Спосіб прогнозування розвитку бактерійних ускладнень при вітряній віспі у дітей

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку бактерійних ускладнень при вітряній віспі включає визначення вмісту прозапального цитокіну фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α). Додатково одночасно проводять визначення рівня цитокіну імуносупресивної дії інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) і при констатації підвищення показників вмісту в сироватці крові обох цитокінів (ФНП-α та ІЛ-10) прогнозують розвиток бактерійних ускладнень при вітряній віспі у дітей. UA 103459 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ БАКТЕРІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ВІТРЯНІЙ ВІСПІ У ДІТЕЙ UA 103459 U UA 103459 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до дитячої інфектології, і може використовуватися в прогнозуванні перебігу вітряної віспи. Актуальність корисної моделі зумовлена неухильним зростанням в останні роки рівня захворюваності на вітряну віспу усіх вікових груп населення. Привертає увагу почастішання тяжких та ускладнених форм вітряної віспи. За статистикою у кожної п'ятої дитини розвиваються ускладнення [1]. Особливо часто виникають тяжкі та ускладнені форми хвороби у новонароджених, ослаблених дітей з фоновим імунодефіцитом та тяжкими супутніми захворюваннями [2]. Серед основних причин, що призводять до розвитку тяжких та ускладнених форм вітряної віспи, важливу роль відіграють зниження захисних можливостей організму у зв'язку з порушеннями функцій системи клітинного імунітету [3]. Серед ускладнень вітряної віспи чільне місце належить бактерійним, що розвиваються внаслідок безпосереднього проникнення патогенних або умовно-патогенних бактерій через пошкоджені вітрянковими елементами ділянки шкіри та слизових оболонок. За наявності фонових порушень імунітету бактерійний процес поширюється на підлеглі тканини, імовірним є розвиток гнійних запальних уражень різних органів внаслідок гематогенного поширення етіологічних чинників бактерійних ускладнень [4]. Відомий спосіб прогнозування розвитку тяжкого перебігу вітряної віспи, який є найближчим аналогом пропонованого нами способу прогнозування розвитку бактерійних ускладнень при вітряній віспі, базується на визначенні вмісту у сироватці крові хворих на вітряну віспу прозапального цитокіну фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α). Концентрацію ФНП-α визначали на імуноферментному аналізаторі за допомогою сертифікованих в Україні тестсистем (HBO "Протеиновый контур", РФ, м. Санкт-Петербург). Кількісна оцінка проводиться методом побудови каліброваної кривої, що відбиває залежність оптичної щільності від концентрації для стандартного антигену і дає змогу порівнювати з ним досліджувані зразки. В залежності від концентрації досліджуваного цитокіну в сироватці крові прогнозують імовірність розвитку тяжкого перебігу вітряної віспи. При показниках концентрації ФНП-α 356 пг/мл та вище прогнозували розвиток тяжкого перебігу вітряної віспи з вірогідністю 95,56±2,4 % [5]. Оскільки визначити імовірність розвитку ускладненого перебігу вітряної віспи за клінічними ознаками надто проблематично, суттєве значення належить пошукам інформативних параклінічних тестів їх прогнозування. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу прогнозування розвитку бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей шляхом визначення змін показників вмісту прозапальних та протизапальних цитокінів на початкових етапах захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування розвитку бактерійних ускладнень при вітряній віспі, що включає визначення вмісту прозапального цитокіну ФНП-α, згідно з корисною моделлю, додатково одночасно проводять визначення рівня цитокіну імуносупресивної дії інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) і при констатації підвищення показників вмісту в сироватці крові обох цитокінів (ФНП-α та ІЛ-10) прогнозують розвиток бактерійних ускладнень при вітряній віспі у дітей. ІЛ-10 завдяки потенційним імуносупресивним та протизапальним властивостям відіграє важливу роль при багатьох патологічних процесах, у тому числі при запаленні. Посилення продукції ІЛ-10 сприяє зниженню активності моноцитарно-макрофагальної системи пригніченню реакцій клітинного імунітету, що в свою чергу знижує (послаблює) резистентність до інфекційних чинників і створює передумови для розвитку ускладнень. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. При надходженні хворого до стаціонару визначають концентрацію цитокінів ФНП-α та ІЛ-10 у сироватці крові. При констатації одночасного підвищення рівня обох цитокінів прогнозують розвиток бактерійних ускладнень вітряної віспи. При розробці корисної моделі було обстежено 68 дітей віком від 18 місяців до 14 років, хворих на типову вітряну віспу різного ступеня тяжкості. Діагноз встановлений на підставі клініко-епідеміологічних даних та лабораторних досліджень. У 23 дітей вітряна віспа перебігала у середньотяжкій формі без ускладнень. Бактерійні ускладнення розвинулись у 45 дітей з середньотяжкою формою вітряної віспи. Серед них у 26 дітей на тлі вітряної віспи розвинулись поверхневі ураження шкіри (піодермія, бешиха, фурункульоз), у 19 дітей - глибокі запальнонекротичні ураження шкіри та підлеглих тканин (абсцеси, флегмони). Для дослідження рівня цитокінів використовували діагностичні набори реагентів: набір ІФА ФНП-альфа компанії "Orgenium Laboratopies" (виробник Фінляндія) та "ІЛ-10 -ІФА-БЕСТ" (виробник ЗАТ Вектор-Бест, м. Кольцово, Новосибірська обл., РФ). Визначення рівня цитокінів проводили при надходженні хворого до стаціонару (2-4 день хвороби). Групу контролю склали 1 UA 103459 U 5 10 14 здорових дітей цієї ж вікової категорії. Забір крові у групі контролю проводили за згодою батьків при проходженні медичного огляду перед проведенням профілактичних щеплень. При порівнянні показників рівня цитокінів залежно від варіанта перебігу вітряної віспи виявлено, що у групі з неускладненим перебігом вітряної віспи відзначено зростання рівня лише ФНП-α, який в 6,4 разу перевищував аналогічні показники у групі контролю (р