Спосіб хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до абдомінальної хірургії і може бути використаною для лікування несправжніх кіст підшлункової залози. На сьогодні розроблений та впроваджений в клінічну практику широкий арсенал способів хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози. Так, наприклад, відомий спосіб внутрішнього дренування - накладання анастомозу між кістою та порожньою кишкою (цистоєюностомія) [А.А.Шалимов, В.В.Грубник, Джоэл Горвиц, А.И.Зайчук, А.И.Ткаченко Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. - Киев: Здоровье, 2000. - С.215; С.Ф.Багненко, А.А.Курыгин, Н.В.Рухляда, А.Д.Смирнов Хронический панкреатит. - Санкт-Петербург, 2000. -С.305306]. Відомий спосіб лікування несправжніх кіст підшлункової залози, коли анастомоз накладають між шлунком та кістою (цистогастростомія) [А.А.Шалимов, В.В.Грубник, Джоэл Горвиц, А.И.Зайчук, А.И.Ткаченко Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. - Киев: Здоровье, 2000. -С.215; С.Ф.Багненко, А.А.Курыгин, Н.В.Рухляда, А.Д.Смирнов Хронический панкреатит. - Санкт-Петербург, 2000. -С.305306]. Несправжні кісти підшлункової залози лікують, накладаючи анастомоз між дванадцятипалою кишкою та кістою (цистодуоденостомія) [А.А.Шалимов, В.В.Грубник, Джоэл Горвиц, А.И.Зайчук, А.И.Ткаченко Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. -Киев: Здоровье, 2000. -С.215; С.Ф.Багненко, А.А.Курыгин, Н.В.Рухляда, А.Д.Смирнов Хронический панкреатит. - Санкт-Петербург, 2000. -С.305306]. Використовують резекцію підшлункової залози з кістою, екстирпацію кісти (панкреатодуоденальна резекція) [А.А.Шалимов, В.В.Грубник, Джоэл Горвиц, А.И.Зайчук, А.И.Ткаченко Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. - Киев: Здоровье, 2000. -С.215; С.Ф.Багненко, А.А.Курыгин, Н.В.Рухляда, А.Д.Смирнов Хронический панкреатит. - Санкт-Петербург, 2000. -С.305-306]. Крім того відомий спосіб лікування несправжніх кіст підшлункової залози, який включає зовнішнє дренування кісти типу марсупіалізація, коли кісту розтинають, спорожнюють і стінку її підшивають до шкіри. Зовнішнє дренування виконують під контролем УЗД. Кісту пунктують, облітерують, розтинають, обробляють її порожнини антисептиками з подальшим тампонуванням марлевими тампонами та дренуванням гумовими трубками та гумовими стрічками [А.А.Шалимов, В.В.Грубник, Джоэл Горвиц, А.И.Зайчук, А.И.Ткаченко Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. - Киев: Здоровье, 2000. -256с]. Даний спосіб хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози є найбільш близьким до того, що заявляється, по своїй технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості найближчого аналога. Даний спосіб є достатньо ефективним та широко використовується в практиці хірургів. Головним недоліком відомих способів хір ургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози, в тому числі і найближчого аналога, є випадки, коли несправжні кісти розташовані у місцях, де накласти внутрішній анастомоз технічно складно, а також коли стінка кісти неспроможна до його накладання, а зовнішнє дренування приведе до утворення нориці. У зв'язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози шляхом біологічної облітерації несправжньої неактивної кісти підшлункової залози часткою великого сальника. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози, що включає розтин кісти, її спорожнення, підшивання її стінки до шкіри, зовнішнє дренування під контролем УЗД, пункцію кісти та її облітерацію, розтин кісти з обробкою її порожнини антисептиками з подальшим тампонуванням марлевими тампонами та дренуванням гумовими трубками та гумовими стрічками, згідно з корисною моделлю, після лапаротомії пунктують кісту та визначають рівень амілази рідини, при амілазі до 60г/л розтинають порожнину кісти, обробляють її розчинами фурациліну та 3% перекису водню підігрітими до 43°С, після чого беруть клаптик стінки на невідкладне патогістологічне дослідження, при відсутності атипових клітин порожнину кісти тампонують великим сальником, знизу під нього підводять дренажну трубку, а над ним - гумову смужку від рукавички, розтин на стінці кісти ушивають з захватом безсудинних зон сальника, фіксуючи його у порожнині кісти, трубку та смужку рукавички виводять через окрему контрапертуру і фіксують до шкіри, черевну порожнину зашивають наглухо. Підвищення ефективності хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози досягають за рахунок біологічної облітерації несправжньої неактивної кісти підшлункової залози часткою великого сальника, що дає змогу не тільки ліквідувати порожнину кісти, а й виключає можливість