Лікувально-профілактичний засіб

1. Лікувально-профілактичний засіб з вмістом аспаргінату калію і магнію та допоміжних формоутворюючих речовин, який відрізняється тим, що додатково містить кверцетин або дигідрокверце C2 2 96047 1 3 дефіцит аспарагінової кислоти, стимулює окислювальне фосфорилювання і утворення АТФ, покращує тонус скелетних м'язів і моторику травного тракту. Аспаркам показаний при стенокардії, кардіосклерозі, міокардіодистрофії, інфаркті міокарду, аритмії, для поповнення втрат калію при терапії салуретиками, послаблюючими засобами, при блюванні, діареї тощо. Проте зазначені дози аспаргінату калію та магнію у складі аспаркаму обумовлюють виникнення негативних побічних ефектів: неприємні відчуття при вживанні у хворих з антацидним гастритом, холециститом, гіперкаліємія (нудота, блювання, діарея, парестезії), гіпермагніємія (почервоніння обличчя, спрага, зниження артеріального тиску, нервово-м'язова блокада, пригнічення дихання, судоми). Відомий також таблетований препарат з групи вітаміну Р - кверцетин [2] з хімічною назвою 4,4,7,3',4'-пентаоксифлавон. Він належить до ряду речовин - флавоноїдів, які містяться у вигляді глікозидів у багатьох рослинах, особливо у плодах шипшини, лимонах та інших цитрусових, нестиглих волоських горіхах, ягодах чорної смородини, горобини червоної, горобини чорноплідної, зелених листах чаю і т. і. Кверцетин зменшує проникність і ламкість капілярів та проявляє антиоксидантну дію. Як й інші препарати вітаміну Р кверцетин застосовують для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозів Р, при захворюваннях, що супроводжуються порушенням проникності судин, гемарогічних діатезах, крововиливах у сітківку ока, капіляротоксикозах, променевій хворобі, септичному ендокардиті, ревматизмі, гломерулонефриті, гіпертонічній хворобі, арахноїдиті, алергічних захворюваннях, кору, скарлатині, сипному тифі, тромбопенічній пурпурі тощо. Аналогічним кверцетину за природою та фармакологічною дією є дигідрокверцетин (ТУ 9325001-70692152-07) [3] хімічної формули С15Н12O7. Дигідрокверцетин (таксифолін) також є біофлавоноїдом, натуральним антиоксидантом та капіляропротектором рослинного походження. Він дещо перевищує за активністю кверцетин. Дигідрокверцетин є активним антиоксидантом, крім того він має капіляропротекторну, протизапальну, гепатопротекторну дію, що дає можливість використовувати його у виробництві лікарських засобів, біологічно активних домішок до їжі, продуктів харчування. Як у кверцетина, так і у дигідрокверцетина не виявлено протипоказань до застосування та негативної побічної дії. Проте бажано посилити ефективність цих засобів за рахунок додаткових кардіопротекторних властивостей, враховуючи поширеність серцево-судинних захворювань у сучасному світі. Задача винаходу полягає у створенні нового лікувально-профілактичного засобу, в якому шляхом поєднання в одній лікарській формі аспаргінату калію і магнію з кверцетином або дигідрокверцетином у заданому кількісному співвідношенні одержують високоефективний засіб з широким спектром дії, що дозволяє застосувати його у комплексній терапії більшості сполучених захворю 96047 4 вань, зокрема порушень ритму серця у хворих ішемічною хворобою серця, хронічною недостатністю кровообігу нижніх кінцівок, метаболічного синдрому, гіпертонічної хвороби і т. і., причому заявлений засіб є нетоксичним, практично не має побічних ефектів і придатний до тривалого застосування. Поставлена задача вирішується таким чином, що лікувально-профілактичний засіб з вмістом аспаргінату калію і магнію та допоміжних формоутворюючих речовин у відповідності з винаходом додатково містить кверцетин або дигідрокверцетин при наступному співвідношенні компонентів (мас. %): аспаргінат калію 35,0 аспаргінат магнію 35,0 кверцетин або дигідрокверцетин 12,0 допоміжні формоутворюючі речовини решта. Згідно з винаходом лікувальнопрофілактичний засіб може бути виконаний у формі таблеток або капсул наступного складу (г): аспаргінат калію 0,175 аспаргінат магнію 0,175 кверцетин або дигідрокверцетин 0,06 допоміжні формоутворюючі речовини до 0,5. Винаходом також передбачено, що допоміжні формоутворюючі речовини заявленого засобу вибрані з переліку: крохмаль кукурудзяний, тальк, кальцію стеарат, мікрокристалічна целюлоза, кальцію гідрофосфат, натрію крохмальгліколят, кремнію диоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат або інші фармацевтично прийнятні речовини аналогічного призначення. Якісний і кількісний склад компонентів заявленого засобу, визначений експериментальним шляхом, є новим, не відомим з джерел інформації. Сполучення в одній дозованій формі аспаргінату калію і магнію з кверцетином або дигідрокверцетином призводить до виникнення неочевидної взаємної потенціюючої дії компонентів. Проведені автором дослідження довели, що при заявленому співвідношенні компонентів кверцетин і дигідрокверцетин мінімізують побічну дію аспаргінату калію і магнію та сприяють підвищенню терапевтичної дії засобу в цілому. Кількісний вміст компонентів визначений дослідним шляхом і є оптимальним для заявленого засобу як з боку досягнення необхідного фармакологічного ефекту, так і з боку технологічних вимог до промислового виробництва засобу. Ефективність заявленого засобу було досліджено у клінічних умовах за добровільною участю пацієнтів з різними патологіями. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 Змішали 175,0 г аспаргінату магнію, 60,0 г кверцетину, 82,0 г крохмалю кукурудзяного, 3,0 г тальку та 5,0 г кальцію стеарату, одержану суміш зволожили 175,0 г аспаргінату калію (збільшення вмісту компонентів на технологічні втрати не наведено). Після ретельного перемішування одержану масу піддали грануляції крізь сито з діаметром отворів 2,0 мм і висушили. Сухий гранулят пропустили крізь сито з діаметром отворів 1,0 мм. Після процесу таблетування одержали 1000 таб 5 леток масою 0,5 г діаметром 11,0 мм наступного складу (г): аспаргінат калію 0,175 аспаргінат магнію 0,175 кверцетин 0,06 крохмаль кукурудзяний 0,082 тальк 0,003 кальцію стеарат 0,005. Приклад 2 Одержали суміш 175,0 г аспаргінату магнію, 82,0 г крохмалю кукурудзяного, 3,0 г тальку, яку зволожили 175,0 г аспаргінату калію і знову перемішали. Вологу суміш гранулювали крізь сітку з діаметром отворів 2,0 мм. Одержані гранули висушили і піддали грануляції крізь сітку з діаметром отворів 1,0 мм. Гранульовану масу опудрили 60,0 г дигідрокверцетину та 5,0 г кальцію стеарату (кількісне збільшення всіх компонентів на технологічні втрати не наведено). Одержані гранули розфасували у капсули №0 по 0,5 г. Одержали 1000 капсул наступного складу (г): аспаргінат калію 0,175 аспаргінат магнію 0,175 дигідрокверцетин 0,06 крохмаль кукурудзяний 0,082 тальк 0,003 кальцію стеарат 0,005. Приклад 3 Ефективність заявленого засобу, зокрема його антиаритмічну дію, оцінювали у клінічних умовах за добровільною участю пацієнтів з різними патологіями. У дослідженнях було використано заявлений засіб у формі таблеток. Було обстежено 85 хворих з хронічними формами ішемічної хвороби у віці від 40 до 70 років (у середньому 56,4±3,9 року). Перед початком лікування проводили холтеровське моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) та визначали кількість і характер аритмій серця. Далі всі пацієнти приймали антиаритмічний препарат етацизин у дозі 200 мг на добу протягом 5 днів, після чого повторили ХМ ЕКГ. У 28 хворих з групи у 85 чоловік стандартне лікування