Спосіб одержання лікувально-профілактичного засобу із протисудомною дією

Реферат: Винахід належить до фармації та медицини і стосується способу одержання лікувальнопрофілактичного засобу із протисудомною дією на основі сухого екстракту рутки Шлейхера (Fumaria schleicheri Soy.-Willcm.). UA 106117 C2 (12) UA 106117 C2 UA 106117 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до фармації та медицини, а саме до засобів рослинного походження з протисудомною дією. В умовах прогресуючого росту та розповсюдження неврологічних та психічних захворювань проблема підвищення якості лікування епілепсії є актуальною. За даними ВООЗ майже 0,68 % світової популяції страждає на цю хворобу, і цей показник невпинно зростає. Як відомо, епілепсія носить хронічний характер та у випадку нераціонального лікування призводить до психічних, тяжких когнітивних та поведінкових порушень, розладу особистості тощо [1]. На сьогодні асортимент протисудомних лікарських засобів представлений похідними гідантоїну (фенітоїн), сукциніміду (етосуксимід), барбітурової кислоти (фенобарбітал), карбоксаміду (карбамазепін), бензодіазепіну (діазепам), сульфатзаміщених моноцукрів (топірамат), 1,2,4-триазину (ламотриджин), валеріанової (вальпроат натрію), циклогексаноцтової (габапентин) та гамма-аміномасляної (прегабалін) кислот тощо [2]. Проте майже всі наведені засоби мають ряд недоліків, як-от низька широта терапевтичної дії, значний ризик виникнення побічних ефектів (перш за все з боку центральної нервової системи), що може знижувати результативність терапії, а також доволі високу вартість. Як відомо, лікування хронічних захворювань, до яких належить й епілепсія, є досить тривалим, нерідко довічним, процесом. Тому в цьому випадку доцільне використання фітопрепаратів, які зазвичай відрізняються високим ступенем безпечності навіть при тривалому застосуванні. Проте на вітчизняному та світовому фармацевтичних ринках відсутні антиконвульсивні препарати рослинного походження з доведеною протисудомною активністю, отже створення нових лікарських засобів в межах даної фармакотерапевтичної групи є актуальною проблемою. Відомий препарат діазепам належить до групи протисудомних засобів синтетичного походження, має виразний антиконвульсивний, анксіолітичний та снодійний ефект, що пов'язано зі стимуляцією бензодіазепінових рецепторів, підвищення активності ГАМК та ГАМКергічних гальмівних процесів. Однак тривале застосування цього препарату навіть в терапевтичних дозах спричиняє розвиток фізичної та психічної залежності, синдрому відміни, а також інших небажаних побічних ефектів, зокрема з боку центральної нервової системи [3]. Рутка Шлейхера (Fumaria schleicheri Soy.-Willem.) - однорічна трав'яниста рослина родини руткові (Fumariaceae) - є перспективним об'єктом для фармакологічного вивчення завдяки своєму різноманітному фітохімічному складу. До того ж рослина широко розповсюджена на території України [4], що виключає проблему пошуку сировинної бази. На сьогодні в літературі відсутні дані про наявність протисудомної активності в екстракційних препаратів рутки Шлейхера. Задачею винаходу є створення нового засобу рослинного походження з достовірною протисудомною дією, з доступної сировини за простою технологією. Поставлена задача вирішується таким чином, що лікувально-профілактичний засіб із протисудомною дією, у відповідності з винаходом, виконаний у формі сухого екстракту рутки Шлейхера (Fumaria schleicheri Soy.