Спосіб діагностики гіперкоагуляції крові

Реферат: Спосіб діагностики гіперкоагуляції крові включає забір крові та реєстрацію часу згортання крові. Після забору крові і отримання сироватки за допомогою ротаційного віскозиметра досліджують об'ємну в'язкість, а за допомогою тензіореометра визначають поверхневу в'язкість, після цього підраховують зміни параметрів. UA 104067 U (12) UA 104067 U UA 104067 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії, гематології й патологічної фізіології, зокрема до лабораторного дослідження сироватки крові, та може бути використана для діагностики гіперкоагуляції крові. У медицині відомі лабораторні способи дослідження згортання крові в умовах низькоконтактної активації, що основані на принципі рекальцифікації цитратної крові. Вказані способи вважаються одними з основних у гемостазіології, однак за своєю чутливістю не задовольняють потребам виявлення гіперкоагуляції. Відомо спосіб діагностики гіперкоагуляції, оснований на дослідженні згортання крові в умовах низькоконтактної активації, який полягає в тому, що кров забирають в силіконову або пластикову пробірку, де її змішують з розчином цитрату натрію у співвідношенні 9:1. До цитратної крові додають розчин хлориду кальцію, що дозволяє досягти балансу кальцифікації [Суханов В. А. и Коряков И.О. Лабораторное дело, 1985, N 12, с. 722-724]. Недоліком відомого способу є його відносно низька чутливість до виявлення гіперкоагуляції крові. Найближчим аналогом є спосіб визначення гіперкоагуляції крові, згідно з яким цитратну кров і 1,29 % розчин хлориду кальцію змішують у об'ємному співвідношенні 0,66:0,040 та реєструють час згортання крові в тромбоеластографі і при зменшенні часу згортання відносно норми визначають гіперкоагуляцію [RU № 2015515 СІ, G01N33/86, 1994]. Зазначений спосіб не дає можливості оцінювати плазмову ланку системи гіперкоагуляції крові, а лише тромбоцитарно-еритроцитарну. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу діагностики гіперкоагуляції крові, який би дозволив в інтегральному вигляді точно і швидко оцінювати всі ланки гіперкоагуляції крові. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі діагностики гіперкоагуляції крові, який включає забір крові та реєстрацію часу згортання крові, згідно з корисною моделлю, після забору крові і отримання сироватки за допомогою ротаційного віскозиметра досліджують об'ємну в'язкість  , а за допомогою тензіореометра визначають поверхневу в'язкість  , після цього підраховують зміни параметрів  та  відносно належних значень у здорових людей відповідно  та  за формулами:       : 2 та       : 2 , де  - показник  у хворого;  - середній показник  у здорових;  - середньоквадратичне відхилення показника  у здорових;  - показник  у хворого;  - середній показник  у здорових;  - середньоквадратичне відхилення показника μ у здорових, далі визначають суму  змін параметрів об'ємної   та поверхневої   в'язкості за формулою:  , і якщо   5 , то діагностують гіперкоагуляцію крові. У способі використовують ротаційний віскозиметр "Low-Shear-30", Швейцарія. У способі використовують тензіореометр "PAT2-Sinterface", Німеччина, з похибкою вимірювань, що не перевищує 0,1 %. Корисна модель, що заявляється, має високу точність діагностики гіперкоагуляції крові, причому не лише еритроцитарно-тромбоцитарної ланки, а й плазмової, тобто співідношення об'ємної та поверхневої в'язкості сироватки в інтегральному вигляді швидко (20 хвилин) і точно (похибка 0,1 %) дає можливість виявляти гіперкоагуляцію крові. За рахунок фізико-хімічного дослідження сироватки крові діагностика гіперкоагуляції становить 100 %. Спосіб здійснюють наступним чином. Вранці з ліктьової вени у скляні пробірки здійснюють забір крові, отримуючи сироватку. За допомогою ротаційного віскозиметра "Low-Shear-30" (Швейцарія) досліджують об'ємну в'язкість  , а за допомогою тензіореометра "PAT2-Sinterface" (Німеччина), де похибка вимірювань не перевищує 0,1 %, визначають поверхневу в'язкість  . Підраховують зміни параметрів  та  відносно належних значень у здорових людей - відповідно  та  за формулами:       : 2 та       : 2 , де 1 UA 104067 U  - показник  у хворого; 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50  - середній показник  у здорових;  - середньоквадратичне відхилення показника  у здорових;  - показник  у хворого;  - середній показник  у здорових;  - середньоквадратичне відхилення показника  у здорових, Показник  здорових людей    становить 1300±200 мкПа×с, а     15  15 мН / м . , Визначають суму  змін параметрів об'ємної   та поверхневої   в'язкості за формулою:  , якщо   5 , то діагностують гіперкоагуляцію крові. Обидва показники (  та  ) високо вірогідно (р