етацизином виявилося малоефективним. Цих хворих включили у подальші дослідження і поділили на дві групи. Хворим першої групи (17 чол.) призначили прийом заявленого засобу на фоні прийому етацизину. Хворі другої групи (11 чол.) одержували лише етацизин. Після завершення 10-денного лікування знову повторили ХМ ЕКГ. За результатами ХМ ЕКГ 28 хворих на початку експерименту число екстрасистол (EC) складало у середньому 861±112 на годину. При цьому з 17 чоловік першої групи у 2 зафіксовані надшлункові, а у 15 - шлункові EC, політропні EC відмічалися у 5 хворих, парні - у 4, пробіжки шлункової тахікардії - у 2 хворих. У другій групі ізольовані надшлуночкові EC спостерігалися у 1 хворого, у решти 10 хворих зареєстровані шлуночкові EC: монотропні - у 3, політропні - у 3, парні - у 3, пробіжки шлуночкової тахікардії - у 1. Шлуночкові EC вищих градацій у цілому відмічені у 7 хворих другої групи. На початку експерименту середньогодинна кількість EC становила у хворих першої групи 96047 6 902±111, а у хворих другої групи - 820±105 на годину (Р>0,05). На фоні прийому етацизину характер виявленої аритмії залишався як раніше, а середньогодинна кількість ЕС у порівнянні з контрольним періодом практично не змінилася і склала у середньому 822±94 на годину (Р>0,05). Після лікування заявленим засобом у сполученні з етацизином у хворих першої групи було одержано достовірний антиаритмічний ефект. При цьому середньогодинна кількість EC зменшилася з 902±111 до 221±15 на годину (Р>0,001). З 11 хворих з високими градаціями шлуночкових EC аритмії повністю щезли у 6 пацієнтів (54,5 %) - у 2 хворих з політропними, 3 - з парними ЕС та 1 - з пробіжками шлуночкової тахікардії. В цілому комбіноване лікування заявленим засобом у сполученні з етацизином дало антиаритмічний ефект у 11 хворих першої групи, що склало 64,7 %. У решти хворих, не дивлячись на деяке зменшення загальної кількості EC, така комбінація не виявилася дуже ефективною. У другій групі загальна кількість EC з 820±105 зменшилася до 600±88 на годину (Р>0,05). У другій групі монотерапія етацизином виявилася ефективною лише у 4 (36,3 %) хворих, а повне усунення високих градацій шлуночкових EC спостерігалося лише у 1 хворого. Одержані результати свідчать про те, що використання заявленого засобу при лікуванні стійких форм аритмій дає виражений позитивний ефект. Приклад 4 Було досліджено вплив заявленого засобу на результати комплексного лікування хворих з хронічною недостатністю кровообігу нижніх кінцівок (ХНК). Під спостереженням знаходилися 36 чоловік з різними формами ХНК, з них: з варикозним розширенням вен гомілок 19 чол. (52,85), з облітеруючим ендоартеріїтом 10 чол. (27,8 %), з діабетичною ангіопатією 7 чол. (19,4 %). Контрольну групу складали 18 чоловік з аналогічним розподілом за діагнозами захворювань. Хворі основної групи крім традиційних препаратів (детралекс при варикозній хворобі гомілок, нікошпан та пентоксифілін при облітеруючому ендоартеріїті та діабетичній ангіопатії) одержували заявлений засіб. Курс лікування тривав 10 днів. У 89 % хворих основної групи після лікування спостерігалося поліпшення за клінічними та суб'єктивними критеріями, а у хворих контрольної групи цей показник склав 65 %. Таким чином, можна зробити висновок про те, що використання заявленого засобу у комплексній терапії хронічних захворювань судин нижніх кінцівок дозволяє підвищити ефективність медикаментозного лікування у даної категорії хворих. Приклад 5 Було досліджено ефективність заявленого засобу при лікуванні метаболічного синдрому (МС), або синдрому інсулінорезистентності. 