Спосіб моделювання ушкодження яєчка хлоридом кадмію

Реферат: Спосіб моделювання ушкодження яєчка хлоридом кадмію у білих щурів включає щоденне внутрішньоочеревинне введення хлориду кадмію в дозі 6 мг/кг протягом 4-х тижнів. Додатково в парадуктальні тканини сім'яного канатика через день вводять мезатон в масляному розчині з розрахунку 0,05 мг/кг впродовж 4-х тижнів. UA 94921 U (12) UA 94921 U UA 94921 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до експериментальної патології, зокрема моделювання патологічних процесів, і може бути використана при дослідженні уражень яєчка хімічними речовинами. Відомий спосіб моделювання уражень органів і систем організму хлоридом кадмію, який включає внутрішньоочеревинне введення даної хімічної речовини [1]. За відомим способом, розчин хлориду кадмію вводять внутрішньоочеревинно в дозі 6 мг/кг щоденно впродовж 4-х тижнів. При цьому ушкодження яєчка проявляється на фоні одночасного ураження інших внутрішніх органів (печінки, нирок, головного мозку, тонкої, товстої кишок, серця), що є проявом загальнотоксичного впливу хлориду кадмію на організм. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності відтворення експериментальної моделі, що випливає з того, що через одночасне ураження хлоридом кадмію багатьох органів і систем експериментальні тварини часто гинуть ще до реалізації патологічних змін саме у структурах яєчка. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом введення додаткового методичного прийому моделювання, спрямованого на попереднє зниження адаптивно-компенсаторної ресурсності яєчка до його ушкодження, досягають істотного підвищення відтворюваності експериментальної моделі. Для досягнення попереднього зниження адаптивно-компенсаторних резервів яєчка методологічно доцільним є зниження пропускної здатності його судин, тобто обмеження кровопостачання. Останнє призводить до ішемії яєчка, в результаті чого воно раніше за інші органи стає чутливим до токсичної дії хлориду кадмію. Поставлену задача вирішують тим, що у відомому способі моделювання ушкоджень яєчка хлоридом кадмію у білих щурів, який включає внутрішньоочеревинне введення хлориду кадмію в дозі 6 мг/кг щоденно, згідно з корисною моделлю, додатково одночасно в парадуктальні тканини сім'яного канатика через день вводять мезатон в масляному розчині з розрахунку 0,05 мг/кг маси упродовж 4-х тижнів. Спосіб здійснюють наступним чином. Білому щуру внутрішньоочеревинно вводять розчин хлориду кадмію в дозі 6 мг/кг щоденно впродовж 4-х тижнів. Одночасно в парадуктальні тканини сім'яного канатика через день вводять мезатон в масляному розчині з розрахунку 0,05 мг/кг маси. На 30 добу від початку експерименту виконують евтаназію експериментальної тварини шляхом кровопускання в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. Про наявність ушкоджень в частинах яєчка роблять висновок за даними гістологічного та морфометричного досліджень яєчок, структурні зміни в яких порівнюють з неураженим яєчком. Приклад 1. Білому щуру-самцю масою 198 г внутрішньоочеревинно щоденно протягом 4-х тижнів вводили розчин хлориду кадмію в дозі 6 мг/кг (1,188 мг). Одночасно через день к парадуктальні тканини сім'яного канатика вводили мезатон в масляному розчині з розрахунку 0,05 мг/кг маси (0,0099 мг). На 30-у добу експериментальну тварину виводили з досліду шляхом кровопускання в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. При мікроскопічному дослідженні гістологічних препаратів у яєчках спостерігали повнокров'я переважно венозних судин гемомікроциркуляторного русла, стази, тромбози, осередки з діапедезними крововиливами та вираженим перивазальним набряком. Електронно-мікроскопічно виявили деформовані клітини Лейдіга, відмічався пікноз їх ядер, більшість ядер збільшені у розмірі, клітини сперматогенного епітелію заповнювали