Спосіб прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту

Реферат: Спосіб прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту включає дослідження проби біологічної рідини. В сечі хворого оцінюють вміст оксипроліну і при його підвищенні по відношенню до референтних значень до 40,3±3,32 мг/добу прогнозують утворення спайок в післяопераційному терміні. UA 89853 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ УТВОРЕННЯ СПАЙОК ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ШЛУНКОВОКИШКОВОГО ТРАКТУ UA 89853 U UA 89853 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і може бути використаною для прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунковокишкового тракту. Зі збільшенням числа оперативних втручань на органах черевної порожнини зростає питома вага випадків гострої спайкової кишкової непрохідності. У структурі всіх випадків кишкової непрохідності спайковий процес стає причиною цієї недуги в більшості спостережень і займає перше (75-87 %) місце [Воробьев А.А. Спаечная болезнь брюшной полости, эндоскопическая хирургия. - М., 2003. - 204 с; Галуц П.П… Гришин И.П. Применение ЛКТГ и кортизона, при острой кишечной непроходимости // В кн. Труды докладов первой Республиканской научной конференции практических врачей. - Минск 1962. - С. 35-37; Дубяга А.И. К вопросу о патогенезе клинике, лечении спаечной болезни.: Автореф…. канд. мед. наук. - Тюмень, 1977. - 23 с]. Підвищений інтерес до цього захворювання пов'язаний з високою частотою його прояву, високою летальністю, що зберігається, й відсутністю методів і засобів для надійної профілактики рецидиву хвороби. Лікування хворих із цим захворюванням передбачає не тільки ліквідацію гострих явищ хвороби, але й проведення протирецидивних заходів. У результаті вдається скоротити повторне їхнє звернення за невідкладною допомогою аж до повної реабілітації. Після купірування гострих явищ хвороби в ході диспансерного спостереження встановлюються показання до проведення профілактичних заходів. Ефективність профілактичних та лікувальних заходів напряму залежить від оперативності та об'єму їх застосування, у зв'язку з чим прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту є актуальною задачею практичної медицини. На сьогодні здійснюються спроби прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту. Так, наприклад, відомий спосіб прогнозування спайкоутворення за контролем деяких показників гуморального імунітету. До таких відносять відхилення в рівнях деяких показників крові: лімфоцитоз, С-реактивний білок, сіалова проба, альбуміно-глобуліновий індекс [Біцька І.В. Зміни деяких показників гуморального імунітету у хворих на спайкову кишкову непрохідність, поєднаною з вентральною грижею / І.В. Біцька // Шпитальна хірургія. - 2003. - № 4. - С 15-17]. Даний спосіб прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунковокишкового тракту є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлена задача розширення арсеналу способів прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту наряду з їх спрощенням. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту, який включає дослідження проби біологічної рідини, згідно з корисною моделлю, в сечі хворого оцінюють вміст оксипроліну і при його підвищенні по відношенню до референтних значень до 40,3±3,32 мг/добу прогнозують утворення спайок в післяопераційному терміні. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту наряду з їх спрощенням, обумовлений тим, що визначають головний маркер катаболізму колагену. Спосіб виконують наступним чином: в сечі хворого оцінюють вміст оксипроліну і при його підвищенні по відношенню до референтних значень до 40,3±3,32 мг/добу прогнозують утворення спайок в післяопераційному терміні. Ефективність способу доказана експериментально. Відомо, що одним із патогенетичних факторів формування спайкової хвороби є порушення метаболізму сполучної тканини. Серед факторів, що здійснюють вплив на процеси утворення спайок, істотне значення мають індивідуальні генетичні особливості обміну колагену та попередників його синтезу - оксипроліну, а також інших сполучнотканинних метаболітів глікозаміногліканів (ГАГ), хондроїтинсульфатів та ін. Від метаболічних процесів, перебіг яких здійснюється в сполучній тканині, будуть залежати процеси адгіогенезу, а ступінь виразності біохімічних змін буде корелювати з ступенем важкості патологічного процесу. У зв'язку з цим у ранньому післяопераційному періоді вивчали наявність і зміни концентрації важливих структурних компонентів міжклітинної речовини та сполучнотканинних метаболітів (табл.). В дослідженні приймали участь пацієнти, які були прооперовані на шлунково-кишковому тракті та у яких в післяопераційному терміні були виявлені клінічні ознаки спайкоутворення (група порівняння) та здорові особи (референтні показники). 60 1 UA 89853 U Таблиця Показники компонентів сполучної тканини Показники Загальні ГАГ, мкмоль/л ГАГ 1 фракція, мкмоль/л ГАГ 2 фракція, мкмоль/л ГАГ 3 фракція, мкмоль/л Хондроїтинсульфати, г/л Оксипролін, мг/добу Уронові кислоти, мг/добу 5 10 Референтні показники 12,5±0,62 5,8±0,3 4,2±0,21 3,3±0,16 9,6±0,48 8,2±0,57 5,0±0,35 Група порівняння 9,8±058 6,7±0,53 1,6±0,11 1,5±0,1 14,0±0,84 40,4±3,23 2,1±0,06 Вміст хондроїтинсульфатів в сироватці крові в групі порівняння був дещо підвищеним до значення 14,0±0,84 г/л. Також в даній групі виявили статистично достовірне зниження концентрації загальних ГАГ за рахунок фракції 2 та 3, значення яких було нижчим в порівнянні з референтним майже вдвічі, що підтверджує зниження фібропластичних процесів. При дослідженні екскреції оксипроліну з сечею - основного маркера, що відображає катаболізм колагену - виявили статистично достовірне зростання значення концентрації цього показника (40,4±3,23 мг/добу) відносно референтних величин, що дозволяє рекомендувати цей показник як прогностичний маркер утворення спайок після хірургічного лікування шлунковокишкового тракту. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб прогнозування утворення спайок після хірургічного лікування шлунково-кишкового тракту, який включає дослідження проби біологічної рідини, який відрізняється тим, що в сечі хворого оцінюють вміст оксипроліну і при його підвищенні по відношенню до референтних значень до 40,3±3,32 мг/добу прогнозують утворення спайок в післяопераційному терміні. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2