Спосіб хірургічного лікування травматичних ран підшлункової залози

Спосіб хірургічного лікування травматичних ран підшлункової залози шляхом закриття рани біологічним матеріалом, який відрізняється тим, що для закриття рани використовується стінка жовчного міхура на живлячій ніжці. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема, до хірургії, і може бути використаний в тих випадках, коли є необхідність хірургічної обробки травматичних ран підшлункової залози. Пошкодження підшлункової залози відносяться до однієї з найскладніших і тяжких травм органів черевної порожнини. Відкриті пошкодження підшлункової залози внаслідок колото-різаного і вогнепального поранення живота складають, за даними різних авторів, від 2,6% до 73% [див.: Т.В.Вітюк, Б.В.Доманський, Н.М.Барамія та ін. Проникаючі поранення черевної порожнини з пошкодженням підшлункової залози //Укр. ж-л екстремальн. медицини ім. Г.О.Можаєва, Том 2, №2, 2 0 0 1 . - с 117]. З наведених даних стає зрозумілою доцільність активної тактики та пошуку нових методів лікування хворих з такими пошкодженнями. Відомий спосіб лікування травматичних ран паренхіматозних органів [див. деклараційний патент України №65750 А61В17/00 з. 22.04.2003р.], згідно якого рану закривають клаптем парієтальної очеревини, вирізаної із внутрішньої поверхні передньобічної стінки живота. Однак, відомий спосіб придатний тільки для зашивання не глибоких ран та можливе відторгнення очеревини, витікання панкреатичного соку та інфікування рани. Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб хірургічного лікування травм підшлункової залози [див. кн. А.А.Шалимов, С.А.Шалимов, М.Е.Ничитайло, А.П.Радзиховский "Хирургия поджелудочной железы". - Симферополь. "Таврида", 1997. - с.76], згідно якого проводиться закутування рани сальником, що забезпечує легке зростання з тканинами рани. Недоліками даного способу є те, що не достатнє кровопостачання операційної рани приводить до некрозу сальника. У місцях не щільного прилягання сальника до країв рани, що трапляється при глибоких ранах, скопичується панкреатична рідина та кров і це стає джерелом інфекції, що призводить до виникнення післяопераційних гнійносептичних ускладнень. Перед авторами поставлена задача: зменшення кількості можливих післяопераційний ускладнень гнійно-некротичного характеру та скорочення часу перебування хворих в стаціонарі. Поставлена задача вирішується тим, що у способі хірургічного лікування травматичних ран підшлункової залози шляхом закриття рани біологічним матеріалом, який включає підшивання до травматичної рани стінки жовчного міхура на живлячій ніжці (a. cistica). Завдяки тому, що в поданій корисній моделі для закриття рани використовується стінка жовчного міхура на живлячій ніжці, яка є добрим пластичним, біологічним матеріалом, добре кровопостачається, що і забезпечує гемо- та панкреатостаз, в подальшому - добре зростається із капсулою підшлункової залози, зменшує кількість можливих післяопераційних ускладнень та скорочує післяопераційний період одужання хворого. Суть способу пояснюється кресленнями: на Фіг.1 - зображено загальний вид травми підшлункової залози та гепатобіліарної системи, ю со о о> 9351 на Фіг.2 - зображено мобілізацію серозної оболонки стінки жовчного міхура з міхуровою артерією, на Фіг.З - зображено проведення стінки жовчного міхура через Вінсловии отвір до підшлункової залози та закриття рани, де: 1 - міхурова артерія, 2 - жовчний міхур, 3 - рана підшлункової залози, 4 - мобілізавана серозна оболонка стінки жовчного міхура, 5 - культя міхурової протоки, 6 - Вінсловии отвір, 7 - шви на капсулу підшлункової залози. Спосіб реалізується слідуючим чином (Фіг.1, Фіг.2, Фіг.З): проводять лапаратомію, розкриття сальникової сумки та ревізію травматичної рани підшлункової залози та органів черевної порожнини. Після чого проводиться висічення жовчного міхура 2 (холецистектомія) із збереженням міхурової артерії 1 і формуванням культі міхурової протоки 5. Беруть на трималки стінку жовчного міхура 2 та мобілізують серозну оболонку 4 стінки жовчного міхура 2 від слизової та проводять її через Вінсловии отвір 6 до рани підшлункової залози 3 і підшивають окремими швами 7 по краям рани 3. Для цього використовують шовний матеріал кетгут №1. Таким чином ми закриваємо травматичну рану підшлункової залози 3 добрим пластичним, біологічним матеріалом, що добре кровопостачається та добре зростається із капсулою підшлункової залози. Операцію завершують промиванням сальникової сумки та черевної порожнини розчином антисептика, дренуванням сальникової сумки та черевної порожнини. Причомуодин дренаж у сальниковій сумці проводять до місця рани підшлункової залози через Вінсловии отвір, праве підребер'я та контрапертуру правої бокової ділянки черевної стінки, а другий - до місця рани підшлун кової залози через лапаратомну рану. Лапаратомну рану зашивають з утворенням лапарастоми. Доказом ефективності даного способу, який був апробований у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД), можуть бути наведені нижче приклади. Приклад 1. Хворий К., 38 років, історія хвороби №21296, доставлений в КМКЛШМД 18.07.2002р., через 2 години після травми, з діагнозом: проникаюче поранення черевної порожнини із пораненням печінки та підшлункової залози. В ургентному порядку 18.07.2002р. проведена операція: лапаратомія, ушивання печінки, пластика рани підшлункової залози стінкою жовчного міхура на живлячій ніжці, дренування сальникової сумки та черевної порожнини. Післяопераційний період протікав сприятливо, дренажі забрані на 4-6 доби, рана зажила первинним натягом. Хворий в задовільному стані виписаний 29.07.2002р. на реабілітаційне амбулаторне лікування. Оглянутий через б місяців. Стан хворого задовільний. Приклад 2. Хворий Ш., 47років, історія хвороби №33096, доставлений в КМКЛШМД 14.11.2003р., через добу після травми, із діагнозом: закрита травма живота, розрив тіла підшлункової залози, розрив селезінки. В ургентному порядку була проведена операція: лапаратомія, спленектомія, пластика рани підшлункової залози стінкою жовчного міхура на живлячій ніжці, зовнішнє дренування холедоха, дренування сальникової сумки та черевної порожнини. Післяопераційний період протікав гладко. Хворий в задовільному стані виписаний на амбулаторне реабілітаційне лікування. Оглянутий через 6 місяців. Стан задовільний. Таким чином, запропонований спосіб хірургічного лікування травматичних ран підшлункової залози зменшує кількість гнійно-запальних ускладнень на 10,7% та скорочує післяопераційний період одужання хворого на 4,6 дні. 9351 Фіг 2 Фіг 1 Фіг З Комп ютерна верстка В Мацело Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності, вул Глазунова, 1 м Київ - 4 2 , 01601