Спосіб отримання модифікованого епоксикомпозитного покриття

Реферат: UA 89682 U UA 89682 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області отримання композитних покриттів для захисту від агресивних середовищ та спрацювання деталей механізмів та машин, технологічного устаткування в машинобудуванні, радіотехнічній, хімічній та харчовій промисловості. Відома захисна композиція та спосіб її отримання [пат. № 97020588, опубл. в "Промислова власність України", 1997, № 5 "Корозійностійка композиція та спосіб її одержання"], що містить стирол, полістирол, перекис бензолу, диметиланілін та етилсилікат при способі формування захисного покриття, що ґрунтується на полімеризації стиролу в масі полістиролу, перекису бензолу і диметиланіліну, яка відбувається наступним чином: вихідну кількість стиролу і полістиролу ділять на дві частини у співвідношенні (45-55):(55-45), потім розчиняють першу і другу частину полістиролу відповідно у першій і другій частинах стиролу в окремих ємностях, після чого при неперервному перемішуванні у першу частину суміші вводять диметиланілін та етил силікат, далі отримані композиції зливають в ємність і перемішують разом. Недоліком відомого покриття та способом його отримання є крихкість та складність формування. Найбільш близькою за технічною суттю до результату, який досягається, і способу, що заявляється, є спосіб отвердіння епоксидної композиції [пат. № 32287 Україна, МПК C09D 163/00; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9, - 4 с.], що полягає у створенні механічної суміші з епоксидної діанової смоли та отверджувача, і подальшою термообробкою при температурі 323343°К протягом часу 1,8-2,0 год. Недоліком вказаного способу отримання композитного матеріалу є складний технологічний процес формування, та низькі показники когезійної міцності. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення адгезійної, когезійної міцності і, як наслідок, фізико-механічних властивостей епоксидних композитів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб отримання модифікованого епоксикомпозитного покриття, що полягає у створенні механічної суміші з епоксидної діанової смоли та отверджувача, і подальшою термообробкою при температурі 323-343°К протягом часу 1,8-2,0 год., згідно з корисною моделлю, після стадії суміщення компонентів, покриття наносять на виріб і обробляють змінним магнітним полем протягом 3 годин з частотою =20…200 Гц та магнітною індукцією В=3….4,5 Тл. Покриття формують за такою технологією. При формуванні матеріалу покриття проводять дозування компонентів, перемішування епоксидної смоли і отверджувача (ПЕПА). При потребі використання наповнювача, його перемішують із епоксидною смолою до введення отверджувача. Після цього отриману композицію протягом =10-15 хв. наносять на попередньо обезжирену поверхню виробу методом пневматичного розпилення чи пензлем, та обробляють змінним магнітним полем протягом 3 год., з частотою =20…200 Гц та при магнітній індукції В=3…4,5 Тл. Отриману композицію термообробляють за режимом: Т=323-343° К, =1,8-2,0 год. Як зв'язуюче для захисного покриття вибрано низькомолекулярну епоксидно-діанову смолу марки ЕД-20 [ГОСТ 10687-76], яка у скловидному стані характеризується високими фізикомеханічними властивостями та адгезійною міцністю до металів і сплавів. Для зшивання епоксидного зв'язуючого використовували отверджувач поліетилен-поліамін (ПЕПА) [ТУ 6-02594-73]. Отверджувач у зв'язуюче вводили при стехіометричному співвідношенні компонентів. Оброблення композиції на основі епоксидного зв'язуючого та отверджувача у змінному магнітному полі підвищує вміст гель-фракції в матеріалі, що покращує ступінь зшивання зв'язуючого, а також забезпечує впорядкування структури матеріалу покриття за рахунок орієнтації доменів макромолекул вздовж силових ліній магнітного поля, що покращує когезійну міцність отриманого покриття. Крім того, на поверхні епоксикомпозитного покриття під впливом змінного магнітного поля утворюється подвійний електричний шар, що підвищує адгезію покриття до основи. Наслідком оброблення епоксикомпозитного покриття змінним магнітним полем є підвищення температури в середовищі обробки. Для збереження властивостей покриття важливим є не допустити перевищення температури понад норму. Перевищення температури в зоні обробки понад Т335±5°К призводить до виникнення значних залишкових напружень в покритті, що знижує його довговічність. Перевищення температури в зоні обробки понад Т>360±5°К призводить до виникнення пористості та дефектів структури. Важливо, щоб матеріал покриття зшивався під впливом змінного магнітного поля до повного затвердіння. Перевищення тривалості магнітного оброблення в процесі зшивання епоксикомпозитного покриття понад >3 год. не доцільне, і не забезпечує ніякого додаткового зміцнювального ефекту. Зниження тривалості магнітного оброблення менше 