-Willem.) із використанням води як екстрагенту. Заявлений засіб отримують методом бісмацерації [5]. Воду очищену як екстрагент, було вибрано експериментальним шляхом. Авторами доведено, що протисудомна активність заявленого засобу реалізується через комплекс біологічно активних речовин, які екстрагуються даним розчинником. Крім того, одержаний екстракт у сухому вигляді якісно відрізняється за своїми технологічними параметрами: характеризується задовільними сипкими властивостями, а також меншою гігроскопічністю, що забезпечує стійкість засобу при зберіганні. Заявлений засіб отримують простим, доступним способом. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 Повітряно-суху лікарську рослинну сировину подрібнювали на порошок до розміру частинок, що проходять крізь сито з отворами розміром 0,5 мм. Подрібнену лікарську рослинну вміщували в екстрактор та додавали воду очищену при співвідношенні сировина-екстрагент 1:10. Екстракцію проводили при температурі 80 °C протягом 2 годин. Процес повторювали 3-4 рази до повного вилучення комплексу біологічно активних речовин з сировини. Отримані екстракти об'єднували, фільтрували і концентрували у вакуум-випарному апараті, при температурі 5060 °C і тиску 80-87 кПа, до густої консистенції. Отриманий напівпродукт піддавали сушці у вакуум-сушильній шафі до залишкової вологості 5 %. Отриманий кінцевий продукт - порошок коричневого кольору та однорідного складу, із слабким специфічним запахом. Приклад 2 1 UA 106117 C2 5 10 15 20 Вивчення протисудомної дії заявленого засобу проводили на моделі коразолових судом у мишей [6]. Для дослідження було відібрано 32 рандомбредні білі миші самців масою 15-22 г, яких розподілили на наступні групи відповідно до препарату, що вони його одержували: 1. Контрольна патологія (коразол), n=21. 2. Заявлений засіб (100 мг/кг) + коразол, n=5. 3. Діазепам (1 мг/кг) + коразол, n=6. З метою визначення протисудомної активності використано режим профілактичного введення заявленого засобу. Заявлений засіб у вигляді водного розчину сухого екстракту в дозі 100 мг/кг, а також препарат порівняння - діазепам у дозі 1 мг/кг - вводили внутрішньошлунково протягом 2 днів, востаннє за 30 хв до введення конвульсанту. Мишам групи контрольної патології у такому ж режимі вводили інтрагастрально воду очищену в аналогічному об'ємі (0,1 мл на 10 г маси тіла). Водний розчин пентилентетразолу (коразол, Sigma) у дозі 80 мг/кг вводили підшкірно. Оцінку протисудомної дії проводили за такими показниками: латентний період клонічних або тонічних судом, кількість клоніко-тонічних пароксизмів на 1 мишу, кількість тварин із клонічними та тонічними нападами, тяжкість пароксизмів у балах, тривалість судомного періоду, час загибелі та летальність. Якщо судоми не наставали протягом 1 год., вважали, що латентний період дорівнює 60 хв. Тяжкість судом визначали в балах: 1 - здригання, 2 - манежний біг, 3 клонічні напади, 4 - клоніко-тонічні судоми з боковим положенням, 5 - тонічна екстензія, 6 тонічна екстензія, що призводить до загибелі тварин. Для оцінки статистичної значущості відмінності результатів використовували t-критерій Стьюдента, а при обліку в альтернативній формі (виживання - загибель, % мишей з клонічними та тонічними судомами) кутове перетворення Фішера. Результати дослідження наведені в таблиці 1. Таблиця Вплив заявленого засобу та препарату порівняння на перебіг коразолових судом у мишей (М±m) Показники Латентний період, хв Кількість клонікотонічних судом на 1 мишу % мишей із судомами: клонічними тонічними Тяжкість судом, бали Тривалість судомного періоду, хв Час загибелі, хв Летальність, % Контрольна патологія (коразол), n=21 6,07±0,58 Заявлений засіб (100 мг/кг) + коразол, n=5 18,57±10,50* Діазепам (1 мг/кг) + коразол, n=6 11,60±1,08* 3,57±0,37 1,40±0,51* 2,5±0,48 100 80,95 4,76±0,28 80 # 40 3,60±1,12 66,7 # 33,3 3,50±0,65 11,79±1,84 3,47±2,13* 6,80±0,89* 17,49±2,03 47,62 8,42±2,26 40 12,50 16,7 # # Примітка. Статистично значущі відмінності відносно контрольної патології (р