Спосіб прогнозування розвитку ускладнень черевного тифу

Спосіб прогнозування розвитку ускладнень черевного тифу, що включає вивчення у хворого імунологічних показників з подальшою інтерпретацією отриманих даних, який відрізняється тим, що вивчають концентрацію прозапального цитокіну ФНП   у сироватці крові хворих на черевний тиф, та при його підвищенні в розпал хвороби до 1189±115 пг/мл і вище з вірогідністю 94,2±3,1%, прогнозують розвиток ускладнень, а при концентрації ФНП   738±45 пг/мл і нижче - їх відсутність. (19) (21) 20041008272 (22) 12.10.2004 (24) 17.07.2006 (46) 17.07.2006, Бюл. № 7, 2006 р. (72) Баскаков Ігор Миколайович, Фролов Валерій Митрофанович, Вафакулова Гюльноза Садуллаївна, UZ (73) Баскаков Ігор Миколайович, Фролов Валерій Митрофанович, Вафакулова Гюльноза Садуллаївна, UZ 3 15423 4 у сироватці крові. Вивчення проводили при ЧТ) та у другій групі (в якій були відсутні рецидиви) поступленні хворих до стаціонару, на 5-й та 10-й відмічалося значне підвищення концентрації дні лікування. При цьому було встановлено, що в ФНП   (таблиця 1). першій групі (у хворих з якої виникли ускладнення Таблиця 1 Концентрація ФНП   у хворих на ЧТ (M±m) Перша група (53 особи) Друга група (50 осіб) Концентрація ФНП   , пг/мл при поступленні 5-й день лікування 1189±115 1076±123 738±45 687±54 79,9±12,4 пг/мл Як видно з таблиці 1, при поступленні до стаціонару у першій групі (у хворих, в яких виникли ФНП   ускладнення ЧТ) концентрація підвищувалася до 1189±115 пг/мл, тобто в 14,9 рази вище норми, на 5-й день лікування даний показник становив 1076±123 пг/мл (в 13,5 рази вище норми); на 10-й день лікування концентрація ФНП   перевищувала норму в 12,1 рази (967±135 пг/мл). Щодо другої групи хворих на ЧТ (у хворих якої не розвинулися ускладнення ЧТ) підвищення концентрації цитокіну у сироватці крові не було таким значним, як у хворих першої групи. Так, при поступленні до стаціонару рівень ФНП   був нижче аналогічного показника у першій групі в 1,6 рази, становивши при цьому 738±45 пг/мл; на 5-й день лікування цей показник становив 687±54 пг/мл, що також було нижче показника у першій групі в 1,6 рази; на 10-й день ФНП   лікування концентрація становила 485±56 пг/мл, тобто була в 2 рази меншою, ніж у першій групі. Отже, у хворих з розвитком ускладнень концентрація ФНП   у сироватці крові значно перевищувала показник норми, а також аналогічний показник у хворих з відсутністю уск 10-й день лікування 967±135 485±56 ладнень. Таким чином, заявлений спосіб прогнозування розвитку ускладнень ЧТ має високий ступень вірогідності і може бути рекомендований для поширеного впровадження в клінічну лабораторну практику. Нами було співставлено ефективність заявленого та існуючого способів прогнозування розвитку ускладнень ЧТ шляхом одночасного обстеження обох груп хворих, що були під наглядом, за допомогою відомого способу-прототипу та заявленого способів. При цьому було встановлено, що за даними збігу прогнозу з фактичними результатами протягом 1 року диспансерного обстеження при використанні заявленого способу немає вірогідної різниці з відомим способом-прототипом (95,1±4,1% та 90,3±3,8%; Р>0,05). Однак за кількістю хворих з розбіжністю прогнозу (помилково позитивний або помилково негативний результати прогнозу) має суттєві переваги заявлений спосіб (4,9±0,3% та 9,7±1,3% відповідно; Р0,05