Спосіб діагностики дисплазії сполучної тканини у шийці матки

Реферат: UA 96950 U UA 96950 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, зокрема акушерства та гінекології, і може бути використана для удосконалення надання допомоги при істміко-цервікальній недостатності (ІЦН), однієї з провідних причин невиношування вагітності, перинатальної захворюваності і смертності. Найбільш відомим і близьким до способу, який заявляється, є спосіб оцінки функціонального стану шийки матки при вагітності на основі ультразвукового дослідження її довжини та ступеня розкриття внутрішнього вічка або цервікального каналу [1]. Однак таке дослідження виявляє клінічну неспроможність шийки матки, не з'ясовуючи причини ІЦН, що обмежує вибір профілактично-терапевтичних заходів, збільшує частоту цервікального серкляжу, ускладнень в анте- та інтранатальному періодах. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу діагностики порушення формування сполучної тканини в шийці матки з урахуванням здатності ультразвукового променя проходити через її тканини. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики дисплазії сполучної тканини у шийці матки, який включає дослідження ехоструктури шийки матки, згідно з корисною моделлю, додатково досліджують ехоструктури тіла матки, при однакових характеристиках ультразвукового променя порівнюють відбивальну здатність шийки матки з такою здатністю тіла матки і при однаковій або майже однаковій інтенсивності ехо від шийки матки і тіла матки констатують існування сполучнотканинного дефекту. Шийка матки є фіброзним органом, вміст сполучної тканини у ній сягає 75 %. Основним структурним компонентом шийки матки є колаген. Внаслідок розладів синтезу колагену, порушення структури колагенових волокон спостерігаються зміни пропорційного співвідношення між сполучною тканиною і м'язовою тканиною в шийці матки, збільшення вмісту останньої до 60 % (в нормі - не більше 15 %). Останнє може бути обумовлене генетичною схильністю, впливом екологічних факторів, дефіцитом магнію тощо [2]. При вагітності "слабкість" сполучної тканини обумовлює розвиток ІЦН: шийка матки передчасно розм'якшується, вкорочується і втрачає здатність утримувати плідне яйце до термінових пологів [3]. В нормі наявність у складі шийки матки переважно сполучної тканини знижує здатність ультразвукового променя проходити через її тканини і підвищує відбивальну здатність органа. Ехоструктура шийки матки на екрані сканера виглядає світліше від тіла матки. При дисплазії сполучної тканини ехо від шийки матки і тіла матки має майже однакову або однакову інтенсивність, що за однакових параметрів ультразвукового променя можна розцінювати як ознаку колагенопатії. Запропонована корисна модель способу діагностики дисплазії сполучної тканини у шийці матки створює можливість на основі порівняльної оцінки ехоструктури шийки матки і тіла матки діагностувати "слабкість" сполучної тканини в шийці матки, прогнозувати розвиток ІЦН, вчасно ужити профілактично-терапевтичні заходи. Спосіб діагностики дисплазії сполучної тканини в шийці матки здійснюють таким чином. Порівняння відбивальної здатності шийки матки з такою тіла матки при однакових характеристиках ультразвукового променя проводять за допомогою ультразвукової системи. Про наявність дисплазії сполучної тканини в шийці матки свідчить однакова або майже однакова інтенсивність ехо від шийки матки і тіла матки. Клінічні спостереження проводили у гінекологічних відділеннях III міської клінічної лікарні м. Львова і Львівської обласної клінічної лікарні. Групу спостереження склали 50 жінок, у яких при 13-15-тижневому терміні вагітності була діагностована ІЦН невизначеної етіології. Серед вагітних не було пацієнток з вродженою або набутою ІЦН. Ступінь виразності ІЦН визначали за бальною шкалою Штембера. При цьому оцінювали довжину вагінальної частини шийки матки, її консистенцію, розташування, стан цервікального каналу, розміщення передлеглої частини плода. Ультразвукове і допплерівське дослідження здійснювали із застосуванням діагностичного приладу "SA-8000 EX" (Medison, Південна Корея). Проводили сканування у реальному масштабі часу за допомогою трансвагінального датчика з частотою 7,5 МГц. Вимірювали довжину шийки матки і діаметр внутрішнього вічка. У вагітних з відкриттям внутрішнього вічка проводили оцінку його форми (Y-, V- або U-подібна). При однакових характеристиках ультразвукового променя проводили порівняння відбивальної здатності шийки матки і тіла матки. З використанням кольорового допплерівського картування на відстані 2/3 довжини від внутрішнього вічка і на Vi відстані від цервікального каналу до зовнішнього контуру органа за 1 UA 96950 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 характером судинної кривої, гомологічному судинній кривій маткової артерії, проводили пошук дрібної артерії шийки матки з подальшим визначенням показника опору кровоплину (індексу резистентності) (IP). У всіх випадках дослідження розташування, довжини, консистенції шийки матки, стану цервікального каналу вказувало на наявність ІЦН. Оцінка ступеня виразності ІЦН за шкалою Штембера складала 7,3±0,4 балів. Довжина шийки матки дорівнювала 20,1±1,9 мм, діаметр внутрішнього вічка - 9,0±1,3 мм. Форма відкриття внутрішнього вічка у 26 % вагітних була Yподібна, у 36 % - V-подібна і у 38 % - U-подібна. Характерним було зниження IP (0,42±0,03) у порівнянні з нормою (0,65±0,05, р