Спосіб ізолювання зопіклону із біологічних рідин

Реферат: UA 106287 U UA 106287 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до аналітичної хімії, а саме до способів ізолювання із біологічних рідин та аналізу снодійного лікарського препарату зопіклону, і може знайти застосування у хіміко-токсикологічному аналізі для виявлення та кількісного визначення зазначеної лікарської речовини. Відомий спосіб ізолювання зопіклону із крові та сечі шляхом їх обробки депротеїнізуючими агентами з подальшою рідинно-рідинною екстракцією органічними розчинниками, що не змішуються з водою [Болотов В.В. Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз біологічного матеріалу на зопіклон / В.В. Болотов, Л.Ю. Клименко // Актуал. питання фармац. та мед. науки та практики: збірник наук. ст. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2007. - Вип. XX. - С. 14-22.]. Недоліком описаного способу є достатньо низький ступінь вивільнення речовини із біологічних рідин, незадовільна відтворюваність отриманих результатів та велика кількість співекстрактивних речовин у витяжках із біологічних рідин. Задача корисної моделі полягає у створенні способу ізолювання зопіклону із біологічних рідин, який би дозволяв виділити зопіклон з високим ступенем ізолювання та отримати витяжки з мінімальним вмістом співекстрактивних речовин. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі ізолювання зопіклону із біологічних рідин органічним розчинником після їх підкислення згідно з корисною моделлю, проводять підкислення зразка до рН=5, настоювання з амфіфільним розчинником, що змішується з водою, проводять двічі, виконують осадження співекстрактивних речовин та відділення водної фази за допомогою амонію сульфату. Наведений конкретний приклад Заявлений спосіб здійснюють таким чином: до 20,00 мл біологічної рідини додають 6 моль/л розчин кислоти хлористоводневої по краплях, доводячи рН середовища до 5. При постійному перемішуванні додають 20,00 мл амфіфільного розчинника і залишають на 1 годину. Потім додають такий же об'єм амфіфільного розчинника і процес настоювання повторюють. При перемішуванні невеликими порціями до суміші додають 5 г амонію сульфату і фільтрують в ділильну лійку. До фільтрату невеликими порціями і при постійному перемішуванні додають амонію сульфат до припинення його розчинення. Збирають верхній органічний шар і фільтрують через паперовий фільтр з 1 г натрію сульфату безводного до мірної колби місткістю 50,0 мл, доводять об'єм амфіфільним розчинником до позначки (органічна витяжка). Корисна модель ілюструється прикладами Приклад 1. Експериментальним шляхом визначено ефективність ізолювання зопіклону із біологічних рідин способом за прототипом. 20,00 мл крові/сечі відбирали піпеткою і додавали 10,00 мл 0,1 моль/л розчину кислоти хлористоводневої (відміряли піпеткою), перемішували, додавали 6 моль/л розчину кислоти хлористоводневої до рН=2 (за універсальним індикаторним папером) і залишали на 1 годину при постійному перемішуванні. Суміш центрифугували (протягом 5 хв. при 5000 об./хв.), зливали надосадову рідину, перевіряли рН (повинно бути не більше 2 за універсальним індикаторним папером) і тричі екстрагували діетиловим етером порціями по 10,00 мл (відміряли піпеткою). Отримані органічні витяжки відділяли і надалі не досліджували. Водний шар підлужували 50 % розчином натрію гідроксиду до рН=11 за універсальним індикаторним папером і тричі екстрагували хлороформом порціями по 10,00 мл (відміряли піпеткою); при утворенні стійких емульсій для розділення шарів застосовували центрифугування (протягом 5 хв. при 5000 об./хв.). "Лужні" органічні витяжки об'єднували і фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка") з 1 г натрію сульфату безводного до мірної колби місткістю 50,0 мл, доводили об'єм органічним розчинником до позначки (хлороформна витяжка). Кількісне визначення зопіклону проводили методом УФ-спектрофотометрії в 25,00 мл отриманої хлороформної витяжки. Досліджували 3 серії по 3 модельні зразки крові та сечі (отримано з різних джерел) з концентрацією зопіклону 5, 10 та 20 мкг/мл, а також по 5 blank-зразків відповідних біологічних рідин. Середнє значення ступеня ізолювання зопіклону із крові та сечі становить 75±13 % та 81±12 % відповідно. Фонове поглинання blank-зразка, крові та сечі становить 0,086 та 0,081 відповідно, або ~35 % та ~31 % від поглинання зразка з концентрацією зопіклону 5 мкг/мл. Приклад 2. Експериментальним шляхом визначено ефективність ізолювання зопіклону із біологічних рідин заявленим способом із використанням ізопропанолу як амфіфільного розчинника. 