Спосіб діагностики прогресування короткозорості

Реферат: UA 91371 U UA 91371 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується медицини, а саме офтальмології і може використовуватися для діагностики прогресування короткозорості. Відомий спосіб діагностики прогресування міопії за допомогою виконання кампіметрії сліпої плями з визначенням її вертикального розміру та дослідженням структури сітківки з використанням оптичної когерентної томографії, що дозволяє виявити ранні ретинальні зміни міопії і призначити лікування для затримання її розвитку (Пат. № 54226U Україна, МПК A 61F9/00. Опубл. 25.10.2010, бюл. № 20). Проте, за даним способом, досліджують прогресування міопії без конкретизації її типу, що може впливати на адекватність призначеного лікування. Відомий і спосіб виявлення пацієнтів з ознаками осьової, рефракційної, змішаної і комбінованої міопії шляхом вимірювання довжини передньозадньої осі ока, визначення діоптрійності рогівки. За отриманими значеннями визначають тип міопії (Пат. № 83299U Україна, МПК A61F9/00. Опубл. 27.08.2013, бюл. № 16). Спосіб дозволяє виявити тип міопії при масових оглядах, проте не надає можливості виявити її прогресування. В основу даної корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб діагностики прогресування короткозорості шляхом отримання даних взаємозв'язку анатомічних структур переднього і заднього відділів ока, що дозволить інформативно виявити прогресування міопії за типом та застосувати патогенетично орієнтовані ефективні методи лікування. Спосіб простий у виконанні. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає вимірювання біометричних параметрів ока, згідно з даною корисною моделлю, у пацієнта з міопією вимірюють глибину передньої камери (ГПК) ока, товщину кришталика (ТХ), довжину скловидного тіла (ДСТ) і розраховують коефіцієнт співвідношення внутрішньоочних структур К 1 і К2 за формулами ГПК  ТХ / 2 ГПК  ТХ / 2 K1   100 ; K 2   100 і при отриманні значення коефіцієнта К1 більше ДСТ  ТХ / 2 ДСТ 31 і коефіцієнта К2 більше 34 свідчать про прогресування міопії за рефракційним типом; при значенні коефіцієнта К1 менше 31 і коефіцієнта К2 менше 34 діагностують прогресування міопатії за осьовим типом. Спосіб розроблений завдяки дослідженню взаємозв'язку анатомічних структур переднього і заднього відділів ока у 502 міопічних очей і 145 очей з еметропією і визначенням коефіцієнтів К 1 і К2. На основі аналізу отриманих показників даних коефіцієнтів установлені показники прогресування міопії за рефракційним і осьовим типом. Спосіб здійснюється наступним чином Пацієнту зі зниженням зору виконують триразову автокераторефрактометрію (з визначенням середньої величини параметрів) в умовах циклоплегії 1 % цикломедом для визначення міопічної рефракції. За допомогою УЗ-ехобіометрії в режимі А - сканування проводять вимірювання глибини передньої камери ока (ГПК), товщину кришталика (ТК), довжину скловидного тіла (ДСТ). Обчислюють їх середнє значення і розраховують коефіцієнт співвідношення внутрішньоочних структур К1 і К2 за формулами K1  ГПК  ТХ / 2  100 ; ДСТ  ТХ / 2 ГПК  ТХ / 2 K2   100 . При отриманні значення К1 більше 31 і К2 більше 34 роблять висновок ДСТ про розвиток міопії за рефракційним типом і про її прогресування. Якщо ж К1 менше 31 і К2 менше 34 - діагностують прогресування міопатії за осьовим типом. Приклад 1 Мати пацієнтки 8 років, звернулась зі скаргами на зниження у дитини зору вдалину. Дівчинці було визначено гостроту зору на відстань за таблицею Головіна-Сівцева, яка для обох очей була 0,4. Трьохразова автокераторефрактометрія показала наявність міопічної рефракції на обох очах - 1,5 Дптр і діоптрійність рогівки (ДР) - 46,0 Дптр. УЗ-ехобіометрія в режимі Асканування: праве око - ГПК=3,94 мм, ТК=3,33 мм и ДСТ=16,01, ПЗВ=23,17 мм; ліве око – ГПК=3,84 мм, ТК=3,44 мм и ДСТ=15,47 мм, ПЗВ=23,18 мм. При розрахунку за формулами коефіцієнти К1 і