимальні параметри розкриття у блоці визначають у залежності від ступеня стійкості масиву руди і порід. Параметри міжблокових ціликів 1, 2 і стелини З визначаються виходячи з вимог по підтримці конструктивних елементів блоку на заданий період часу. Проектні контури очисного простору блоку, обмеженого міжблоковими ціликами 1, 2, розділяють по вертикальній осі підпірним цілком 4, утворюючі при цьому дві суміжних панелі 5, 6, які у свою чергу розділяють по горизонтальній вісі проміжним рудним ціликом 7. Товщина проміжного рудного цілика 7 повинна забезпечувати надійну підтримку порід при очисній виїмці в міру витягу руди з очисного простору суміжних панелей 5, 6. У днищі блоку 8, що відпрацьовується, проходять відкаточні 9, доставні 10 і випускні виробки 11. Проходять два відрізних штреки 12,13 лежачого боку, один на рівні горизонту воронок, а інший підповерховий. З відрізних штреків 12, 13 проходять бурові орти 14, 15, а по вісі панелей - відрізні підняттєві 16, 17, котрі орієнтують співвісно випускним виробкам 11. У міжблокових ціликах 1, 2 проходять веитиляційно-ходові підняттєві 18, 19 з буровими штреками 20 для буріння вибухових свердловин у масиві цих ціликів і бурові орти 21, 22 для буріння вибухових свердловин у масиві проміжного рудного цілика 7. 4 Крім того, у верхній частиш міжблокових ціликів 1, 2 проходять орти 23, 24 для буріння зустрічно-направлених свердловин у масиві рудної стелини 3 блоку. Відрізні підняттєві 16, 17 над проміжним ціликом 7 розширюють до утворення відрізної щілини, що служить відкритим компенсаційним простором при обваленні руди у верхній частині суміжних панелей 5, 6. Відрізні підняттєві, пройдені в проміжному цілику 7 і під ним - у нижній частині суміжних панелей 5, 6, розширюють до одержання необхідного діаметра (4-6м), що забезпечує ефективний перепуск (випуск) руди з верхнього підповерху у випускні виробки 11 на відкаточному горизонті. У результаті проведених підготовчих робіт у блоці утворюються наступні зони очисної виїмки, обмежені запасами: - верхньої частини суміжних панелей 5, 6; - нижньої частини суміжних панелей 5, 6; - проміжного цілика 7; - підпірного цілика 4; - рудної стелини 3; - міжблокового цілика 2. Процес очисної виїмки починається першочерговим обваленням руди з верхньої частини суміжних панелей 5, 6 над проміжним рудним ціликом 7. Руда випускається по розширеним відрізним підняттєвим 16, 17 у випускні виробки 11, відкіля за допомогою віброустановок завантажується в транспортні засоби, що знаходяться у відкаточному штреку 9. В другу чергу обвалюється руда в нижній частині суміжних панелей 5, б під проміжним цілком 7. Випуск руди здійснюється аналогічно за допомогою віброустановок. У залежності від ступеня стійкості розкриття масиву руди і порід, можуть бути прийняті різні схеми відпрацьовування рудних ціликів усередині блоку і його стелини. Схема № 1: - обвалюється проміжний рудний цілик 7 в суміжних панелях 5, 6 з наступним повним випуском відбитої руди; - обвалюється підпірний цілик 4 й одночасно з ним стелина 3 камери; - руда випускається під заваленими породами вищележачого поверху до планових показників витягу. Схема № 2: - обвалюється проміжний рудний цілик 7, підпірний цілик 4 й одночасно з ними стелина 3 камери; - руда випускається під заваленими породами вищележачого поверху до планових показників витягу. Після повного витягу запасів блоку обвалюють міжблоковий цілик 2 суміжний з раніше відпрацьованим блоком, а відбиту руду випускають під породами, що налягають. Дослідження показали, що спосіб підземної розробки рудного покладу забезпечує високі показники витягу руди за рахунок мінімального часу існування максимальних по своїх розмірах розкриттів, що визначається часом випуску руди з ціликів у контурах блоку, що відпрацьовується. Це 5 8940 6 попереджає спонтанне вивалоутворення у вироблізація способу дозволяє розширити область залений простір порід висячого боку і тим самим стосування поверхово-камерних систем стосовно дозволяє одержати максимальні показника витягу . до покладів, представленим рудами і породами з руди при її мінімальних втратах і засміченні. Peaнизькими міцнисними характеристиками. Фи.2. Комп'ютерна верстка А. Крижанівський Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601