36 хворих МС у віці 30-50 років було поділено на дві групи. До першої групи увійшли 22 хворих, яким поряд з традиційною медикаментозною терапією було призначено заявлений засіб, до другої групи увій 7 шли 14 хворих, які одержували лише традиційне лікування. Курс лікування тривав 1 місяць. Результати лабораторних досліджень довели позитивний вплив на реологічні показники крові (в'язкість крові, показники малонового діальдегіду, аскорбатний захист) у хворих, які одержували заявлений засіб на фоні традиційного лікування. У цих хворих нормалізувалася вага тіла - 6 чол. (27,27 %), нормалізувався артеріальний тиск - 17 чол. (77,27 %), зникла загальна слабкість у 63,64 %, перестав турбувати головний біль 54,55 % пацієнтів; сухість у роті, збільшення печінки і набряки гомілок та стоп зникли у всіх хворих. Аналогічні показники у хворих другої групи були суттєво гіршими. Приклад 6 Були проведені дослідження застосування заявленого засобу у комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу. Середній вік добровільних пацієнтів склав 50,2±5,24 років, давність захворювання близько 5 років, середні показники артеріального тиску склали 177/103 мм рт. ст. Всі пацієнти проходили курс стаціонарного лікування у терапевтичному відділенні. Хворих було поділено на дві групи: основну (15 чоловік), пацієнти якої одержували заявлений засіб по 1 таблетці тричі на добу та препарат тенорик по 1 таблетці раз на добу. Контрольна група хворих (12 чоловік) одержувала лише тенорик. Курс лікування тривав 2 тижні. Після лікування у осіб основної групи середній рівень артеріального тиску (AT) склав 128/80±1,2 мм рт. ст., що відповідає параметрам AT, рекомендованим ВООЗ. Показники AT у осіб контрольної групи були 152/90±1,3 мм рт. ст. і були достовірно вище, ніж у пацієнтів основної групи. Позитивні дані комплексного лікування з використанням заявленого засобу через 6 місяців збереглися у 93,3 % пацієнтів основної групи. У контрольній групі цей показник склав 66,6 %. Через 12 місяців результати суб'єктивних і об'єктивних па Комп’ютерна верстка М. Ломалова 96047 8 раметрів ефективності лікування мали таку ж тенденцію. Таким чином позитивний вплив заявленого засобу на артеріальний тиск підтверджується безпосередніми та віддаленими результатами лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Віддалені позитивні результати лікування з застосуванням заявленого засобу можна пояснити відновленням електрофізіологічного балансу іонів магнію та калію, які нормалізують вегетативний баланс, при одночасному підвищенні адаптаційних та компенсаторних процесів організму, попереджаючи прогресування артеріального тиску. Таким чином, заявлено новий комбінований лікувально-профілактичний засіб широкого спектра дії, ефективний у комплексному лікуванні метаболічного синдрому (ожиріння, дисліпідемії, інсулінорезистентності), ішемічної хвороби серця, геморагічних діатезів і станів, що супроводжуються підвищеною проникністю та ламкістю капілярів, хронічної серцевої недостатності, аритмії, хронічних гепатитів, хронічної венозної недостатності, порушення мозкового кровообігу різної етіології, хронічних інтоксикацій, алергічних захворювань та імунодефіцитних станів різної етіології тощо. Всі компоненти заявленого засобу дозволені до використання у фармації. Заявлений засіб може бути виготовлений за простою технологією в умовах хіміко-фармацевтичного виробництва з використанням стандартного обладнання. Джерела інформації: 1. Компендиум Лекарственные препараты 2008. Под ред. В. Н. Коваленко, А. П. Викторова. В двух томах. Киев, "Морион", 2008, Т. 1, С.Л.-123; Т. 2, С.С.-17. 2. Регистр лекарственных средств России (РЛС), Москва, "Инфармхим", 1993, С. 470. 3. Офіційний сайт ЗАТ "Аметис" http://www.ametis.ru/production/lavitoldihydroguercetin. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601