Спосіб черезкісткового остеосинтезу переломовивиху акроміального кінця ключиці

Реферат: Спосіб черезкісткового остеосинтезу переломовивиху акроміального кінця ключиці включає введення спиць, гвинт-стрижень та монтаж апарата зовнішньої фіксації. Два гвинти-стрижні вводять у проксимальний фрагмент ключиці, відповідно у грудинний кінець та поблизу лінії перелому, один гвинт-стрижень у акроміальний фрагмент ключиці і по одному гвинту-стрижню вводять в акроміальний відросток та ость лопатки, після репозиції переломовивиху трансартикулярно через зону перелому в проксимальний фрагмент ключиці вводять дві спиці, після чого введені гвинти-стрижні і спиці закріплюють в апараті зовнішньої фіксації. UA 90111 U (54) СПОСІБ ЧЕРЕЗКІСТКОВОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ПЕРЕЛОМОВИВИХУ АКРОМІАЛЬНОГО КІНЦЯ КЛЮЧИЦІ UA 90111 U UA 90111 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до травматології, і може бути застосована для черезкісткового остеосинтезу переломовивиху акроміального кінця ключиці. Існує спосіб черезкісткового остеосинтезу переломовивихів акроміального кінця ключиці за допомогою апарата зовнішньої фіксації, що був взятий нами як прототип [1]. За даним способом вводять стрижень у фронтальній площині у основі клювоподібного відростка лопатки в область її шийки. Вводять пучок спиць у дистальний відділ ключиці через обидва кортикальних шари у тій же площині. Закріплюють стрижень та пучок спиць у фіксаційних вузлах апарата зовнішньої фіксації. Здійснюють репозицію за рахунок обертів гайок на стрижні. Спосіб забезпечує жорсткість фіксації, можливість динамічної корекції положення ключиці. Але даний спосіб має такі недоліки: - зона та напрям введення стрижня у основу клювоподібного відростка лопатки не є достатньо безпечними з анатомічних міркувань (не виключено пошкодження судинно-нервових утворень); - апарат зовнішньої фіксації, особливо фіксаційні вузли, достатньо громіздкі, що створює незручність для хворого в період фіксації та погіршує якість його життя; - спиці, що вводяться у ключицю, за жорсткістю зв'язку апарата з кісткою значно поступаються стрижням, особливо стрижням з упорною різьбою; - фіксаційні вузли апарата не сумісні з найбільш розповсюдженими зовнішніми конструкціями, що обмежує впровадження способу до практики. У основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу черезкісткового остеосинтезу переломовивиху акроміального кінця ключиці, у якому досягається підвищення ефективності способу за рахунок безпеки втручання, стабілізація та підвищення жорсткості фіксації акроміального фрагмента ключиці та акроміально-ключичного зчленування за рахунок введення спиць через акроміон, акроміальний кінець і зону перелому ключиці, покращення якості життя пацієнта за рахунок компактності зовнішньої конструкції та можливість поєднати період реабілітації з періодом фіксації. Поставлена задача вирішується тим, що у способі черезкісткового остеосинтезу вивиху акроміального кінця ключиці, який включає введення спиць, гвинт-стрижень та монтаж апарата зовнішньої фіксації, згідно з корисною моделлю, два гвинти-стрижні вводять у проксимальний фрагмент ключиці, відповідно у грудинний кінець та поблизу лінії перелому, один гвинтстрижень у акроміальний фрагмент ключиці і по одному гвинту-стрижню вводять в акроміальний відросток та ость лопатки, після репозиції переломовивиху трансартикулярно через зону перелому в проксимальний фрагмент ключиці вводять дві спиці, після чого введені гвинтстрижні і спиці закріплюють в апараті зовнішньої фіксації. Спосіб пояснюється рисунком. На рисунку зображено схему виконання способу черезкісткового остеосинтезу переломовивиху акроміального кінця ключиці. Спосіб здійснюється таким чином. Після обробки операційного поля антисептиками два гвинти-стрижні вводять у проксимальний фрагмент ключиці, відповідно у грудинний 1 (см. рис.) та поблизу лінії перелому 2; один гвинт-стрижень у дистальний фрагмент в акроміальний кінець ключиці 3. Потім по одному гвинту-стрижню вводять у акроміальний відросток 4 та ость 5 лопатки. Мануально впливаючи на гвинти-стрижні, усувають вивих та виконують одномоментну репозицію фрагментів. У досягнутому правильному положенні трансартикулярно в акроміальноключичному зчленуванні через акроміон, акроміальний кінець і зону перелому ключиці у проксимальний кінець кістки проводять дві спиці 6, після чого спиці і гвинти-стрижні кріплять у зовнішній опорі у вигляді плоскої планки 7 та ¼ сегмента 8 за допомогою консольних приставок 9 та фіксаторів 10, сумісних з апаратами Ілізарова та "Остеомеханик". Мета введення спиць стабілізація акроміального фрагмента ключиці та акроміального-ключичного співвідношення для попередження можливого підвивиху в акроміально-ключичному зчленуванні. Після цього на операційному столі виконують контрольні рентгенограми репонованого переломовивиху акроміального кінця ключиці, і потім накладають асептичні пов'язки у місцях введення гвинтстрижнів. Наводимо конкретний приклад здійснення способа. Приклад. Хворий І., 45 років, історія хвороби №14122. Травма побутова 14.04.10 р. упав на вулиці з упором на ліве плече. Діагноз: Закритий переломовивих акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням. 16.04.10 р. хворому виконана операція: відкритий черезкістковий остеосинтез переломовивиху акроміального кінця лівої ключиці. Термін перебування у стаціонарі - 14 днів, після чого хворий виписаний на амбулаторне лікування. Через 8 тижнів апарат знято, функція відновлена. 1 UA 90111 U 5 10 Вказаним способом прооперовано 5 хворих. Ускладнень не було. Переваги запропонованого способу: - стабілізація та підвищення жорсткості фіксації акроміального фрагмента ключиці та акроміально-ключичного зчленування за рахунок введення спиць через акроміон, акроміальний кінець і зону перелому ключиці; - технічне спрощення конструкції та зниження трудомісткості її монтажу у порівнянні з прототипом; - зменшення габаритів конструкції; - сумісність з найбільш розповсюдженими конструкціями апаратів зовнішньої фіксації, що спрощує впровадження способу до практики охорони здоров'я; - підвищення безпеки втручання за рахунок введення спиць і гвинт-стрижнів поза проекцією судинно-нервових утворень у анатомічно безпечних зонах. Джерела інформації: 1. Патент РФ № 2299701, МГГК А61В17/60, опубл. 27.05.2007 p. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб черезкісткового остеосинтезу переломовивиху акроміального кінця ключиці, який включає введення спиць, гвинт-стрижень та монтаж апарата зовнішньої фіксації, який відрізняється тим, що два гвинти-стрижні вводять у проксимальний фрагмент ключиці, відповідно у грудинний кінець та поблизу лінії перелому, один гвинт-стрижень у акроміальний фрагмент ключиці і по одному гвинту-стрижню вводять в акроміальний відросток та ость лопатки, після репозиції переломовивиху трансартикулярно через зону перелому в проксимальний фрагмент ключиці вводять дві спиці, після чого введені гвинти-стрижні і спиці закріплюють в апараті зовнішньої фіксації. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2