Спосіб прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз

Реферат: Спосіб прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз включає діагностування ознак особливостей перебігу післяопераційного періоду. В біопсійному та секційному матеріалі мисково-сечовидного сегменту визначають рівень паренхіматозно-стромального коефіцієнта (ПСК). Якщо при вродженій аномалії сечовидільної системи (СВС) рівень становить до 0,6, прогнозують високу ймовірність рецидиву стриктури, при значенні цього показника від 0,6 до 0,8 - прогнозують низьку ймовірність рецидиву стриктури; при набутій обструкції СВС високу ймовірність рецидиву стриктури прогнозують при значенні ПСК від 0,8 до 1,0 та низьку - при значенні цього показника від 1,0 до 1,6. UA 100238 U (12) UA 100238 U UA 100238 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до урології та патологічної морфології, і може бути використаною для прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз. Значна питома вага гідронефрозу, зумовленого стриктурами мисково-сечовідного сегменту (МСС), у структурі інших урологічних захворювань і неоднозначність результатів лікування цих хворих потребує подальшої розробки способів лікування. Високий відсоток рецидивів стриктур МСС (до 20 %) незалежно від техніки проведення хірургічного втручання обумовлює необхідність пошуку шляхів вирішення даної проблеми [Гидронефроз: руководство / под ред. проф. Л.В. Глыбочко, проф. Ю.Г. Аляева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 208 с]. Відомі способи прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз включають дослідження клінічних, біохімічних, імунологічних та інших ознак особливостей перебігу післяопераційного періоду (Гидронефроз: руководство / под ред. проф. Л.В. Глыбочко, проф. Ю.Г. Аляева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 208 с). Даний спосіб прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз шляхом встановлення морфологічних критеріїв прогнозу. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз, який включає діагностування ознак особливостей перебігу післяопераційного періоду, згідно з корисною моделлю, в біопсійному та секційному матеріалі мисково-сечовідного сегменту визначають рівень паренхіматозностромального коефіцієнта (ПСК) і, якщо при вродженій аномалії сечовидільної системи (СВС) він становить до 0,6, прогнозують високу ймовірність рецидиву стриктури, при значенні цього показника від 0,6 до 0,8 - прогнозують низьку ймовірність рецидиву стриктури; при набутій обструкції СВС високу ймовірність рецидиву стриктури прогнозують при значенні ПСК від 0,8 до 1,0 та низьку - при значенні цього показника від 1,0 до 1,6. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз шляхом встановлення морфологічних критеріїв прогнозу, обумовлений синергізмом заходів, що заявляються. Спосіб виконують наступним чином: в біопсійному та секційному матеріалі мисковосечовідного сегменту визначають рівень паренхіматозно-стромального коефіцієнта (ПСК) і, якщо при вродженій аномалії сечовидільної системи (СВС) він становить до 0,6, прогнозують високу ймовірність рецидиву стриктури, при значенні цього показника від 0,6 до 0,8 прогнозують низьку ймовірність рецидиву стриктури; при набутій обструкції СВС високу ймовірність стриктури прогнозують при значенні ПСК від 0,8 до 1,0 та низьку - при значенні цього показника від 1,0 до 1,6. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. Використовували біопсійний та секційний матеріал фрагментів МСС. Біопсійний матеріал отриманий під час проведення пункційних біопсій та після хірургічних втручань у 80 хворих на гідронефроз II-III стадій. Середній вік хворих був 42,1±4,8 року. Чоловіків було 28, жінок - 52. Секційний матеріал був одержаний під час розтинів пацієнтів з пухлинами головного мозку без ниркової патології. Середній вік померлих становив 43,2±3,4 року. Чоловіків було 4, жінок 6. Матеріал був розподілений на п'ять груп: І група (n=10) - секційний матеріал - група порівняння; II група (n=20) - біопсійний матеріал, отриманий під час проведення пункційних біопсій та після хірургічних втручань у хворих на гідронефроз II-III