Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного деструктивного періодонтиту за допомогою обробки кореневих каналів ліквідами для глибокого фторування та ультразвуком

Реферат: Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного деструктивного періодонтиту включає визначення в слині активності лізоциму до лікування та після нього. Додатково визначають концентрацію секреторного імуноглобуліну А і, якщо через 7 днів після лікування концентрація в слині секреторного імуноглобуліну А та лізоциму знизилася, то лікування оцінюють як ефективне. UA 103365 U (12) UA 103365 U UA 103365 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до стоматології, та може бути використаною для оцінки ефективності лікування хронічного деструктивного періодонтиту (ХДП) за допомогою обробки кореневих каналів ліквідами для глибокого фторування та ультразвуком. Оскільки хронічні вогнища запалення в області верхівки кореня зуба можуть бути причиною одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої області, а також надавати сенсибілізуючий вплив на організм в цілому, тому найбільшу потенційну небезпеку представляють деструктивні форми хронічного періодонтиту. Цим пояснюється актуальність проблеми удосконалення існуючих методів лікування та розробка нових ефективних методів лікування, які б дозволили зберегти зуб [Борисенко А.В. Методи лікування періодонтитів (огляд літератури) / А.В.Борисенко, Ю.Ю.Кодлубовський // Современная стоматология. - 2010. - № 1. - С. 15-20; Сорокин А.П. Диагностика и комплексное лечение хронических деструктивных форм инфекционного периодонтита: дис. … канд. мед. наук: 14.01.22 / А.П. Сорокин. - Уфа, 2014. 117 с]. Відомо, що ефективність лікування оцінюють за допомогою клініко-лабораторних методів обстеження хворого до лікування та після нього. Розповсюдженим способом оцінки ефективності лікування в стоматології є визначення активності лізоциму в слині або сироватці крові до лікування та після лікування стоматологічної патології [Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков / А.П. Левицкий. - Одесса, 2005. - 74 с]. Даний спосіб оцінки ефективності лікування запального процесу в стоматології є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу створення ефективного способу оцінки ефективності лікування хронічного деструктивного періодонтиту за допомогою одночасної обробки кореневих каналів ліквідами для глибокого фторування та ультразвуком. Поставлену задачу корисної моделі вирішують тим, що у відомому способі оцінки ефективності лікування хронічного деструктивного періодонтиту, який включає визначення в слині активності лізоциму до лікування та після нього, згідно з корисною моделлю, при лікуванні хронічного деструктивного періодонтиту за допомогою обробки кореневих каналів ліквідами для глибокого фторування та ультразвуком в біологічній рідині додатково визначають концентрацію секреторного імуноглобуліну А і, якщо через 7 днів після лікування концентрація в слині секреторного імуноглобуліну А знизилася в 2,3-3,0 рази, а активність лізоциму знизилася в 1,41,9 разу, лікування оцінюють як ефективне. Технічний ефект корисної моделі обумовлений синергізмом заходів, які заявляються в медичні технології. Спосіб виконують наступним чином: для оцінки ефективності лікування хронічного деструктивного періодонтиту в слині визначають активність лізоциму та додатково визначають концентрацію секреторного імуноглобуліну А до лікування та після нього. Якщо через 7 днів після лікування концентрація в слині секреторного імуноглобуліну А знизилася в 2,3-3,0 рази, а активність лізоциму знизилася в 1,4-1,9 разу, лікування оцінюють як ефективне. Теоретичною передумовою способу, який заявляється, послугував той факт, що місцевий імунітет порожнини рота характеризує секреторний імуноглобулін А, який перешкоджає прикріпленню і проникненню бактерій і вірусів через епітелій, пов'язуючи патогени, що потрапляють в біологічні рідини, а також нейтралізує віруси, які проникли всередину епітеліальних клітин. З ферментів, що відіграють одну з провідних ролей в природному неспецифічному імунітеті, слід назвати лізоцим. Лізоцим розщеплює повністю або частково клітинні стінки багатьох видів мікробів, що складаються з мукопептидів, глюкозамінопептидів і хітину. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. Під спостереженням перебувало 62 пацієнта (33 чоловіки та 29 жінок) з хронічним деструктивним періодонтитом. Для порівняльної оцінки стану місцевого імунітету при різних методах лікування хронічного деструктивного періодонтиту пацієнти були розділені на дві групи. Пацієнтам першої групи (20 осіб) було проведено лікування ХДП за методикою згідно з протоколами [Протоколи надання медичної допомоги: стоматологія, терапевтична, ортопедична, хірургічна, дитяча; ортодонтія. К., МНІАЦ мед. статистики, МВЦ "Медінформ". - 2005. - 236 с]. Основну групу склали 42 хворих, яким було проведено лікування ХДП за допомогою обробки кореневих каналів ліквідами для глибокого фторування та ультразвуком. У цій групі було виділено дві підгрупи (2а і 2б) по 21 пацієнту в кожній. У підгрупі 2а лікування ХДП проводили за традиційною схемою з додаванням обробки кореневого каналу ліквідами для глибокого фторування. У підгрупі 2б лікування проводили за 1 UA 103365 U 5 10 15 20 25 схемою першої підгрупи з додаванням ультразвукової обробки силера безпосередньо в кореневому каналі. Всім пацієнтам виконували рентгенологічне дослідження з метою визначення якості обтурації та контролю ефективності лікування (відразу після лікування, а також через 6 місяців). Біохімічне дослідження слини з визначенням показників місцевого імунітету (секреторного імуноглобуліну А і лізоциму) проводили перед лікуванням ХДП, а також через 7 днів після лікування. Для статистичної обробки результатів досліджень була використана описова статистика, непараметричні критерії (Вілкоксона і знаків), факторний і кореляційний аналіз. У зв'язку зі значним розкидом показників місцевого імунітету всередині кожної групи пацієнтів, були обчислені медіани, а також 25 % і 75 % квартилі. Квартилі - це показники, які найчастіше використовують для оцінки розподілу даних при описі властивостей числових вибірок. У той час як медіана розділяє впорядкований масив навпіл (50 % елементів масиву менше медіани і 50 % - більше), квартилі розбивають упорядкований набір даних на чотири частини. Медіана є характеристикою центральної тенденції, оскільки на її величину не впливають дуже великі і дуже маленькі значення досліджуваного показника. У таблиці 1 представлені середні тенденції показників місцевого імунітету в виділених групах. На підставі даних, представлених в таблиці 1, можна відзначити, що після лікування показники місцевого імунітету порожнини рота достовірно нормалізувалися у всіх досліджених групах. Виявлено достовірні відмінності при порівнянні цих показників до і після лікування у всіх трьох групах пацієнтів. Для оцінки отриманих в досліджуваних групах значень показників місцевого імунітету були визначені ці ж показники в групі здорових осіб (контроль). В групі контролю вихідні значення показників місцевого імунітету були достовірно нижче, ніж вихідні значення в досліджуваних групах (таблиця). Таблиця Медіани і квартилі показників місцевого імунітету порожнини рота хворих до та після лікування Умови реєстрації До лікування Після лікування Норма 30 35 40 Група 1 (n=20) 2а (n=21) 2б (n=21) 1 (n=20) 2а (n=21) 2б (n=21) Контроль (n=10) Показники місцевого імунітету порожнини рота Секреторній імуноглобулін А Лізоцим 25 % 75 % 25 % 75 % Медіана Медіана квартиль квартиль квартиль квартиль 316,5 292,3 389,2 8,4 8,1 9,9 325,5 301,8 398,3 9,1 7,9 10,1 328,4 309,5 381,1 8,6 7,6 9,1 1 1 137,5 116,2 143,3 6,2 4,2 7,1 2 2 111,3 107,1 115,3 4,9 4,4 6,0 3 3 105,8 103,1 123,1 6,0 4,8 7,1 175,7 145 186 5,2 4,7 5,3 Примітки: 1 - відмінності медіан імуноглобуліну А та лізоциму групи 1 до і після лікування достовірні (р