Застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти як засобів ноотропної дії

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти загальної формули:

,

де R представляє радикал формули  або  , або  як ноотропних засобів.

Текст

Застосування похідних 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти загальної формули: КИСЛОТИ (11) ПОХІДНИХ ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД UA (54) ЗАСТОСУВАННЯ НООТРОПНОЇ ДІЇ ОПИС (19) ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 3 90357 ротової порожнини. Мексидол протипоказаний при нирковій і печінковій недостатності. Відомі похідні 2-оксоіндолін-З-гліоксилової кислоти, що характеризуються антигіпоксичною [5, 6], антиоксидантною та стреспротективною дією [7]. Завданням винаходу є розширення арсеналу ноотропних засобів за рахунок застосування похідних 2-оксоіндолін-З-гліоксилової кислоти за новим призначенням, а саме в якості ноотропних засобів для покращення якості лікування порушень пам'яті та одержання можливості індивідуалізації фармакотерапії. Поставлене завдання вирішується шляхом застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти загальної формули: OH O С С NH R О N H де R представляє , радикал СH2 формули CH2 або або H2 H2 H2 С С С COOH в якості ноотропних засобів. Зазначені похідні представляють собою №нафтіламід-2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти (І), N-(2-фенілетил)амід-2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти (II), N-(2-оксоіндолін-3гліоксилоіл)-масляну кислоту (III), відповідно. Ноотропні властивості похідних 2-оксоіндолін-Згліоксилової кислоти не відомі з джерел літератури. Авторами вперше було виявлено ноотропну дію похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти на моделі порушення пам'яті у піддослідних тварин. Ноотропна дія похідніх 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти може бути пов'язана як із впливом на нейромедіаторні та метаболічні процеси в головному мозку, так і з покращанням його кровопостачання. Сполуки І, II, та III утворені взаємодією етилового ефіру 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти і відповідних амінів в еквімолекулярних співвідношеннях у середовищі ДМФА. Сполуку І одержують наступним чином: до розчину 1,16г (0,005моль) етилового ефіру 2оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти у 3мл диметилформаміду додають 0,72г -нафтіламіну (0,005моль). Реакційну суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 40 хвилин. Реакційну масу охолоджують, виливають у воду, а осад, який утворився, відфільтровують, промивають водою та кристалізують із водного діоксану. Вихід 1,52г (98%). 4 Сполуку II одержують наступним чином: до розчину 1,16г (0,005моль) етилового ефіру 2оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти у 3мл диметилформаміду додають 0,61г (0,005 моль) фенілетиламіну. Реакційну суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 40 хвилин. Реакційну масу охолоджують, виливають у воду, а осад, який утворився, відфільтровують, промивають водою та кристалізують із водного діоксану. Вихід 1,51 г (98%). Сполуку III одержують наступним чином: до 0,52г (0,005моль) -аміномасляної кислоти в 3мл диметилформаміду додають 0,7мл (0,005моль) триетиламіну. Кип'ятять на електроплиті зі зворотним холодильником протягом 10-15хв. До реакційної суміші додають 1,16г (0,005моль) етилового ефіру 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти і продовжують кип'ятіння ще 20хв. Суміш переносять у воду, підкислену хлористоводневою кислотою до рН 3-4. Осад, який утворився, відфільтровують, промивають водою до рН 7 і кристалізують із водного діоксану. Вихід 1,43г (98%). Винахід ілюструється наступним прикладом. Приклад 1. Вивчення ноотропної дії похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти (сполуки І, II, III) проводили у співставленні з препаратом порівняння пірацетамом за загальновживаним тестом умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ) на білих мишах самцях масою 15-20г на моделі порушення пам'яті, що викликана внутрішньоочеревинним введенням скополаміну в дозі 1,5мг/кг [8]. Для визначення ноотропної активності використано режим профілактичного введення похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти. Їх вводили внутрішньошлунково протягом 3 днів у вигляді тонкодисперсної суспензії в персиковій олії, стабілізованій Твіном-80, у дозі 12мг/кг. Подібні дози, за даними літератури, забезпечують антиоксидантну та антигіпоксичну дію [5-7]. Препарат порівняння пірацетам вводили внутрішньошлунково у дозі 200мг/кг протягом 3 діб. Контрольні миші отримували відповідну кількість персикової олії з Твіном-80. Лабораторних тварин розподілили на 6 груп відповідно до препарату, що вони одержували, та його дози: 1. Інтактний контроль, n = 7. 2. Контрольна патологія (модель амнезії) скополамін, 1,5мг/кг внутрішньоочеревинно, n = 7. 3. Сполука І +скополамін, n = 6. 4. Сполука II + скополамін, n = 6. 5. Сполука III + скополамін, n = 7. 6. Пірацетам (200мг/кг внутрішньошлунково) + скополамін, n = 6. Мишей групи інтактного контролю навчали УРПУ без амнезуючого впливу скополаміну. Порушення пам'яті моделювали за допомогою скополаміну через 30хв. після останнього введення досліджуваних субстанцій або пірацетаму. Далі тварин розміщували на освітленій платформі приладу для вивчення УРПУ та реєстрували латентний період безумовного рефлексу - входу до темної камери, де у мишей викликали УРПУ шля 5 90357 хом впливу електричного струму 0,5-0,6мА через електродну підлогу. Через 24 години вдруге визначали латентний період входу тварин до небезпечної темної камери. Мишей, які не 6 відвідували її протягом 3хв., вважали такими, що досягли критерію навченості, приймаючи латентний період за 180сек. Таблиця 1 Вплив похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти у порівнянні з пірацетамом на пам'ять за тестом УРПУ № п/п Група, кількість тварин Інтактний контроль, n = 7 Скополамін, 1,5мг/кг (контрольна патологія), n=7 3 Сполука 1,12мг/кг + скополамін, n = 6 4 Сполука II,12мг/кг + скополамін, n = 6 5 Сполука III,12мг/кг + скополамін, n = 7 6 Пірацетам, 200мг/кг + скополамін, n = 6 Достовірні відмінності між групами 1 2 Латентний період входу до темної камери, сек вихідний через 24год 17,2±5,0 148±21,1*** 7,3±2,7 7,0±0,7 Кількість мишей, що досягли критерію навченості абсолютна % 5 71,4 о 0 7,0±0,7 111±40,5* 2 33,3 9,3±5,4 114±30,5** 3 50,0 7,1±1,7 35,7±24,4* 1 14,3 15,8±5,5 89,0±30,0* 1 16,7 немає p1-2

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Use of 2-oxoindoline-3-glyoxylic acid derivatives as agents of nootropic action

Автори англійською

Bolotov Valerii Vasyliovych, Kolisnyk Serhii Viktorovych, Shtryhol Serhii Yuriiovych, Stikharnyi Oleh Olehovych

Назва патенту російською

Применение производных 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты как средств ноотропной действия

Автори російською

Болотов Валерий Васильевич, Колиснык Сергей Викторович, Штриголь Сергей Юрьевич, Стихарный Олег Олегович

МПК / Мітки

МПК: A61P 25/28, C07D 209/34, A61K 31/33, C07D 209/04, A61K 31/404

Мітки: застосування, ноотропної, дії, похідних, 2-оксоіндолін-3-гліоксилової, кислоти, засобів

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-90357-zastosuvannya-pokhidnikh-2-oksoindolin-3-glioksilovo-kisloti-yak-zasobiv-nootropno-di.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти як засобів ноотропної дії</a>

Подібні патенти