сім'яні трубочки нерівномірно, в деяких з них виявляли лише поодинокі, прилеглі з базальної мембрани сперматогонії, підтримуючі клітини і сперматоцити. Власна оболонка місцями була зруйнована, цитоплазма клітин вакуолізована, ядра пікнотичні. Спостерігали порушення сперматогенезу. Останній відбувався тільки до утворення сперматид. У деяких трубочках виявили важкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію, залишки зруйнованих клітин у вигляді зернистої маси знаходилися у просвіті трубочок. У сперматогенному епітелії відмічали виражену вакуолізацію цитоплазми, пікноз ядер. Наведене вище свідчило про виражене ушкодження яєчка. Виявили виражений стромальний набряк, осередки дистрофії та некробіозу поодиноких та цілих груп сперматоцитів, інфільтрацію строми клітинними елементами, периваскулярне та міжканальцеве вогнищеве розростання сполучної тканини, судинні розлади у вигляді розширення та повнокров'я судин, стазів у мікросудинах гемомікроциркуляторного русла, осередків перевазальних діапедезних крововиливів. Електронно-мікроскопічно в звивистих сім'яних канальцях виявили деструкцію та лізис базальної мембрани, мозаїчність форм та розмірів міоїдних клітин, набряк та деструктивні зміни первинних та вторинних сперматоцит, розширення цитоплазматичних містків. Відмічалися деструктивні процеси в ендотеліоцитах судин. Гістохімічно в звивистих сім'яних канальцях відмічалося зниження кількості прилеглих ендокриноцитів яєчка (клітин Лейдіга), а отже гормона тестостерона. Знайдені процеси та явища в яєчках свідчили про їхнє ушкодження. 1 UA 94921 U 5 10 Приклад 2. За допомогою запропонованого способу провели моделювання ушкодження яєчок у 14 експериментальних статевозрілих білих щурів-самців вагою 190-200 г. Про досягнення мети експериментального моделювання свідчили результати гістохімічного, гістологічного, електронномікроскопічного та морфометричного досліджень. При цьому у яєчках спостерігали судинні розлади, вогнищеві дистрофічні та некробіотичні зміни звивистих сім'яних канальців, інфільтрація строми гістіоцитами та лімфоцитами, осередки розростання сполучної тканини. В судинах мікрогемомікроциркуляторного русла відмічали спазм приносної (артеріоли, прекапіляри) та виражене розширення виносної частини (посткапіляри та венули). Електронномікроскопічно в більшості ендотеліоцитів судин домінували деструктивні процеси. Результати ушкоджень яєчка у експериментальній та контрольній групах тварин показані в таблиці 1. Таблиця 1 Досліджені тварини № п/п Группа спостереження 1 15 20 Контроль (внутрішньоочеревинне введення хлориду кадмію) Результат Ураження яєчка хлоридом кадмію у 14 тварин (100 %) 14 (вагою 190-200 г) Дослідна 2 n 14 (вагою 190-200 г) Ураження яєчка у 11 тварин (78,6 %) Таким чином наведене підтверджує, що запропонований спосіб моделювання уражень яєчка хлоридом кадмію забезпечує вищий порівняно із найближчим аналогом рівень відтворення експериментальної моделі і може бути використаний в практиці експериментальних досліджень патологічних процесів. Джерела інформації: 1. Швець В.І. Характеристика змін тканинного протеолізу при хронічній мікстовій інтоксикації білих щурів малими дозами солей важких металів / В.І. Швець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. - Т. 4, № 1. - С. 106-109. 2. Тринус Ф.П. Фармакотерапевтический справочник. - К.: Здоров'я, 1995. - 590с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб моделювання ушкодження яєчка хлоридом кадмію у білих щурів, що включає щоденне внутрішньоочеревинне введення хлориду кадмію в дозі 6 мг/кг протягом 4-х тижнів, який відрізняється тим, що додатково в парадуктальні тканини сім'яного канатика через день вводять мезатон в масляному розчині з розрахунку 0,05 мг/кг впродовж 4-х тижнів. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2