Спосіб хірургічного лікування протрузій та несеквестрованих кил міжхребцевих дисків

Спосіб хірургічного лікування протрузій та несеквестрованих кил міжхребцевих дисків, який включає пункційну лазерну вапоризацію міжхребцевого диска, який відрізняється тим, що для проведення пункційної лазерної вапоризації міжхребцевого диска використовують пункційну голку, що має елемент фіксації положення введеного в голку оптичного волокна, при цьому операцію проводять з використанням випромінювання діодного лазера з довжиною хвилі 940нм, потужністю 6Вт, яке доставляється в постійному режимі протягом 5с, причому процедуру повторюють 5-6 разів. Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний у хірургії хребта для лікування протрузій та несеквестрованих кил міжхребцевих дисків. Оскільки відкрите хірургічне втручання для лікування протрузій та несеквестрованих кил міжхребцевих дисків має суттєві недоліки, такі як велика травматичність для хворого, тривала втрата працездатності, тривалий післяопераційний больовий синдром, розвиток післяопераційної нестабільності у оперованому сегменті, розвиток післяопераційного фіброзу і рубцево-спайкових процесів, значний відсоток септичних ускладнень, у наш час використовують малоінвазивні методи лікування протрузій та несеквестрованих кил міжхребцевих дисків [1]. Найбільш близьким до вирішення проблеми, яка заявляється, є спосіб лікування, який включає пункційну лазерну вапоризацію міжхребцевого диску за допомогою випромінювання лазера на основі алюмо-іттрієвого граната з неодимом з довжиною хвилі 1,06мкм. [2] Недоліком даного способу є те, що випромінювання з довжиною хвилі 1,06мкм погано поглинається у воді. Основним ускладненням після проведення черезшкірної лазерної вапоризації міжхребцевих дисків є виникнення у післяопераційному періоді асептичного дисциту через пошкодження лазерною енергією замикальних пластин тіл хребців. Оскільки міжхребцевий диск на 70-85% складається з води, то необхідно для цього методу вибрати довжину хвилі, яка найбільше поглинається у воді. Більше поглинання означає меншу енергію, необхідну для вапоризації, а менша енергія означає менше пошкодження навколишніх тканин. [3]. Завданням винаходу є удосконалення способу пункційної лазерної вапоризації міжхребцевих дисків, що дозволило б зменшити кількість ускладень шляхом використання випромінювання діодного лазера з довжиною хвилі 940 нм. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі хірургічного лікування протрузій і несеквестрованих кил міжхребцевих дисків, який включає пункційну лазерну вапоризацію міжхребцевого диску, який відрізняється тим, що для проведення пункційної лазерної вапоризації міжхребцевого диску використовують пункційну голку, що має елемент фіксації положення введеного у голку оптичного волокна, при цьому операцію проводять (19) UA (11) 92681 (13) C2 (21) a200904445 (22) 05.05.2009 (24) 25.11.2010 (46) 25.11.2010, Бюл.№ 22, 2010 р. (72) ШИМОН ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ, ПАНТЬО ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ, ПІЧКАР ІВАН ЙОСИПОВИЧ, ХОЛІН ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ (73) ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" (56) Зорин Н.А., Кирпа Ю. И., Сабодаш В.А. "Пункционная лазерная вапоризация секвестрированных грыж межпозвонковых дисков".- Український нейрохірургічний журнал №1 (9) 2000 RU C1 2212916 27.09.2003 3 з використанням випромінювання діодного лазера з довжиною хвилі 940нм, потужністю 6Вт, яке доставляється в постійному режимі протягом 5с, причому процедуру повторюють 5-6 разів. На Фіг.1 зображена пункційна голка для проведення черезшкірної лазерної вапоризації міжхребцевих дисків з мандреном у розрізі, де: 1 - робоча ділянка голки; 2 - канюля; 3 - хвостова частина голки зі зрізом під кутом 45°; 4 - мандрен; 5 - шляпка мандрена; 6 - проточки; 7 - різьбова ділянка канюлі. На Фіг.2 зображена пункційна голка для проведення черезшкірної лазерної вапоризації міжхребцевих дисків з оптичним волокном у зібраному вигляді, де: 3 - хвостова частина голки зі зрізом під кутом 45°; 7 - різьбова ділянка канюлі, 8 - оптичне волокно; 9 - еластомірна трубка; 11-втулка з уступом по діаметру, 12 - еластомірні шайби; 13 - різьбова ділянка допоміжної канюлі. На Фіг.3 зображений високоінтенсивчий діодний лазер «Ліка-хірург» з довжиною хвилі 940нм. На Фіг.4 зображено операційне поле після пункції міжхребцевих дисків L3-4, L4-5. На Фіг.5 зображено рентгенівський контрольний знімок після пункції між хребцевих дисків L3-4, L4-5 – голки в між хребцевих дисках L3-4, L4-5. Операцію виконують наступним чином. У асептичних умовах операційної після обробки операційного поля розчинами антисептиків, виконують місцеве знеболення. Положення хворого на животі із зігнутими у кульшових та колінних суглобах ногами. Зі сторони протрузії або несеквестрованої кили за допомогою голки проводять пункцію відповідного міжхребцевого диску (Фіг.1). На рівні L1-2, L2-3, L3-4, L4-5 диски пунктують задньобоковим доступом, при якому прокол шкіри здійснюється