Спосіб планування оперативних втручань при лікуванні порушень повітряної провідності верхніх дихальних шляхів

Спосіб планування оперативних втручань при лікуванні порушень повітряної провідності верхніх дихальних шляхів, який складається з проведення 2 (19) 1 3 Винахід відноситься до області медицини, а власне до оториноларингологи, і може бути використаний при діагностиці захворювань верхніх дихальних шляхів. Відомий спосіб діагностики захворювань порожнини носа, навколоносових пазух і лицьового черепа (див. Щурук Г.З. Можливості використання комп'ютерної томографії з об'ємною реконструкцією в діагностиці захворювань порожнини носа, навколоносових пазух і лицьового черепа // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2001. №2. - С. 64-69), що складається з отримання зображень аксіальних спіральних комп'ютернотомографічних зрізів досліджуваної області, виявлення первинних діагностичних даних, додаткове виконання багатоплощинних реконструкцій та тривимірних поверхневих реконструкції у режимі відображення кісткових структур, дослідження особливостей анатомічної будови верхніх дихальних шляхів, наявності деформацій, зміщень кісткових утворень, параметрів черепних дефектів, оцінювання стану м'яких тканин і кісткових структур порожнини носа та навколоносових пазух і прийняття діагностичних рішень. Однак у даному способі не проводяться риноманометричні дослідження та побудова аеродинамічної моделі верхніх дихальних шляхів, що не дозволяє формувати об'єктивну оцінку ступеня порушення носового дихання та прогнозувати результати оперативного втручання щодо покращення носового дихання. Найбільш близьким за сукупністю ознак є спосіб передопераційного обстеження пацієнтів з деформаціями зовнішнього носу (див. Косуля Е.В., Ким И.А. Предоперационное обследование больных с деформациями наружного носа // Российская ринология. - 2000.- № 3. - С.36-38), що складається з проведення ринометричних досліджень, виконання ендоскопічного обстеження порожнини носа, проведення функціональних досліджень верхніх дихальних шляхів, виконання інтроскопічного обстеження стану носових пазух та проведення психо-емоційного аналізу статусу пацієнта. Однак у даному способі не проводиться побудова аеродинамічної моделі верхніх дихальних шляхів, що не дозволяє проводити визначення локальних аеродинамічних опорів повітряних ходів, моделювати корекцію анатомічної форми дихальних шляхів та виконувати прогнозування результату оперативного втручання щодо покращення повітряної провідності верхніх дихальних шляхів. В основу винаходу поставлена задача створення такого способу планування оперативних втручань при лікуванні порушень повітряної провідності верхніх дихальних шляхів, який дозволяв би, за рахунок процедур побудови аеродинамічної моделі верхніх дихальних шляхів, віртуального моделювання корекції форми анатомічних структур носової порожнини, визначення основних аеродинамічних показників носового дихання та прогнозування результатів оперативного втручання щодо покращення повітряної провідності носових ходів, підвищити точність та ефективність плану 92395 4 вання оперативних втручань при лікуванні порушень носового дихання. Такий технічний результат може бути досягнутий, якщо в спосіб планування оперативних втручань при лікуванні порушень повітряної провідності верхніх дихальних шляхів, який складається з проведення ринометричних досліджень, виконання ендоскопічного обстеження порожнини носа, проведення функціональних досліджень верхніх дихальних шляхів, виконання інтроскопічного обстеження стану носових пазух, згідно з винаходом вводяться процедури формування просторової моделі повітряних шляхів носової порожнини, побудови аеродинамічної моделі верхніх дихальних шляхів, віртуального моделювання корекції форми анатомічних структур носової порожнини, визначення основних аеродинамічних показників носового дихання та прогнозування результатів оперативного втручання щодо покращення повітряної провідності носових ходів. Таким чином, за рахунок застосування в способі планування оперативних втручань при лікуванні порушень повітряної провідності верхніх дихальних шляхів процедур побудови аеродинамічної моделі верхніх дихальних шляхів, віртуального моделювання корекції форми анатомічних структур носової порожнини, визначення основних аеродинамічних показників носового дихання та прогнозування результатів оперативного втручання щодо покращення повітряної провідності носових ходів, досягається підвищення точності та ефективності планування оперативних втручань при лікуванні порушень носового дихання. На Фіг. 