20,00 мл крові/сечі відбирали піпеткою і додавали 6 моль/л розчину кислоти хлористоводневої до рН=5 (за універсальним індикаторним папером), заливали 20,00 мл 1 UA 106287 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ізопропанолу (відміряли піпеткою), перемішували і залишали на 1 годину при постійному перемішуванні; потім додавали ще 20,00 мл ізопропанолу (відміряли піпеткою) і процес настоювання повторювали. До суміші після настоювання додавали поступово 5 г амонію сульфату при перемішуванні, а потім фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка"), змочений ізопропанолом, в ділильну лійку, фільтр промивали 5 мл ізопропанолу. До фільтрату додавали поступово при перемішуванні амонію сульфат до припинення його розчинення. Збирали верхній органічний шар і фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка") з 1 г натрію сульфату безводного до мірної колби місткістю 50,0 мл, доводили об'єм ізопропанолом до позначки (органічна витяжка). Досліджували 3 серії по 3 модельні зразки крові та сечі (отримано з різних джерел) з концентрацією зопіклону 5, 10 та 20 мкг/мл, а також по 5 blank-зразків відповідних біологічних рідин. Середнє значення ступеня ізолювання зопіклону із крові та сечі становить 82±9 % та 83±8 % відповідно. Фонове поглинання blank-зразка крові та сечі становить 0,031 та 0,052 відповідно, або -15 % та -24 % від поглинання зразка з концентрацією зопіклону 5 мкг/мл. Приклад 3. Експериментальним шляхом визначено ефективність ізолювання зопіклону із біологічних рідин заявленим способом із використанням ацетонітрилу як амфіфільного розчинника. 20,00 мл крові/сечі відбирали піпеткою і додавали 6 моль/л розчину кислоти хлористоводневої до рН=5 (за універсальним індикаторним папером), заливали 20,00 мл ацетонітрилу (відміряли піпеткою), перемішували і залишали на 1 годину при постійному перемішуванні; потім додавали ще 20,00 мл ацетонітрилу (відміряли піпеткою) і процес настоювання повторювали. До суміші після настоювання додавали поступово 5 г амонію сульфату при перемішуванні, а потім фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка"), змочений ацетонітрилом, в ділильну лійку, фільтр промивали 5 мл ацетонітрилу. До фільтрату додавали поступово при перемішуванні амонію сульфат до припинення його розчинення. Збирали верхній органічний шар і фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка") з 1 г натрію сульфату безводного до мірної колби місткістю 50,0 мл, доводили об'єм ацетонітрилом до позначки (органічна витяжка). Досліджували 3 серії по 3 модельні зразки крові та сечі (отримано з різних джерел) з концентрацією зопіклону 5, 10 та 20 мкг/мл, а також по 5 blank-зразків відповідних біологічних рідин. Середнє значення ступеня ізолювання зопіклону із крові та сечі становить 89±8 % та 91±7 % відповідно. Фонове поглинання blank-зразка крові та сечі становить 0,027 та 0,029 відповідно, або -12 % та -12 % від поглинання зразка з концентрацією зопіклону 5 мкг/мл. Приклад 4. Експериментальним шляхом визначено ефективність ізолювання зопіклону із біологічних рідин заявленим способом із використанням метанолу як амфіфільного розчинника. 20,00 мл крові/сечі відбирали піпеткою і додавали 6 моль/л розчину кислоти хлористоводневої до рН=5 (за універсальним індикаторним папером), заливали 20,00 мл метанолу (відміряли піпеткою), перемішували і залишали на 1 годину при постійному перемішуванні; потім додавали ще 20,00 мл метанолу (відміряли піпеткою) і процес настоювання повторювали. До суміші після настоювання додавали поступово 5 г амонію сульфату при перемішуванні, а потім фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка"), змочений метанолом, в ділильну лійку, фільтр промивали 5 мл метанолу. До фільтрату додавали поступово при перемішуванні амонію сульфат до припинення його розчинення. Збирали верхній органічний шар і фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка") з 1 г натрію сульфату безводного до мірної колби місткістю 50,0 мл, доводили об'єм метанолом до позначки (органічна витяжка). Досліджували 3 серії по 3 модельні зразки крові та сечі (отримано з різних джерел) з концентрацією зопіклону 5, 10 та 20 мкг/мл, а також по 5 blank-зразків відповідних біологічних рідин. Середнє значення ступеня ізолювання зопіклону із крові та сечі становить 84±8 % та 87±7 % відповідно. Фонове поглинання blank-зразка крові та сечі становить 0,041 та 0,034 відповідно, або ~18 % та ~16 % від поглинання зразка з концентрацією зопіклону 5 мкг/мл. Таким чином, заявлений спосіб ізолювання зопіклону із біологічних рідин є ефективним, відтворюваним, специфічним відносно компонентів blank-проби та може знайти застосування у 2 UA 106287 U хіміко-токсикологічному аналізі для виявлення та кількісного визначення зазначеної лікарської речовини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб ізолювання зопіклону із біологічних рідин органічним розчинником після їх підкислення, який відрізняється тим, що проводять підкислення зразка до рН=5, двічі проводять настоювання з амфіфільним розчинником, що змішується з водою, виконують осадження співекстрактивних речовин та відділяють водний шар за допомогою амонію сульфату. 10 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3