стадії, що був обумовлений обструкціями МСС через вроджені вади сечовидільної системи (СВС), у яких після оперативного втручання не було рецидиву стриктури МСС впродовж 4 років; III група (n=21) біопсійний матеріал, отриманий під час проведення пункційних біопсій та після хірургічних втручань у хворих на гідронефроз II-III стадії, що був обумовлений обструкціями МСС через вроджені вади СВС, та характеризувався рецидивною стриктурою МСС після оперативного втручання; IV група (n=20) - біопсійний матеріал, отриманий під час проведення пункційних біопсій та після хірургічних втручань у хворих на гідронефроз II-III стадії, що був обумовлений набутими обструкціями МСС, у яких не було рецидиву стриктури МСС впродовж 4 років після оперативного втручання; V група (n=19) - біопсійний матеріал, отриманий під час проведення пункційних біопсій та після хірургічних втручань у хворих на гідронефроз II-III стадії, що був обумовлений набутими обструкціями МСС, та характеризувався рецидивною стриктурою МСС після оперативного втручання. 1 UA 100238 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Використано такі гістологічні та гістохімічні методики: забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі, пікрофуксином за Ван Гізоном, залізним фуксиліном методом Рего. Мікропрепарати вивчали на мікроскопі "Olympus BX-41" з наступною обробкою програмою "Olympus DP-soft version 3.1", за допомогою якої проводилося морфометричне дослідження, в ході якого у м'язовому шарі МСС вивчали питомий об'єм м'язової тканини, сполучної тканини та судин. Проводилося обчислення паренхіматозно-стромального коефіцієнта (ПСК) у м'язовому шарі МСС, як відношення питомого об'єму м'язової тканини до суми питомих об'ємів сполучної тканини і судин. Для визначення меж ПСК, що дозволяє використовувати його в якості маркера 2 прогнозування етіології та перебігу захворювання, застосовували x . Також обчислювався трофічний індекс (ТІ) у м'язовому шарі МСС як відношення питомого об'єму судин до питомого об'єму м'язової тканини. Цифрові дані оброблялися методами математичної статистики з використанням параметричних та непараметричних методів множинного порівняння. Проведені морфологічні дослідження виявили різні структурні зміни у МСС, характер та ступінь вираженості яких залежав від етіології та перебігу захворювання. Так, наприклад, у хворих на гідронефроз трофічний індекс (ТІ) у МСС був достовірно нижчим порівняно з відповідним показником контрольної групи. При рецидивному перебігу гідронефрозу різного ґенезу відмічалося достовірне зниження ТІ порівняно з хворими з безрецидивним перебігом. У хворих II групи ТІ був достовірно нижчим порівняно з IV групою, а у III групі порівняно з V групою. Зниження ТІ у МСС хворих на гідронефроз підтверджує погіршення трофіки тканини у зоні ураження, результатом якої є розвиток склеротичних змін. Крім склеротичних змін у МСС визначалася місцями осередкова, місцями дифузна запальна лімфомакрофагальна інфільтрація. Запальні зміни були максимально вираженими у хворих III і V груп. При порівнянні зазначених змін встановлено, що у хворих II і III груп вони були більш вираженими, ніж у хворих IV і V груп. При цьому в III та особливо V групах було виявлено формування лімфоїдних фолікулів, що свідчило про розвиток імунного запалення. Морфологічні зміни в судинах МСС були виявлені у всіх хворих і характеризувалися однотипністю проявів, однак ступінь їх вираженості залежала від етіології та перебігу захворювання. Деякі судини мікроциркуляторного русла були різко розширені та повнокровні, з ознаками тромбоутворення. У деяких полях зору були виявлені крововиливи. У частині випадків стінки судин були склерозовані, просвіти їх звужені, місцями точкові. Відзначалися ознаки набряку. Виявлені зміни призводили до гіпоксії, що підтверджувалося наявністю ішемічно змінених м'язових волокон чорного кольору при забарвленні залізним фуксиліном за Рего, та розвитку склерозу. Структурні зміни в судинах, ознаки порушення кровообігу та ішемічні зміни м'язових волокон були значно вираженими у хворих II і максимально III груп. Крім цього, ці зміни були більш вираженими