Спосіб сушіння деревини

Реферат: Спосіб сушіння деревини здійснюється в конвективних п ар оп овітряних сушильних камерах періодичної дії. Процес сушіння проводять за однаковою тепловою потужністю під час початкового нагрівання і подальшого випаровування вологи (сушіння) з матеріалу - дров, які складено за способом "насипу", що створює особливий мікроклімат в контейнері та сприяє інтенсивному і, водночас, рівномірному і якісному висушуванню дров. UA 91131 U (12) UA 91131 U UA 91131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до лісової та деревообробної галузі промисловості і може бути використана для здійснення технологічного процесу камерного сушіння дров із деревини різних порід. В промисловості найбільше розповсюджене (93-95 % від всіх способів) має конвективний спосіб сушіння різних деревних матеріалів (пиломатеріалів, заготовок, шпону, подрібненої деревини тощо). Процес сушіння, в основному, регламентується зміною параметрів сушильного середовища залежно від вологості матеріалів та визначає послідовність як контрольних, так і технологічних операцій. На даний час регламент процесу сушіння розроблено окремо для різних матеріалів: пилопродукції, шпону і подрібненої деревини. Для сушіння дров такого регламенту не існує, бо вважалось, що дрова можна висушувати особливо не дотримуючись певних обмежень. Однак, дрова є матеріалом різнотовщинним, що певною мірою гальмує процес. Складання дров щільними рядами в штабель або в касету є трудомісткою операцією і, що дуже важливо, в таких контейнерах до дров обмеженим є доступ повітря, яке переносить тепло від нагрітих елементів до матеріала. Таким чином, режими і технологія, які розроблені для сушіння, наприклад пилопродукції, для сушіння дров є непридатними [1-4]. Першою технологічною операцією процесу сушіння деревини є складання матеріалу. Дрова доцільно складати способом "насипу", тобто довільно в межах контейнера. В цьому випадку формуються пустоти, через які може проходити нагріте повітря. Крім цього, в контейнері створюється своєрідний мікроклімат, де зразки з більшою вологістю передають випаровувану вологу до зразків з меншою вологістю і, таким чином, вирівнюється вологість матеріалу у всьому контейнері [3, 4]. Другою технологічною операцією процесу сушіння є початкове нагрівання матеріалу перед сушінням. Задачею початкового нагрівання є підготовка матеріалу до процесу сушіння. Для пилопродукції актуальним є поступове підняття температури, щоб не виникало в матеріалі температурних деформацій. Для дров це питання не актуальне, але актуальним є швидкість нагрівання. Якщо дотримуватись рекомендацій [3] з технології камерного сушіння пиломатеріалів, що в процесі початкового нагрівання приймається тривалість 2-3 години на кожний сантиметр товщини, а для дров це буде еквівалентний діаметр. Щоб забезпечити таке інтенсивне нагрівання потужність теплового агрегата має бути в 2-3 рази більшою, ніж в процесі сушіння, що є економічно недоцільним. Тому цей показник (тривалість нагрівання) має бути в два рази меншим, а теплова потужність агрегата має забезпечити інтенсивний процес сушіння. Таким чином, за тепловою потужністю агрегата теплової енергії, який забезпечує інтенсивний процес сушіння дров, визначається і теплова потужність для процесу початкового нагрівання. За цією тепловою потужністю однозначно можна знайти тривалість теплової обробки перед сушінням. Параметри агента сушіння мають забезпечити інтенсивний теплообмін за рахунок високої відносної вологості повітря [3, 4]. Процес сушіння доцільно вести з температурою сушильного агрегата (t c) не вище 100 °C, бо при більшій температурі з деревини починають виділятись леткі горючі складові будови деревини. Відносна вологість повітря має забезпечити оптимальну величину різниці (ΔW) між кінцевою вологістю (Vк, %) матеріалу і його рівноважною вологістю (W p, %), тобто (ΔW=W к-W p). Виходячи з цих обставин, оптимальними режимними параметрами процесу сушіння дров є температура середовища tc≤100 °C, а його відносна вологість φ