на 8 см латеральніше остистих відростків [4] (Фіг.4). Голку проводять суворо перпендикулярно до міжхребцевого диску під кутом 45-55° у горизонтальній площині. Диск L5-S1 пунктують методом Ерлахера, при якому пункція проводиться між дужками, медіальніше суглобових відростків, відступаючи від середньої лінії на 1,0-1,5см [5]. Проходження голки контролюється під електронно-оптичним перетворювачем (фігура 5). Голка повинна знаходитись в центрі міжхребцевого диску і паралельно замикальним пластинкам тіл хребців. Провідник повинен виступати за межі голки на 2-3 мм. Потім, видаливши з голки провідник, вводять оптичне волокно та проводять лазерну вапоризацію (Фіг.2). Використовують лазерне випромінювання довжиною хвилі 940нм, потужністю 6Вт, яке доставляється в постійному режимі протягом 5с (Фіг.3). Після кількасекундної перерви, для того щоб не перегріти голку та навколишні тканини та дати утвореним газам вийти з диску, знову включають лазер. Дану процедуру повторюють 5-6 разів. Сумарна енергія лазерного випромінювання на кожен диск складає 150-180Дж. Хворий П., 31 року звернувся у клініку зі скаргами на болі середньої інтенсивності у поперековому відділі хребта, які іррадіюють у ліве стегно, підколінну ямку та гомілку, слабкість лівої стопи. Лікувався протягом 6 тижнів консервативно без значного позитивного ефекту. У ортопедичному 92681 4 статусі спостерігалося напруження паравертебральних м'язів, болючість остистих відростків L4, L5, обмеження та болючість рухів у поперековому відділі хребта. Неврологічне відмічалась гіпостезія у дерматомах L4, L5. Сила тильної флексії лівої стопи та розгинання великого пальця лівої стопи 4 бали. Позитивний симптом кашльового поштовху. Зниження ахілового та плантарного рефлексу зліва. Позитивний симптом Ласега з кута 30 зліва. За даними магніто-резонансної томографії у хворого виявлено парамедіанні протрузії міжхребцевих дисків L3-4, L4-5. Хворому було виконано черезшкірну лазерну вапоризацію міжхребцевих дисків L3-4, L4-5. На наступний день після операції больовий синдром регресував на 80%. Хворий був виписаний додому із рекомендаціями. На контрольному огляді через 2 тижні больовий синдром регресував, відновилась чутливість та сила м’язів. Хворий Г., 38 років звернувся в клініку зі скаргами на різкі болі в поперековому відділі хребта, що іррадіюють в ліве стегно та кульшовий суглоб. Хворіє на протязі 4 місяців. Вищевказані скарги з'явились після підняття важкого предмету. Лікувався консервативно без позитивного ефекту. В ортопедичному статусі при огляді визначався виражений анталгічний лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта, напруження паравертебральних м'язів, більше зліва, позитивні симптоми кашльового поштовху та Бертші зліва. Рухи в поперековому відділі хребта болючі, обмежені. В неврологічному статусі гіпестезія в дерматомі L5 зліва, сила розгинання великого пальця зліва 3 бали, різко позитивний симптом Ласега з обох сторін. Колінні рефлекси D>S, ахілові та медіоплантарні зліва ослаблені, справа відсутні. По даних магніто-резонансної томографії виявлена кила між хребцевого диску L4-5 0,6см. Хворому проведено черезшкірну лазерну вапоризацію міжхребцевоо диску. Вже через кілька годин після операції хворий відчував значне зменшення болю. На наступний день хворий був виписанй додому. Неврологічна симптоматика регресувала протягом 7 діб після оперативного втручання. На контрольному огляді через 1 місяць викривлення хребта майже не визначалось, а хворий повернувся на попередню роботу. Використання запропонованого способу лікування протрузій та кил міжхребцевих дисків із застосуванням випромінювання діодного лазера з довжиною хвилі 940нм та оригінальної пункційної голки є найбільш ефективним. Використання лазерного випромінювання із даною довжиною хвилі зменшує вірогідність виникнення у післяопераційному періоді асептичних дисцитів. Вся операція триває 20-30хв. Запропонований спосіб лікування може бути використаний у хірургічній практиці для покращення результатів лікування, зменшення операційного травматизму, післяопераційних ускладнень, швидкої соціальної реадаптації хворих, і рекомендований для практичного застосування у хірургічних відділеннях лікарень. Джерела інформації: 1. Зозуля Ю.А., Педаченко Е.Г., Слынько Е.И. Хирургическое лечение нейрокомпрессионных 5 поямнично-крестцовых болевых синдромов // К., УИПК «ЕксОб» - 2006 - 348с. 2. Патент российской федерации №2054956 от 27.02.1996 - прототип. 3. Menchetti P.; Longo L. Percutaneous laser diode disc decompression (PL3D) - 600 consecutive cases in 480 patients. // Journal of Bone and Joint 92681 6 Surgery - British Volume - 2005, V88-B, Issue SUPPJ, P.152. 4. Seze de S. et Levemieux J. L'injection directe du nucleus pulposus par voil paravertebrale// Sem. Hip. Paris. 1951. V. 27/28. P.1230-1231. 5. Eriacher P.R. Klinische und diagnostische Bedeutung der Nukleographie // Z. Orthop. 1950. V.79. JNE 2. P.273-278. 7 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 92681 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601