при рецидивному перебігу захворювання порівняно з безрецидивним перебігом. При цьому, аналізуючи питомі об'єми структурних компонентів м'язового шару МСС, відмічено достовірне зменшення питомого об'єму м'язової тканини у хворих на гідронефроз різного ґенезу порівняно з І групою, причому даний показник був достовірно нижчим у II та III групах порівняно з IV та V групами (таблиця). Крім цього, цей показник був достовірно меншим у хворих III і V груп порівняно з II та IV групами відповідно, причому він був найнижчим у пацієнтів III групи. Достовірно менші показники питомого об'єму м'язової тканини у м'язовому шарі МСС хворих на гідронефроз свідчать про зменшення паренхіматозного компонента даного шару МСС. Таблиця Середні значення питомих об'ємів структурних компонентів МСС Показник М'язова тканина, % І група 65,30±2,73 Сполучна тканина, % 19,00±2,26 Судини, % 15,70±2,04 ПCК ТІ 1,88±0,11 0,24±0,0130 II група 41,90±2,02 III група 35,30±1,97 IV група 51,30±2,04 V група 46,50±2,04 51,00±2,04 60,60±2,01 38,02±2,00 45,29±2,04 6,10±0,98 4,10±0,81 10,68±1,15 8,21±1,06 0,73±0,05 0,54±0,04 1,10±0,06 0,87±0,06 0,14±0,0084 0,11±0,0074 0,21±0,0109 0,18±0,0089 1, 3, 4, 5 1, 2, 4, 5 1, 3, 4, 5 1, 2, 4, 5 1, 3, 4, 5 1, 2, 4, 5 1, 3, 4, 5 1, 2, 4, 5 1, 3, 4, 5 1, 2, 4, 5 1, 2, 3, 5 1, 2, 3, 5 1, 2, 3, 4 1, 2, 3, 4 1, 2, 3, 5 1, 2, 3, 4 1, 2, 3, 5 1, 2, 3, 5 1, 2, 3, 4 1, 2, 3, 4 Примітка. Відмінності достовірні відносно показника: 1 - І групи; 2-II групи;3-III групи; 4-IV групи;5-V групи 45 Вищезазначені зміни відбувалися на тлі підвищення стромального компонента, що підтверджувалися достовірно більшими показниками питомого об'єму сполучної тканини у всіх 2 UA 100238 U 5 10 15 20 хворих на гідронефроз порівняно з І групою. Цей показник був достовірно більшим у хворих II та III груп і найбільшим у пацієнтів III групи. Найменші значення цього показниками спостерігалися у хворих IV групи. Питомий об'єм судин у м'язовому шарі МСС хворих на гідронефроз був достовірно нижчим порівняно з контролем. У пацієнтів II і III груп питомий об'єм судин був достовірно нижчим, порівнюючи з хворими IV і V груп, причому максимальне зниження даного показника відмічалось у хворих III групи. Зниження питомого об'єму судин в МСС у хворих свідчить про неадекватну васкуляризацію даної тканини, результатом якої є розвиток і прогресування склерозу та виникнення альтеративних змін. Розрахований ПСК характеризувався однотипними змінами у МСС хворих. Так, даний показник був достовірно меншим у хворих II і III груп порівняно з хворими IV і V груп і найменшим у пацієнтів III групи, а найвищим у пацієнтів IV групи. Зниження ПСК у МСС хворих на гідронефроз відбувалося за рахунок підвищення питомого об'єму стромального компонента та зниження питомого об'єму паренхіматозного компонента. Таким чином, значення ПСК у МСС хворих на гідронефроз рекомендуємо використовувати як діагностичний маркер характеру перебігу захворювання. При значенні цього показника при вродженій аномалії СВС до 0,6 (включно) передбачають високу ймовірність рецидиву стриктур; від 0,6 до 0,8 (включно) - низьку ймовірність рецидиву стриктури; при набутому характері обструкції при значенні цього показника від 0,8 до 1,0 (включно) прогнозують високу ймовірність рецидиву стриктур; від 1,0 до 1,6 - низьку ймовірність рецидиву стриктури. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб прогнозування рецидиву стриктур у хворих на гідронефроз, який включає діагностування ознак особливостей перебігу післяопераційного періоду, який відрізняється тим, що в біопсійному та секційному матеріалі мисково-сечовідного сегменту визначають рівень паренхіматозно-стромального коефіцієнта (ПСК) і, якщо при вродженій аномалії сечовидільної системи (СВС) він становить до 0,6, прогнозують високу ймовірність рецидиву стриктури, при значенні цього показника від 0,6 до 0,8 - прогнозують низьку ймовірність рецидиву стриктури; при набутій обструкції СВС високу ймовірність рецидиву стриктури прогнозують при значенні ПСК від 0,8 до 1,0 та низьку - при значенні цього показника від 1,0 до 1,6. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3