К2 відповідно становили: 31,7 і 35,0 для правого ока та 32,3 і 35,9 для лівого ока, що підтверджує рефракційний компонент в походженні міопії у даної дитини. Динаміка через рік (дитині 9 років) - гострота зору вдалину за таблицею Головіна-Сівцева знизилась - праве око - 0,15, ліве око - 0,2. Автокераторефрактометрія показала міопічну рефракцію на правому оці - 1,5 Дптр і ДР - 46,5 Дптр, на лівому оці - 1,75 ДР - 46,0 Дптр. За рік міопія збільшилась на 0,25 Дптр на правому і на 0,5 Дптр на лівому оці. Виконана УЗехобіометрія в режимі А - сканування. Вираховані середні значення біометричних параметрів: 1 UA 91371 U 5 10 15 20 25 30 для правого ока - ГПК=4,05 мм, ТК=3,22 мм і ДСТ=16,09, ПЗВ 23,33 мм; для лівого ока ГПК=3,94 мм, ТК=3,78 мм і ДСТ=15,47 мм, ПЗВ=23,2 мм. При розрахунку за формулами К1 і К2 відповідно становили: 31,9 і 35,2 - для правого ока; 33,6 і 37,7 для лівого ока. Ріст значення коефіцієнтів К1 і К2 в порівнянні з попереднім роком указує на збільшення рефракційного компонента у формуванні міопії та її прогресування. Це дало можливість офтальмологу визначити подальшу тактику лікування, при якій недоцільно проводити склероукріплюючі заходи. Дівчинці виконана ортокератологічна терапія з подальшим динамічним спостереженням для попередження і ранньої діагностики розвитку кератоконусу. Приклад 2. Пацієнтка 8 років - скарги на поганий зір удалину, складнощі при читанні в школі з дошки, неможливість займатись художньою гімнастикою через необхідність ловити м'яч, булаву, стрічку. Визначена гострота зору удалину: праве око - 0,2; ліве - 0,16. Триразовою автокераторефрактометрією визначені середні значення рефракції на правому оці - 2,0 Дптр і 2,5 Дптр на лівому. УЗ-ехобіометрія в режимі А - сканування: праве око - ГПК=3,63 мм, ТК=3,78 мм, ДСТ=16,61, ПЗВ=24,03 мм; ліве - ГПК=3,84 мм, ТК=3,67 мм, ДСТ=16,72, ПЗВ=24,23 мм. Розраховані за формулами коефіцієнти К1 і К2 відповідно - 29,8 і 33,2 для правого ока та для лівого - 30,5 і 33,9, що підтверджує вплив осьового компонента у формуванні міопії. Динаміка через рік - у 9 років. Гострота зору: праве око - 0,16; ліве - 0,15. Триразова автокераторефрактометрія показала міопічну рефракцію: 2,75 Дптр на правому оці і 3,0 Дптр на лівому; діоптрійність рогівки для обох очей склала 42,5 Дптр. Ріст міопічної рефракції за рік 0,75 Дптр на правому оці, на лівому - 0,5 Дптр. УЗ-ехобіометрія в режимі А - сканування: для правого ока - ГПК=3,84 мм, ТК=3,56 мм, ДСТ=17,03 мм, ПЗВ=24,42 мм; для лівого ока ГПК=3,84 мм, ТК=3,44 мм, ДСТ=17,13 мм, ПЗВ=24,43 мм. Коефіцієнти К1 і К2 відповідно: 29,8 і 33,0 для правого ока та 29,5 і 32,5 для лівого ока. Зменшення значень К 1 і К2 у дитини свідчить про збільшення заднього відрізка, зокрема поздовжньої довжини скловидного тіла, що свідчить про прогресування осьового компонента міопії. Рекомендовано спостереження в динаміці та виконання склерозакріплюючих заходів. Таким чином, спосіб діагностики прогресування короткозорості є ефективним, інформативним, простим у виконанні. Спосіб дозволяє призначити лікування адекватне типу міопії, та рекомендується для використання в клінічній практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб діагностики прогресування короткозорості, який включає вимірювання біометричних параметрів ока, який відрізняється тим, що у пацієнта з міопією вимірюють глибину передньої камери ( ГПК ) ока, товщину кришталика ( ТХ ), довжину скловидного тіла ( ДСТ ) та розраховують коефіцієнт співвідношення внутрішньоочних структур K 1 і K 2 за формулами ГПК  ТХ / 2 ГПК  ТХ / 2  100 ; K 2   100 і при отриманні значення коефіцієнта K 1 більше ДСТ  ТХ / 2 ДСТ 31 і коефіцієнта K 2 більше 34 свідчать про прогресування міопії за рефракційним типом; при значенні коефіцієнта K 1 менше 31 і коефіцієнта K 2 менше 34 діагностують прогресування міопатії за осьовим типом. K1  40 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2