кровотечі, абсцедування та виникнення нориці. Обробка порожнини кісти підігрітими до 43°С розчинами антисептиків більш ефективна. Спосіб технічно дуже простий у виконанні, зменшує термін видужання хворих, знижує післяопераційну летальність та не приводить до інвалідізації. Спосіб виконують наступним чином. Виконують лапаротомію. Затим кісту п унктують. Проводять розтин кісти з взяттям клаптика стінки на Cito. Порожнину кісти промивають розчинами фурациліну з добавкою 3% перекису водню, підігрітими заздалегідь до 43°С. Частину великого сальника заводять у порожнину кісти з її заповненням, після чого розтин на стінці кісти ушивають з захватом безсудинних зон сальника, фіксуючи його у порожнині кісти. Під нижній край великого сальника попередньо підводять гумову трубку. Смужки рукавички фіксують над сальником. Трубку та смужки виводять через контрапертуру та фіксують до шкіри. Черевну порожнину та порожнину кісти обробляють антибіотиками. Черевну порожнину зашивають пошарове. Приклад 1 Хворий М., 42 років, поступив у гнійне відділення зі скаргами на постійну ниючу біль у лівому підребер'ї, підвищення увечері температури до 38°С, та зниженням її до норми зранку на протязі 4 діб. У анамнезі за 3 місяці до госпіталізації переніс гострий панкреатит. Стан задовільний, шкіра звичайного кольору, при пальпації у лівому підребер'ї виявляється пухлина розміром до 5 см, трохи болюча, яка іде під ребра зліва. Навколо неї слабо позитивний симптом Щоткіна. На УЗД та КТ виявлена кіста 70х40 мм, заповнена рідиною і знаходиться у зоні хвостової частини підшлункової залози. У клінічних та біохімічних аналізах ознаки запалення. Під час операції із кісти евакуйовано 380мл геморагічного відтінку рідини з домішками фібріну (амілаза 22г/л). Після чого проведений розтин кісти з взяттям клаптика стінки на Cito! (Біопсія: стінка кісти - волокниста сполучна тканина, внутрішня часина якої інфільтрована лейкоцитами). Порожнина кісти промита розчинами фурациліну з добавкою 3% перекису водню, після чого з'явилась незначна капілярна кровотеча. Порожнина затампонована 3 марлевими тампонами, між якими поставлені гумова дренажна трубка та 2 гумові смужки від рукавички. Тампони та дренажі виведені через контрапертуру у лівому підребер'ї та фіксовані до шкіри. Антибіотик у черевну порожнину та пошарове її зашиття. У післяопераційному періоді проводилось загальноприйняте лікування. На протязі 15 діб через трубку виділялось від 50 до 90мл. спочатку геморагічної, а потім сірозної рідини. Тампони та гумові смужки видалені на 10 добу, гумова трубка залишена. Хворий виписаний з нею на 21 добу від операції. При контролі через місяць через трубку виділяється до 20-30мл сірозної рідини. Трубка видалена. На протязі 2,5 місяці через утворену норицю виділялась світла рідина, потім нориця самостійно загоїлась. При перевірці через 6 місяців після операції скарг не було. Приклад 2 Хворий Б. 37 років, поступив у гнійне відділення зі скаргами на біль у епігастрії, нудоту, періодичну блювоту після їжі, втрату 10кг. ваги за останні 5 місяців. У анамнезі за 7 місяців до госпіталізації переніс гострий панкреатит. Стан задовільний, шкіра та склери звичайного кольору. При пальпації у епігастрії виявлено помірно болюче пухлинне утворення розміром до 8 см. у діаметрі, яке іде під ребра зліва. Симптоми подразнення черевини відсутні. На УЗД та КТ виявлена кіста на межі тіла та хвостової частини підшлункової залози розміром 80´50мм., заповнена рідиною. У клінічних та біохімічних аналізах без особливостей. Під час операції із кісти евакуйовано до 650мл. геморагічного відтінку рідини (амілаза 30г/л), після чого проведений розтин кісти з взяттям клаптика стінки на Cito! (Біопсія: стінка кісти - грубо волокниста сполучна тканина, внутрішня частина інфільтрована лейкоцитами). Порожнина кісти промита підігрітими до 43°С розчинами фурациліну та 3% перекису водню. Частина великого сальника заведена у порожнину з її заповненням, після чого стінка зашита з фіксацією сальника. Під нижній край великого сальника попередньо підведені гумові трубка, а смужки рукавички над сальником, які виведені через контрапертуру у лівому боці та фіксовані до шкіри. Антибіотик у черевну порожнину, після чого вона пошарове зашита. У післяопераційному періоді проводилось загальноприйняте лікування. Через дренажі виділялось на протязі 5 діб до 30мл сірозної рідини, після чого виділення не було і дренажі видалені. При контрольній перевірці через 6 місяців, 1 та 1,5 роки скарг не було, виконував роботу транспортувальника, що і до операції. На КТ порожнин у зоні підшлункової залози не виявлено.