1 представлено аксіальну спіральну комп'ютерну томограму пацієнта з порушенням провідності носових ходів у зв'язку з викривленням носової перегородки та кистозним утворенням у лівій верхньощелепній пазухи; на Фіг. 2 наведено приклад побудови контурної просторової моделі повітряних шляхів носової порожнини. Спосіб, що пропонується, може бути реалізований так: виконуються ринометричні дослідження, що включають визначення анатомічної форми та розмірів зовнішнього носу: проводиться оцінювання ступеня деформації зовнішнього носу шляхом вимірювань відстаней між серединною лінією носу та найбільш латеральною точкою його поверхні і визначення висоти зовнішнього носу у фронтальній та сагітальній площинах відповідно за даними відеографічного аналізу. Далі виконується ендоскопічне обстеження носу, що включає огляд різних відділів верхніх дихальних шляхів за допомогою оптичного відеоендоскопа для безпосереднього візуального оцінювання локалізації та ступеня деформації глибоко розташованих анатомічних структур носової порожнини. На наступному етапі виконуються функціональні дослідження верхніх дихальних шляхів, основними з яких є риноманометричне дослідження (передня активна риноманометрія) та дослідження нюхальних порушень, що вказує на ступінь пошкодження нюхальних рецепторів. Метод передньої активної риноманометрії дозволяє об'єктивно оцінити параметри носового дихання (витрату повітря при диханні, відповідні 5 92395 6 різниці тиску повітря та аеродинамічний опір верхдинамічні опори, проводиться визначення сумарніх дихальних шляхів). Далі виконується інтросконого аеродинамічного опору R верхніх дихальних пічне дослідження порожнини носа та навколоношляхів. Параметри сумарної витрати Q повітря та сових пазух за даними рентгенівської спіральної сумарного перепаду p тиску повітря верхніх дикомп'ютерної томографії. Сканування виконують з хальних шляхів визначаються за риноманометрикроком 1 мм паралельно базової площини черепу чними дослідженнями. (див. Фіг. 1). Віртуальне моделювання корекції форми анаЗа даними аксіальних томографічних зрізів за томічних структур носової порожнини проводиться допомогою розробленого програмного забезпена основі просторової моделі верхніх дихальних чення виконується контурна сегментація кісткових шляхів та передбачає корекцію анатомічних струкструктур та слизової оболонки верхніх дихальних тур верхніх дихальних шляхів - зміщення кісткових шляхів. Формування та візуалізація просторової утворень та скорочення об'єму слизової оболонки моделі повітряних шляхів носової порожнини видля зменшення локальних аеродинамічних опорів конується шляхом лофтингу контурів зрізів анатоносових ходів. Далі виконуються розрахунки осномічних структур, що обмежують порожнину носу та вних аеродинамічних показників щодо змодельонавколоносових пазух (див. Фіг. 2). Далі виконують ваної носової порожнини прогнозування результапобудову аеродинамічної моделі верхніх дихальтів оперативного втручання. При цьому них шляхів. Використання моделі дозволяє провеефективність покращення повітряної провідності сти кількісну оцінку основних аеродинамічних паносових ходів визначається розрахунком коефіцієраметрів, що характеризують процес проходження нтів KQ=Q2/Q1·100% та KR=R1/R2·100%, які харакповітря через носову порожнину. При цьому витеризують процентні співвідношення між існуючитрату Q повітря на ділянці довжиною l та площею ми Q1, R1 та прогнозованими Q2, R2 параметрами S визначають за формулою: витрати повітря та аеродинамічного опору верхніх дихальних шляхів відповідно. Використання даноp p го способу дає можливість на етапі хірургічного Q планування провести кількісну оцінку післяопераl R g ційного покращення носового дихання з точністю S більш 82% (за результатами апробації на 26 пацієнтах в оториноларингологічному відділенні Харде р та R - перепад тиску повітря та аеродиківської обласної клінічної лікарні з проведенням в намічний опір на ділянці носового ходу довжиною післяопераційному періоді риноманометрії та спі2 l відповідно, g=8 /r - характеристичний аеродиральної комп'ютерної томографії), що дозволяє намічний опір, при цьому 1,7·10-5 Па·с - коефіціпідвищити точність та ефективність планування єнт в'язкості для повітря при нормальних умовах, r оперативних втручань при лікуванні порушень но- радіус перетину ділянки носового ходу. сового дихання. Таким чином, виконуючи апроксимацію ділянок носових ходів ділянками труби з круглим перетином та розраховуючи відповідні локальні аеро 7 Комп’ютерна верстка О. Гапоненко 92395 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601