Спосіб фіксації незнімних зубних протезів

Реферат: Спосіб фіксації незнімних зубних протезів включає фіксацію протеза наступним чином: на супраструктуру здійснюють послідовну фіксацію попередньо виготовлених металевих ковпачків: перший ковпачок фіксують на тимчасовий цемент у каркасі незнімного зубного протеза, припасовують протез у порожнині рота, проводять перевірку припасування, за стандартною методикою (знежирюють, дезінфікують, висушують) готують поверхні ковпачка і одноетапного імпланта для фіксування, замішують (за рекомендацією підприємства-виробника) цемент, накладають у підготовлений для постійної фіксації ковпачок, фіксують, по закінченні часу затвердіння очищають цемент, і починають фіксацію наступного ковпачка, після фіксації останнього виконують фіксацію каркаса незнімного протеза. UA 98149 U (12) UA 98149 U UA 98149 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використана при фіксації незнімних зубних протезів під час проведення ортопедичного лікування у пацієнтів з відсутністю паралельності супраструктур. Сьогодні досить часто при протезуванні виникає питання про можливість фіксації протеза за допомогою мінімальної кількості заходів, що залежить від характерних особливостей і стану твердих і м'яких тканин протезного ложа. Для ефективного функціонування протеза необхідна його правильна фіксація, чіткий край прилягання, дотримання міжоклюзійного простору. Відомий спосіб фіксації незнімних зубних протезів (Рожко М.М., Неспрядько Ортопедична стоматологія). Але фіксацію протеза можливо здійснити при паралельності супраструктур. У випадку відсутності у пацієнтів паралельності супраструктур - одноетапних імплантів зафіксувати протез неможливо. У доступних джерелах інформації авторами не знайдено опису способу, подібного до запропонованого. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу фіксації незнімного зубного протеза шляхом послідовної фіксації на супраструктурі (імплантах) виготовлених окремих індивідуальних металевих ковпачків, за рахунок чого створюються умови для правильного припасування протеза у порожнині рота при створенні відсутньої паралельності супраструктури умови для фіксації незнімного протеза, що дозволить зафіксувати протез у правильному положенні, провести ортопедичне лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі фіксації незнімних зубних протезів, згідно з корисною моделлю, фіксацію каркаса незнімного протеза здійснюють після послідовної фіксації на супраструктуру попередньо виготовлених металевих ковпачків наступним чином: перший ковпачок фіксують на тимчасовий цемент у каркасі незнімного зубного протеза, припасовують протез у порожнині рота, проводять перевірку припасування, за стандартною методикою (знежирюють, дезінфікують, висушують) готують поверхні ковпачка і одноетапного імпланта для фіксування, замішують (за рекомендацією підприємства - виробника) цемент, накладають у підготовлений для постійної фіксації ковпачок, фіксують, по закінченню терміну затвердіння очищають цемент, і починають фіксацію наступного ковпачка, після фіксації останнього виконують фіксацію каркаса незнімного протеза. Причино-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: проведення послідовної фіксації окремих індивідуальних металевих ковпачків на супраструктуру - за рахунок цього з'являється можливість здійснювати поступову перевірку і корегування припасування (крайового прилягання) протеза у порожнині рота під час створення відсутньої паралельності супраструктури, що дозволить зафіксувати протез у правильному положенні. Спосіб здійснюють наступним чином: перший ковпачок фіксують на тимчасовий цемент у каркасі незнімного зубного протеза, припасовують протез у порожнині рота, проводять перевірку припасування, за стандартною методикою готують поверхні ковпачка і одноетапного імпланта для фіксування - знежирюють, дезінфікують, висушують, далі замішують цемент - за рекомендацією підприємства - виробника, накладають у підготовлений для постійної фіксації ковпачок, фіксують, після закінчення часу затвердіння очищують цемент, і таким же чином починають фіксацію другого ковпачка. Після фіксації останнього ковпачка виконують фіксацію каркаса незнімного протеза. Конкретний приклад. Хвора Ф, - після встановлення імплантів, спостерігається відсутність паралельності супраструктур. Після виготовлення для пацієнта індивідуальних ковпачків і їх встановлення була досягнута паралельність супраструктури (фіг. 1), здійснено моделювання і встановлення незнімного зубного протеза (фіг. 2). За запропонованим способом було проведено лікування 7 хворих. 50 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб фіксації незнімних зубних протезів, що включає фіксацію протеза, який виконують наступним чином: на супраструктуру здійснюють послідовну фіксацію попередньо виготовлених металевих ковпачків: перший ковпачок фіксують на тимчасовий цемент у каркасі незнімного зубного протеза, припасовують протез у порожнині рота, проводять перевірку припасування, за стандартною методикою (знежирюють, дезінфікують, висушують) готують поверхні ковпачка і одноетапного імпланта для фіксування, замішують (за рекомендацією підприємства-виробника) цемент, накладають у підготовлений для постійної фіксації ковпачок, фіксують, по закінченні 1 UA 98149 U часу затвердіння очищають цемент, і починають фіксацію наступного ковпачка, після фіксації останнього виконують фіксацію каркаса незнімного протеза. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2